Розширили карту Всесвіту: вчені виявили 900 мільйонів галактик за допомогою телескопа "Евклід"

Європейське космічне агентство оприлюднило першу велику добірку даних місії орбітального телескопа "Евклід" (Euclid). У її межах вчені виявили понад 900 мільйонів галактик.

Науковці планують створити найбільшу в історії тривимірну карту Всесвіту, повідомляє The Guardian та Reuters.

Європейське космічне агентство запустило місію "Евклід" у липні 2023 року. В межах дослідження вони планують створити космічну карту, яка охоплюватиме третину неба та понад 10 мільярдів років історії Всесвіту.

Науковці прагнуть дослідити дві найбільші загадки космосу: природу темної енергії та темної матерії. Вважається, що вони становлять приблизно 70% і 25% Всесвіту відповідно.

Британський науковий сегмент місії очолює професор Единбурзького університету Енді Тейлор. Він зазначив, що хоча існували й масштабніші огляди космосу, жоден з них не був таким детальним та інформативним, як "Евклід".

Наприклад, телескоп "Хаббл" (Hubble) надає зображення з надзвичайно високою роздільною здатністю, але охоплює значно меншу ділянку неба.

"Технологічний прорив телескопа "Евклід" полягає в тому, що ми можемо зберігати високу роздільну здатність зображень і водночас картографувати величезні ділянки неба та великі об'єми Всесвіту. ", – сказав Тейлор.

За словами вчених, перша велика добірка даних "Евкліда" відкриває "безпрецедентний" погляд на космос.

"Це найбільше зображення Всесвіту з високою роздільною здатністю, яке ми коли-небудь мали", – зазначив професор.

Нові дані охоплюють близько 14% загальної площі неба, яку мають дослідити у межах місії. Вони містять інформацію про понад 900 мільйонів галактик і більш ніж 60 мільйонів імовірних квазарів – надзвичайно яскравих об'єктів у центрах далеких галактик, енергію яких забезпечують надмасивні чорні діри.

Крім того, добірка містить низку об'єктів-кандидатів на явище, яке раніше вважали рідкісним, – сильне гравітаційне лінзування. Це ефект збільшення зображення, який виникає, коли одна галактика, часто розташована всередині скупчення галактик, перебуває перед іншою, більш віддаленою.

Як зазначає Тейлор, раніше Альберт Ейнштейн передбачив, що гравітаційний вплив галактики на передньому плані викривлятиме просторово-часовий континуум, відхиляючи світло галактики, яка позаду. Унаслідок цього виникають яскраві дуги або кільця.

Цей ефект значно посилюється завдяки темній матерії, яка збільшує масу галактики, а отже, і її гравітаційний вплив.

Тейлор зазначив, що дослідження сильного гравітаційного лінзування може допомогти науковцям відкинути різні теорії про природу темної матерії. Це пов'язано з тим, що на гравітаційне лінзування впливає розподіл цієї матерії всередині галактики. Він, у свою чергу, залежить від властивостей самої матерії.

"Завдяки сильному гравітаційному лінзуванню можна з'ясувати, як темна матерія збирається в скупчення. Це дає змогу визначити, до якого типу речовини вона належить, адже різні типи матерії можуть утворювати скупчення зовсім по-різному.

Тож якщо ви шукаєте, звідки може надійти наступний прорив у дослідженні властивостей темної матерії та розумінні того, чим вона є насправді, є велика ймовірність (хоча я не можу стверджувати напевно), що він буде пов'язаний із сильним гравітаційним лінзуванням", – сказав професор астрономії Стівен Серджент.

Тейлор зазначив, що у нових даних місії міститься близько 15 тисяч ймовірних випадків сильного гравітаційного лінзування. Раніше ж дослідники знали приблизно про 1000 випадків цього явища. До завершення місії очікують виявити приблизно 170 тисяч випадків сильного гравітаційного лінзування.

Наступну добірку даних планують оприлюднити влітку, зазначив Тейлор. Вона міститиме результати досліджень розподілу галактик, а також слабкого гравітаційного лінзування – незначних викривлень зображень віддалених об'єктів під впливом темної матерії, розташованої на передньому плані.

Раніше міжнародна команда астрономів за допомогою космічного телескопа "Хаббл" підтвердила існування унікального небесного тіла – багатої на газ хмари темної матерії, у якій немає жодної зірки.