За 70 років посуха пануватиме на понад 40% суходолу планети – прогноз вчених
Вчені прогнозують, що до кінця XXI століття посушливі регіони Землі можуть розширитися й охопити понад 40% суходолу планети.
Водночас науковці виявили, що головний чинник кліматичних змін – підвищення рівня вуглекислого газу (CO₂) – насправді може уповільнювати поширення посухи.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Environmental Research Letters, пише Science Alert.
Посушливі землі – це території зі значним дефіцитом води. У цих регіонах кількість опадів є низькою порівняно з потенційними втратами води через випаровування із поверхні землі та рослин.
Як наголошують автори дослідження, є вагомі підстави для створення єдиної системи оцінювання посухи, адже наразі вчені мають розбіжності у методах вимірювання площі посушливих земель і кліматичних даних.
Водночас науковці загалом погоджуються щодо розташування основних посушливих регіонів світу.
"Поширення кліматичних умов, характерних для посушливих земель, на територіях, що раніше були більш вологими, може посилити дефіцит води, деградацію екосистем та опустелювання, створюючи виклики для глобального сталого розвитку.
З огляду на високу екологічну вразливість посушливих територій, необхідні оновлені оцінки їхньої площі та майбутнього перерозподілу для підтримки сталого розвитку та адаптації до кліматичних змін", – пояснює команда науковців на чолі з дослідниками з Китайської академії лісового господарства.
Науковці визначали посушливі землі за допомогою індексу посушливості (AI) – співвідношення кількості опадів до потенційної евапотранспірації (PET) – загальної кількості води, що випаровується з рослин та ґрунту. Території з показником AI нижче 0,65 класифікували як посушливі землі.
Розбіжності в прогнозах щодо посушливих територій виникають через те, що з часом підвищення рівня CO₂ в атмосфері впливає на транспірацію (випаровування води з поверхні рослин) – при високому рівні CO₂ пори на рослинах, які називаються продихами, частково закриваються.
Це означає, що рослини загалом втрачають менше води через транспірацію, що впливає на розрахунки з використанням PET. За словами авторів дослідження, цей фактор не враховували в багатьох попередніх наукових роботах.
"У традиційних прогнозах часто не враховують вплив CO₂ на потенційну евапотранспірацію, що може призвести до завищених оцінок посушливості та зміни просторового розташування "гарячих точок" посухи", – пишуть дослідники.
Вчені виявили, що у 1994-2023 роках посушливі землі охоплювали близько 38,58% загальної площі суходолу Землі без урахування Антарктиди.
Посушливі території поділяються на чотири підтипи. За оцінками науковців, більшу частину таких земель становлять напівпосушливі зони (14,72 % суходолу). Посушливі зони, що розташовані переважно в Австралії та Китаї, складають 11,24 % суходолу Землі.
Сухі субгумідні зони широко поширені в Китаї та Росії (6,35 %), тоді як в Алжирі, Лівії та Саудівській Аравії переважають гіпераридні зони – 6,27 % площі суходолу.
Дослідники прогнозують, що у 2071-2100 роках площа посушливих земель збільшиться і становитиме від 39,31 до 40,28 % суходолу Землі. Водночас на оцінки впливає те, який сценарій викидів парникових газів використаний.
Максимальний прогнозований показник у 40,28% відповідає збільшенню площі посушливих земель на 2,37 мільйона квадратних кілометрів порівняно з базовим періодом 1994-2023 років.
Нагадаємо, у серпні температура світового океану досягла найвищої позначки за всю історію спостережень.