Чи надійні ваші дві стіни? 5 міфів про безпеку під час обстрілів
За три роки життя в умовах війни українці звикли покладатися на безпекові правила на кшталт "Дві стіни врятують під час обстрілу" або "Коридор – найнадійніше місце у квартирі". Проте не всі з цих настанов насправді дієві. Частина з них – це мантри самозаспокоєння, які можуть не тільки дезорієнтувати, а й поставити життя під загрозу.
"УП. Життя" розібрала популярні міфи про безпеку разом з директором Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Віктором Вітовецьким та аналітиком з питань авіації Анатолієм Храпчинським.
> MediaQuickLinks -->Міф 1. Правило двох стін – надійний спосіб захиститися під час обстрілу
В арсеналі росіян почали зʼявлятися усе нові й більш небезпечні типи дронів.
Залежно від типу завдання ворожі дрони оснащуються різним корисним навантаженням. Нині Росія використовує кілька типів корисних вантажів: термобаричні, уламково-фугасні та фугасні боєприпаси.
"Термобаричні боєприпаси – найстрашніші. Дрони, що несуть 50 кг термобаричної суміші, мають вибухову потужність близько 1000 мегаджоулів. Це еквівалентно вибуху 250 кг тротилу – при цьому вивільняється енергія, як під час зіткнення 40-тонної вантажівки зі стіною на швидкості 150 км/год", – розповідає аналітик з питань авіації.
Сила дронів з термобаричними боєприпасами полягає не тільки в їхній вибуховій потужності, а й у механізмі дії, додає експерт.
"Спочатку термобаричний боєприпас розпилює аерозольну хмару з горючою сумішшю, яка змішується з повітрям. Потім відбувається детонація, яка створює ударну хвилю. Температура вибуху може досягати 3000°C – цього достатньо, аби знищити навіть міцні конструкції. Ураження такою сумішшю в закритому приміщенні може повністю зруйнувати радянські "панельки", де тонкі стіни не можуть витримати подібних навантажень", – пояснює Анатолій Храпчинський.
За його словами, вибух від термобаричного боєприпасу може не тільки знищити будівлю, а й створити обширну зону пожежі, що поширюється на десятки метрів навколо.
Росія застосовує нові дрони, здатні знищувати навіть міцні конструкції
Уламково-фугасні боєприпаси створюють хмару з уламків, які літають з величезною швидкістю і спричиняють пошкодження усього, що опиняється в радіусі вибуху. Це можуть бути металеві кульки від підшипників або нарізані шматки металу, розповідає аналітик з питань авіації Анатолій Храпчинський.
Стіна, яка була побита такими уламками, може виглядати, наче її покрили численними точковими пошкодженнями. Уламки можуть проникати через неї, залишаючи багато дрібних отворів.
Храпчинський зазначає, що правило двох стін не допоможе уберегтися від ударної хвилі нових типів дронів, які використовує Росія. Навіть перебування в захищеному приміщенні не завжди гарантує безпеку через велику потужність боєприпасів, якими оснащені ворожі безпілотники.
"Якщо ми говоримо про 50 кг уламково-фугасного боєприпасу, то гарантована смертельна зона – це 30 метрів. В межах 50-70 метрів можливі серйозні поранення, а на відстані до 100 метрів можна отримати легкі ушкодження", – зазначає експерт.
За словами директора Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Віктора Вітовецького, дві стіни здатні лише частково знизити ризики, але не захищають від ударної хвилі, уламків чи прямого влучання снаряда.
"Правило двох стін ніколи не гарантувало достатню безпеку. Для цього наполегливо рекомендую використовувати укриття, тобто захисні споруди цивільного захисту", – зазначив експерт.
Він підкреслив, що матеріали та конструкція стін значно впливають на їхню здатність захищати від вибуху.
"Найнебезпечніший у цьому плані матеріал – гіпсокартон. Він взагалі не витримує серйозних навантажень, жодних наслідків бойових дій, уламків тощо. Тому дві гіпсокартонні стіни не можна розглядати навіть як найменший захист. Навіть якщо між гіпсокартонними стінами розташувати меблі, це лише незначно підвищить рівень захисту від уламків. Така конструкція не замінить повноцінне укриття", – говорить Вітовецький.
Правило двох стін не гарантує безпеки, оскільки матеріал і товщина стін критично впливають на їхню міцність
Натомість цегляні стіни певної товщини, за його словами, можуть надавати частковий ступінь захисту будівлі, якщо вона не перебуває в епіцентрі вибуху. Але навіть у цьому випадку є обмеження.
"Якщо є достатня товщина, то певний ступінь захисту від вторинних проявів вибуху цегляні стіни надають. Єдине, що ширина такої стінки має бути близько 2,5 цеглини. Це понад 50 см", – зазначає експерт.
Він підкреслює, що окрему небезпеку становить ударна хвиля, яку навіть міцні стіни не завжди здатні стримати.
"Якщо будинок зведений за чинними державними будівельними нормами та має достатньо товсті несучі стіни, він може витримати надлишковий тиск ударної хвилі в 100 кілопаскалів – показник, що вважається смертельним для людини. Водночас така конструкція не здатна витримати пряме влучання ракети чи потужного боєприпасу", – говорить директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС.
До всього, ударна хвиля від розриву боєприпасу неподалік може розбити вікна в приміщенні. Дехто з українців зміцнює їх бронеплівкою, сподіваючись, що вона захистить від ударної хвилі та уламків.
За словами Вітовецького, бронеплівка може зменшити утворення уламків скла та підвищити його міцність при окремих видах навантажень. Проте матеріал, яким покривають вікна, повинен мати підтвердження відповідності матеріалів заявленим характеристикам.
Міф 2. Меблі можуть врятувати життя під час обстрілу
Меблі можуть забезпечити мінімальний рівень захисту від легких уламків або дрібних фрагментів.
"Меблі можуть допомогти в разі попадання дрібних уламків або при падінні частин конструкцій, однак великі уламки, ударна хвиля чи пряме влучання – це ті загрози, які меблі не здатні нейтралізувати. Наприклад, навіть товстий дерев’яний стіл не зупинить уламок артилерійського снаряда", – говорить він.
Якщо ви опинилися у ситуації, коли немає доступу до спеціального укриття, меблі можуть бути лише додатковим захистом у разі крайньої необхідності. У цьому випадку, наприклад, товсті матраци, подушки або ковдри, покладені на меблі, можуть частково зменшити небезпеку від дрібних уламків.
Меблі можуть забезпечити мінімальний захист від уламків, але не врятують від ударної хвилі чи великого ураження
Найбільш ефективним способом захисту залишаються укриття або спеціально обладнані захисні споруди.
"Завжди обирайте найбезпечніший варіант. Якщо ви маєте можливість дістатися до укриття – зробіть це. Якщо ж ви змушені залишатися у приміщенні, використовуйте меблі розумно, але не переоцінюйте їхній захисний потенціал", – наголошує Вітовецький.
Міф 3: Найкраще ховатися у ванній кімнаті чи коридорі
Коридор або гардеробна можуть видаватися найкращими місцями для укриття в будинку під час екстремальних ситуацій, але, за словами директора Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС, це не завжди так.
"У ванній кімнаті, коридорі чи гардеробній часто обмежений простір – це може стати критичним фактором під час тривалої небезпеки. У таких приміщеннях не може сховатися велика кількість людей, оскільки вона не матиме змоги рухатися й пересуватися в разі потреби", – зазначає експерт.
Тонкі стіни не можуть забезпечити достатній захист
Він додає, що ванні кімнати та гардеробні зазвичай розташовані в центрі квартири чи будинку і мають стіни з тонкого матеріалу, які не захищають від сильних ударів чи вибухів.
"Обидва ці приміщення можуть утруднювати дихання, особливо в умовах тривалого перебування там. В умовах відключення електроенергії ці кімнати можуть бути темними і незручними для тривалого перебування", – зазначає Вітовецький.
При цьому близькість сховку до вхідних дверей може мати як переваги, так і недоліки – наприклад, швидший доступ до евакуації, але більший ризик, якщо двері розташовані ближче до джерела загрози.
Міф 4. Підвали завжди забезпечують належний рівень захисту
Видається, що підвал – надійне місце, у якому можна перечекати обстріл. Однак це твердження не стосується всіх підвальних приміщень. Частина з них – наприклад, погреби у старих будинках – не лише не надають достатньо захисту, а й в деяких випадках можуть нести додаткову загрозу.
Як наголошує директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС, старі підвали, особливо в будівлях радянського зразка, часто не відповідають сучасним вимогам безпеки, адже не проєктувалися як укриття, тому їхні конструкції не здатні забезпечити належний рівень захисту.
"Перша проблема – це наявність у таких підвалах транзитних комунікацій. При влучанні снаряда навіть поряд з будинком можуть бути прориви трубопроводів. І це може бути серйозною проблемою для людей, які опинилися у підвалі, через які пролягають ці труби.
Якщо ця комунікація транзитна (забезпечує тепло- або водопостачанням не один будинок, а цілий мікрорайон), то наслідки можуть бути достатньо погані, оскільки швидко перекрити такі комунікації зазвичай важко, і обсяг води або теплоносія в них дуже великий. І також це може привести до летальних наслідків", – зазначає експерт.
Не всі підвали є безпечними укриттями
Серед інших небезпек – використання конструктивних елементів, які не забезпечують достатній рівень захисту – наприклад, пустотних плит перекриття.
За словами Вітовецького, не можна забувати також про загрозу, яку несуть старі конструкції будівель загалом.
"Хрущовки, старі панельні будівлі часто мають пошкоджені та ненадійні стіни, які не можуть витримати навантаження при надзвичайних ситуаціях. Це збільшує ризик обрушення будівлі, що є ще однією причиною, чому старі підвали не можуть вважатися надійним укриттям", – зазначає він.
Також проблемою може стати недостатнє облаштування приміщень для перебування людей, тобто відсутність елементарних речей, як-от вода, електроенергія для підзарядки гаджетів.
"Ви можете через декілька годин опинитися без зв’язку, без їжі та води – і це матиме певні негативні наслідки", – каже експерт.
Саме тому, за його словами, щоб оцінити можливість використання підвалів у будинках для укриття населення, органи влади створюють комісії, куди в більшості випадків входить і ДСНС. Ці комісії обстежують підвали, цокольні поверхи – і роблять відповідний висновок: можливо використовувати такий підвал як укриття чи ні. Далі вже власник або балансоутримувач цього підземного поверху проводить комплекс заходів, щоб забезпечити хоча б мінімальні умови для перебування людей.
Міф 5: Стійкість будівлі залежить лише від товщини її стін
Рівень безпеки будівлі значною мірою залежить від того, який тип конструкції – монолітний, панельний чи цегляний – обрали для її спорудження.
За словами директора Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС, монолітні залізобетонні будинки вирізняються своєю високою стійкістю. Завдяки цілісній структурі вони є цілісним утворенням, яке не має слабких точок у місцях з’єднань.
"Моноліт має цілісну структуру, менше вразливих місць, а отже більший рівень стійкості, якщо порівнювати за однаковими геометричними та іншими параметрами. Після завершення будівництва вони стають єдиним утворенням, які, на відміну від панельних будинків, не збираються, як конструктор", – говорить експерт.
Він нагадав, що досвід перших місяців війни показав, що навіть при потраплянні ракет у монолітні будівлі значна частина їхньої структури залишається цілою.
"На початку війни ми бачили жахливі наслідки ракетних ударів по монолітних будинках. При влучанні на вищих поверхах пошкоджувалися окремі частини, виривалися декілька поверхів, але основна конструкція зберігалася"
Стійкість будівлі залежить не лише від товщини стін, а й від типу конструкції
У порівнянні з монолітними будинками, панельні конструкції значно вразливіші, каже Вітовецький.
"Небезпека панельних будинків у тому, що їхня конструкція нагадує "картковий будиночок". При вибуху втрачається цілісність будівлі – і панелі можуть частково або навіть цілими блоками складатися.
Руйнування в панельних будинках можуть набувати катастрофічних масштабів. Ми бачили, як після ракетних ударів по панельних дев’ятиповерхівках секції будинків буквально складалися під’їздами. Навіть якщо удар припадає на верхні поверхи, конструкція може обвалитися аж до фундаменту", – говорить він.
Цегляні будинки, особливо приватні, показують кращу стійкість порівняно з панельними, але поступаються монолітним.
"Цегла – матеріал досить стійкий. Завдяки невеликому розміру елементів і цементному з’єднанню цегляна кладка частково нагадує моноліт.
Цегляна структура локалізує пошкодження – це дозволяє уникнути масштабних руйнувань, характерних для панельних будинків. Проте стійкість залежить від якості кладки, типу цементу та інших факторів", – пояснює директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС.
Вітовецький наголошує, що на стійкість будинку впливає дуже багато факторів: властивості матеріалу, природні умови, наявність сторонніх ризиків та загроз тощо. Тому стверджувати, що поверховість будівлі безпосередньо впливає на її стійкість, було б некоректно.
Наприклад, для висотних будівель можуть застосовувати спеціальні конструкторські рішення, які компенсують навантаження – і такі будівлі можуть вважатися більш міцними. Однак відсутність таких рішень може призвести до зниження міцності, тому висотність не завжди впливає на стійкість будівлі.
