У Франції чиновник під час співбесід підсипав у напої 240 жінок заборонений сечогінний препарат
Більше 240 француженок стверджують, що колишній посадовець міністерства культури Франції на співбесідах додавав у їхні напої сечогінний засіб. Вони чекають на судовий розгляд уже шість років.
Про це пише видання The Guardian, опираючись на історії трьох постраждалих.
У суді розглядають справу про те, що протягом дев'яти років старший державний службовець Крістіан Негре під час співбесід наливав жінкам каву або чай, додаючи туди сильний і заборонений сечогінний препарат, який, як він знав, спричиняв часті походи до туалету.
Зі слів постраждалих, Негре часто пропонував продовжувати інтерв'ю на вулиці, далеко від туалетів. Вони пригадують, що їм доводилося боротися з потребою сходити в туалет і почувати себе погано.
Деякі справляли нужду на вулиці або не встигали добігти до туалету. Дехто відчував сором і провал, що вплинуло на їхнє життя.
Про випадки стало відомо в 2018 році – після повідомлення, що Негре нібито намагався сфотографувати ноги високопоставленої чиновниці. Це спонукало поліцію розпочати розслідування.
Поліцейські знайшли у комп'ютері табличку під назвою "Експерименти", у якій Негре нібито записував час введення наркотиків і реакції жінок.
У 2019 році Негре звільнили з міністерства та державної служби. Він став фігурантом офіційного розслідування за кількома звинуваченнями: від наркотичного отруєння до сексуального насильства.
Його адвокатка Ванесса Стейн заявила, що він не буде коментувати ситуацію, поки триває розслідування. Очікуючи на суд, Негре продовжує працювати в приватному секторі.
"Не знала, що існує такий вид нападу"
У 2015 році Сільві Делезен із Лілля шукала роботу, тож зраділа, коли менеджер із персоналу французького міністерства культури запросив її на співбесіду до Парижа.
"Я мріяла працювати в міністерстві культури", – пригадує вона.
Нині вона одна з понад 240 жінок, які є свідками у кримінальному розслідуванні щодо ймовірного отруєння жінок на співбесіді.
"Тоді я навіть не знала, що існує такий вид нападу", – каже Делезен.
Їй було 35, коли вона отримала запрошення на співбесіду від Негре. Жінка з ввічливості прийняла пропозицію випити кави.
"Під час співбесіди я ніколи не відмовляюся", – сказала вона.
Автомат для продажу напоїв стояв у коридорі, і Делезенн сама натиснула кнопку, щоб вибрати каву з невеликою кількістю цукру. З її слів, Негре взяв її чашку, обернувся, щоб привітатися з колегою, перейшов через коридор, а потім повернувся і вручив їй напій. Він запропонував вийти на вулицю, щоб нібито подивитися на деякі пам'ятники та прогулятися.
Делезенн розповіла, що її провели по садах Тюїльрі, де вона довго відповідала на питання, весь процес співбесіди тривав кілька годин. Вона зосередилася на тому, що їй потрібна робота, оскільки залишила попередню через проблеми зі здоров'ям.
"Але я відчувала все більшу потребу сходити до туалету. Мої руки тремтіли, серце калатало, краплі поту стікали по лобі, і я червоніла.
Я сказала: "Мені потрібна технічна перерва". Але він продовжував йти", – пригадує жінка.
Врешті-решт вона мусила присісти біля тунелю, що вів до пішохідного мосту через Сену. Негре, каже жінка, підійшов, зняв куртку і сказав: "Я захищу тебе".
У той момент Делезенн подумала, що зіпсувала свою співбесіду, а по дорозі додому відчувала незвичайну спрагу і швидко випила кілька літрів води.
"Мої ноги були настільки набряклі, що кровили від тертя об взуття", – пригадує вона.
Упродовж років Делезенне звинувачувала себе в тому, що все зіпсувала. Вона уникала поїздок до Парижа і перестала подавати заявки на роботу.
"Я мала нічні кошмари, спалахи гніву. Я не шукала роботу, думала, що я нікчемна", – сказала Делезенн
Через чотири роки, у 2019 році, з нею зв'язалася поліція. Вона сказала, що її дані були внесені в електронну таблицю разом із фотографіями її гомілок. З того часу їй діагностували посттравматичний стресовий розлад.
"Час, який потрібен, щоб справа дійшла до суду, тисне на мене. Гнів не зникає" – сказала вона.
Залишив без грошей на громадську вбиральню
Ще одна жінка, з якою зв'язалася поліція, – Анаїс де Вос, якій було 28 років, коли вона подала заявку на посаду помічника керівника в Міністерстві культури в 2011 році. Вона зазвичай не п'є кави.
"Але на співбесіді, коли хтось пропонує каву, особливо керівник, ти кажеш "так", – зазначила вона.
З її слів, Негре пішов у куток кімнати для переговорів, щоб самостійно приготувати напій. Потім запропонував прогулятися на вулиці. Де Вос захотіла в туалет і попросила повернутися, бо їй було холодно. Проте Негре перейшов дорогу в іншому напрямку, до берегів Сени.
"Він подивився мені в очі і сказав: "Тобі потрібно в туалет?" Це було як розмова дорослого з дитиною. Я вважала це дивним", – каже жінка.
Негре вказав на складське приміщення під мостом як місце для туалету, але Анаїс відмовилася, бо зрозуміла, що щось не так. Тоді посадовець запропонував піти до Лувру.
Туалет там коштував 1 євро, а сумку жінка залишила в міністерстві, бо так їй сказав Негре. У неї не було грошей, а посадовець відмовився їй позичити.
Жінка зайшла в кафе, але туалет був нагорі, і вона не витримала. Пізніше, пригадує потерпіла, вона почувала себе хворою, ніби ось-ось знепритомніє.
Запропонував приватний туалет біля свого офісу
Емілі, якій адвокат порадив використовувати псевдонім до завершення розслідування, було 29 років і вона вже була відомою у світі мистецтва, коли в 2017 році почала шукати нову роботу.
Негре запросив жінку до регіонального управління культури в Страсбурзі, де працював тоді. Запропонував чай і вийшов з кімнати, щоб самостійно його приготувати, а потім продовжив співбесіду під час прогулянки вздовж річки та відвідування собору.
"Я хотіла сходити в туалет, але він сказав: "Тут немає туалетів. Давай просто продовжимо".
Він йшов дуже повільно, зупиняючись, щоб постравити питання. Мені було зле, я думала, що знепритомнію", – пригадує жінка.
Тоді Негре показав їй приватний туалет, розташований поруч з його офісом.
Через два роки вона побачила повідомлення в ЗМІ про розслідування щодо ймовірного домішування сечогінних невідомою особою з міністерства культури.
"Раптом все стало зрозуміло, але це був величезний шок", – сказала вона.
Жінка подала скаргу в поліцію. Вона залишила роботу в Страсбурзі, а згодом – і Францію.
"Минуло шість років, а ми досі чекаємо на суд"
Шість років потому ця справа стала черговою у Франції, що привернула увагу до зловживань із застосуванням наркотичних речовин, які в країні називають "хімічним підкоренням". Термін набув широкого розголосу, коли Жизель Пеліко публічно виступила у суді проти десятків чоловіків, засуджених за її зґвалтування після того, як колишній чоловік підсипав їй наркотики, що спричиняли втрату свідомості.
Однак кілька жінок, які стали учасницями розслідування щодо можливого застосування наркотиків під час співбесід, кажуть, що справа тягнеться роками й лише поглиблює їхню травму.
"Минуло шість років, а ми досі чекаємо на суд – це просто шокує. Це надто довго. Замість зцілення судовий процес приносить ще більше болю. Справедливість не повинна так виглядати", – розповіла одна з потерпілих під псевдонімом Емілі.
Адвокатка зазначила, що ця справа мала надзвичайний масштаб, а тривале розслідування призвело до вторинної віктимізації жінок з боку системи правосуддя.
"Судовий процес у справі Пеліко був дуже важливим першим кроком, а питання хімічного впливу залишається надзвичайно актуальним", – сказала вона.
Деякі жінки виграли компенсацію в цивільній справі проти держави, в якій міністерство культури не було визнано винним. Представник міністерства культури заявив, що відомство зобов'язується запобігати домаганням і сексуальному насильству та надавати підтримку жертвам.
У профспрілці працівників культури зазначили, що хочуть, щоб міністерство визнало свою відповідальність як роботодавця – існує системна проблема, яка дозволила високопоставленому чиновнику діяти таким чином протягом десятиліття. Там кажуть, що інші співробітники раніше висували проти нього звинувачення в тому, що він фотографував ноги жінок під час зустрічей.
Делезен, яка зараз працює в маркетинговому відділі перукарні в Ліллі, каже, що головне завдання правосуддя – щоб таке більше ніколи не повторилося з кимось іншим.
Раніше ми розповідали як колишній переможець олімпіад з хімії організував у Вінниці нарколабораторію.