"Бордюр, який перевернули і поставили": чому в Києві критикують Алею Героїв з бетонних стовпів

Доповнено 30 червня о 19:20 

У Деснянському районі Києва відкрили Алею Героїв – ряди бетонних стопів, до яких прикріплені таблички зі знімками полеглих військових. Однак цей меморіал обурив родини загиблих захисників – вони кажуть, що його фінальний вигляд зовсім не відповідає проєкту, який з ними узгоджували.

"Високі бетонні стовпи з численними плямами та слідами обробки більше нагадують будівельні конструкції, ніж меморіальний простір, створений для гідного вшанування полеглих героїв", – зазначають кияни.

Натомість у районній адміністрації називають критику алеї "замовною кампанією".

Позиції сторін зібрала "УП. Життя".

Що відомо про Алею Героїв та за чиї кошти її створили?

З ініціативою створити Алею Героїв у Деснянському районі виступили родини загиблих захисників. У РДА кажуть, що досі не було єдиного меморіального простору.

Над реалізацією проєкту працювати вісім місяців, а кошти для цього надали благодійники, меценати та місцевий бізнес, каже очільник РДА Максим Бахматов. У коментарі для "УП. Життя", він зазначив, що 200 тисяч гривень він зібрав, відкривши збір на свій день народження.

Алею створили за 50 метрів від будівлі Деснянської адміністрації у безбар'єрному просторі. Її центральною частиною стали бетонні стели з портретами полеглих воїнів. На алеї вшанували 209 захисників.

Зрештою простір відкрили 30 червня.

"Сьогодні Алея Героїв є місцем пам'яті, шани та вдячності. На меморіальних стелах викарбувані імена жителів Деснянського району, які загинули, захищаючи нашу державу [...]

Кількість загиблих деснянців уже перевищила 800 людей. Саме тому робота над розширенням Алеї Героїв щоденно продовжується, щоб жоден Захисник і жодна Захисниця не були забуті", – запевняють у Деснянській РДА.

За що критикують Алею Героїв у Деснянському районі?

Напередодні відкриття простору родини киян, чиї імена планували розмістити на алеї, почали скаржитися, що їхні очікування щодо меморіалу на збіглися з результатом робіт.

Донька загиблого військовослужбовця Олександра Запорожця Марія розповіла, що в РДА сім'ям пропонували на вибір два варіанти макетів майбутньої алеї. Родини обрали бетонні стели із великими, схожими на металеві, таблички з інформацією про полеглих воїнів.

Через деякий час біля РДА почали встановлювати частини конструкцій майбутнього простору. Як можна побачити на опублікованих фото, там з'явилися відносно невеликі бетонні стовпи з фотографіями.

"Я є донькою загиблого захисника України, і мені боляче бачити таку різницю між обіцяним та виконаним. Пам'ять про наших героїв заслуговує на повагу, гідне вшанування та чесність перед їхніми родинами", – вважає Марія.

Обурення з приводу алеї також висловили у спілці ветеранів російсько-української війни в Деснянському районі. Там звернули увагу, що на масивних конструкціях розмістили невеликі чорно-білі знімки формату А4, через що обличчя воїнів зливаються з бетоном, а в око більше впадають самі стовпи.

"Те, що я побачила, важко назвати Алеєю Героїв. Високі бетонні стовпи з численними плямами та слідами обробки більше нагадують будівельні конструкції, ніж меморіальний простір, створений для гідного вшанування полеглих героїв [...]

Адміністрація стверджувала, що проєкт погоджується з родинами. Але сьогодні стає очевидним, що родинам показували не те, що реалізовується зараз. Це було не справжнє обговорення і не врахування думки родин – це був лише пил в очі.

Герої заслуговують на гідне вшанування. Родини заслуговують на повагу. А громада має право на чесний діалог і прозорі рішення", – вважає заступниця голови спілки ветеранів Інна Рябий.

Користувачка Threads Тетяна, чий рідний також загинув на війні, описала споруди як "бордюр, який перевернули і поставили". Жінка каже, що через незадоволення проміжним результатом родини масово скаржилися до РДА, однак очікуваної реакції так і не отримали.

"Ми хочемо гідну, людську, красиву й людську Алею Памʼяті. На що отримали відповідь, що міняти нічого не можуть, бо вирішують не вони, а якісь меценати", – стверджує жінка.

Ветеран і громадський активіст Олег Симороз погодився, що проєкт алеї не відповідає фінальному результату.

"У сухому залишку я бачу якісь незрозумілі бетонні стовпи для парканів, на які повісили фотографії загиблих героїв. Так, це точно краще, ніж хаотичні банери, які вигорають за пару місяців. Київ та найбільший район міста мають бути взірцем, має точно бути щось постійне та нормально впорядковане в єдиному стилі.

Але сорі, ну не бачу я, що тут комунікували нормально з родинами та ветеранами щоб зробити щось гідне. Такі речі мають проходити нормальне публічне обговорення, за які наче і публічно виступав Бахматов, але на справі як бачимо, не вистачило сміливості", – вважає ветеран.

Як відбувалася розробка меморіалу?

Інна Рябий розповіла "УП. Життя", що спілка ветеранів ще минулого року зверталася до Максима Бахматова з проханням створити в Деснянському районі Алею Героїв. Організація пропонувала місце перед районною адміністрацією. 

Проте місцева влада висувала ідею створити алею в парку відпочинку – поруч з дитячим майданчиком і батутами.

"Але це місце не асоціюється з меморіалом пам'яті, куди можна в скорботі прийти, аби вшанувати героїв. 

Натомість перед адміністрацією велика площа, дуже багато місця. Коли відбулося повномасштабне вторгнення, саме там хлопці, які стали на захист Києва, формували 127-й батальйон, там приймали присягу. Сьогодні саме біля цієї площі зупиняються автомобілі, які везуть героїв на щиті", – пояснює заступниця голови спілки ветеранів.

Зрештою її розмістили між будівлею районної адміністрації та кінотеатром "Флоренція".

Інна Рябий нарікає на те, що проєкт меморіалу не обговорювали з родинами загиблих. Тому чимало родин загиблих написали відмову, щоб фотографії їхніх близьких були розміщені на меморіалі. 

Заступниця голови спілки ветеранів була присутня на одній із розмов матері загиблого захисника із соцзахистом щодо погодження концепції Алеї Героїв. Вона пригадує, що жінка попросила ознайомитися з проєктом меморіалу, проте його не представили. Натомість дали листок, на якому було дві фотографії – варіанти концепцій без прив'язки до місцевості і опису конструкції.

"Це проєктом не назвеш, бо в проєкті має бути деталізація. Якщо стовпи, то яка їхня ширина, з якого матеріалу, який розмір портрета, в якому кольорі – цього всього не було зазначено. Єдине, що під цими варіантами було зазначено, – що перший варіант стійкіший до вандалізму. Мовляв, бензопилкою стовпи спиляти буде важче", – каже заступниця голови спілки ветеранів.

За словами Марії Запорожець, приблизно три місяці тому їй зателефонували з управління соціальної політики Деснянського району та запросили на зустріч щодо створення Алеї Героїв, щоб обрати концепцію майбутнього меморіалу. 

Їй запропонували два варіанти: стовпці або загальний стенд із фотографіями. Марія, як і більшість рідних полеглих бійців, обрала перший варіант. Тоді вона зробила знімок цього проєкту, щоб показати мамі та сестрам. Однак працівниця соцполітики попросила видалити ці фото та ніде їх не публікувати. 

Попри це, знімок все ж залишився в пам'яті телефону, і Марія показала його своїй родині. Пізніше з жінкою також зв’язалися, щоб погодити портрет батька. Як зазначає Марія Запорожець, фото справді зробили гарним. 

Наступного дня родини, які погоджували портрети офлайн, поїхали до райадміністрації та побачили, що вже триває будівництво і на алеї стоять стовпи.

"Тоді ми зрозуміли, що все не так, як воно мало б бути. Зовнішній вигляд був жахливим. Там вже повісили декілька фотографій. Вони здавалися убогими на тлі цих бетонних конструкцій", – каже Марія.

Родини запитали у працівників, чи планують вони ще щось робити, щоб покращити вигляд меморіалу. На що їм відповіли, що це остаточний його варіант. Запланована лише висадка квітів, побілка парапета і встановлення QR-кодів. 

Ситуація набула розголосу у громадській спільноті ветеранів російсько-української війни. 

"У нас є Viber-група – там більше 200 людей. Всі зійшлися на думці, що це не тільки неповага до членів сімей загиблих, а й до воїнів, які загинули. Деякі повідомили, що ходили на зустріч до нашого ЦНАПу, хотіли з'ясувати, чому так сталося і проєкт має зовсім інакший вигляд. Натомість їм сказали звертатися до голови Деснянського району", – ділиться Марія.

Проте голова Деснянського району сказав, що "добре, що взагалі буде Алея Героїв", і порадив дочекатися остаточного варіанту, каже жінка.

Невдовзі після візиту соцзахисту почалося будівництво. Фото, які родичі побачили на стовпах, були чорно-білими, хоча їм обіцяли кольорові. Також були відсутні QR-коди, про які просили сім'ї.

"Тобто до родин взагалі не дослухалися. Були ті, хто ходили до Бахматова, просили виправити якось цю ситуацію. Натомість їм сказали: "Буде так, як є" або "Якщо не хочете – ваше право, значить вашого героя там не буде". І все", – каже Інна.

Що про Алею Героїв кажуть у районній адміністрації?

Голова Деснянської РДА Максим Бахматов пояснив, що формат алеї обрали з огляду на довговічність конструкцій. Через це відкинули ідеї банерів чи інших тимчасових конструкцій.

"Ми обрали довговічну архітектурну форму – бетонні стели зі скляними, дизайнерські опрацьованими портретами, погодженими з кожною родиною", – заявив посадовець.

При цьому критику проєкту він назвав "замовною кампанією", метою якої, на його думку, є спроба "знецінити вже виконану роботу і просто вставити палки в колеса".

У коментарі для "УП. Життя" голова РДА заявив, що критика у соцмережах спровокована “російськими агентами” у громадській раді при Деснянській РДА. Бахматов зазначив, що дізнався про них з розвідданих три місяці тому. Після чого він розпустив громадську раду. 

За його словами, "агенти" також співпрацювали з ветеранськими організаціями, зокрема зі спілкою ветеранів російсько-української війни в Деснянському районі, яку представляє Інна Рябий.

Натомість Марія Запорожець каже, що родини вдалися розголосу, бо хочуть з’ясувати, чому не вдалося гідно вшанувати пам’ять полеглих бійців. Якщо причина у тому, що забракло коштів, сім'ї готові долучитися до фінансування облаштування меморіалу.

Бахматов також звинувачує спілку ветеранів у неспроможності створити Алею Славу за 12 років війни.

На запитання, чому адміністрація не дозволяла родинам фотографувати концепцію, він не відповів. Натомість заявив, що меморіал "зроблений в обмежений час і з дуже обмеженим ресурсом". 

"Коментую матеріал – його обрали такий, який був у нашому концепті, тобто бетон. На табличці був просто текст, але громада вимагала обличчя – ми додали фотографії. Кожен портрет погоджений з родинами.

Питання про чорно-білі чи кольорові знімки. У нас дуже різні фотографії. Наприклад, одна мама загиблого героя має лише одну світлину сина в дуже поганій якості. Щоб усі фото були однакової достойної якості, ухвалили рішення робити їх в одній гамі", – каже Бахматов.

На захист алеї також виступив голова Ради ветеранів Деснянського району при РДА Артем Рудень. На його думку, проєкт не можна оцінювати на етапі реалізації. При цьому він висловив готовність враховувати пропозиції щодо алеї, якщо такі з'являються після її відкриття.

"Сьогодні багато хто намагається переконати суспільство, що все зроблено неправильно. Маніпулюють думкою людей, емоціями родин загиблих, ветеранів та громади. Але закликаю всіх не піддаватися емоціям, а дочекатися відкриття алеї та побачити її завершеною.

Жоден проєкт не є ідеальним. Але якщо після відкриття виникнуть пропозиції щодо вдосконалення Алеї, ми готові їх обговорювати. Алея – це місце пам'яті, яке може розвиватися, доповнюватися новими елементами та ставати ще кращим завдяки спільній роботі громади, ветеранів і родин", – написав Артем Рудень.

Примітка: текст змінено. Додано коментарі Марії Запорожець, Інни Рябий і Максима Бахматова.