Після тренінгу з такмеду опинився в епіцентрі обстрілу: як поранений одесит допомагав постраждалим
29 травня Росія вдарила по середмістю Одеси балістичною ракетою "Іскандер" із касетним боєзарядом. Метою ворога було вбити якомога більше мирних жителів. Внаслідок атаки загинуло шестеро людей, ще 32 були поранені.
В епіцентрі події опинився 21-річний Ігор Нахаба. За день до ракетного удару юнак пройшов тренінг із зупинки кровотеч, який проводив благодійний фонд PULSE. Попри своє поранення, хлопець допомагав іншим постраждалим, застосовуючи отримані знання на практиці.
Своєю історією Ігор поділився з "УП. Життя".
Ігорю Нахабі 21 рік, він – студент-психолог. Вже п’ять років хлопець працює тренером з боротьби у TMS HUB. Вони, зокрема, безкоштовно тренують бразильському джиу-джитсу військових і ветеранів.
28 квітня на базі клубу фонд PULSE проводив тренінг із тактичної медицини для військових. До нього долучився й Ігор.
"Я почав навчатися домедичної допомоги ще до початку повномасштабної війни. Потім оновив свої знання у 2022 році. Вже тоді я дізнався, що таке джгут, турнікет та як їх правильно накладати.
Але важливо не тільки вивчити це, але й постійно відпрацьовувати навички та оновлювати свої знання. Наприклад, на тренінгу у неділю, 28 квітня, виявилося, що я забув, як правильно складати турнікет, щоб потім максимально швидко його розкрити. Там мені це нагадали", – розповідає Ігор.
Коли ворог завдав трагічного удару по Одесі, хлопець прямував з тренування на прогулянку. Його спортклуб розташований неподалік від місця прильоту ракети.
"Я вийшов подихати свіжим повітрям, взяв сік і зателефонував другу. Через парк пішов у бік моря. Навіть не пам’ятаю, чи чув сам вибух. Але пригадую, що в мене прилетів осколок і я впав. Просто лежав на животі й не розумів, що сталося. Потім почали детонувати інші бойові елементи. Я почекав, поки це припиниться, й піднявся.
На мені був чорний одяг, тому плям від крові я не помітив. Переконався, що все більш-менш нормально. Друг був на зв’язку. Я тоді ще навіть пожартував, що витратив на сік 32 гривні, навіть половини не випив і через вибух все розлив. Тоді я ще не усвідомлював всю складність ситуації", – згадує Ігор.
Довкола хлопця не було людей, тому він попрямував у бік епіцентру вибуху, щоб подивитися, чи не потребує хтось допомоги. Ігор намагався йти швидко, але вже тоді відчув, що крокувати йому важко.
Незабаром юнак помітив пораненого чоловіка. Осколок потрапив у задню поверхню стегна його правої ноги. Поруч з пораненим була дружина, яка сильно панікувала.
"Штани чоловіка були у крові, знайти вхідний отвір було дуже важко. Турнікету в мене із собою не було, тому я зняв свій пояс. Затягнув його якомога вище на нозі й тримав, щоб зменшити крововтрату.
Дружина цього чоловіка весь час намагалася викликати швидку. Потім кудись пішла. Повернулася вона вже з чоловіком, у якого був турнікет. Пояс змінили на турнікет. Я намагався спілкуватися з пораненим, щоб він не втратив свідомості", – ділиться Ігор.
Переконавшись, що чоловік при тямі й поруч з ним є люди, хлопець попрямував далі. Тоді він натрапив на жінку з посіченими нижче колін ногами.
"На той момент їй вже хтось затягнув марлеву пов’язку. Я подивився, вона трималася доволі добре. Щоб нічого не зрушити з місця і не погіршити ситуацію, вирішив не чіпати. Жінка була у свідомості, нормально говорила", – розповідає Ігор.
Далі хлопець побачив чоловіка у дуже важкому стані – ймовірно, найважчому серед усіх. Осколок залетів у його стегно, зачепивши артерію.
"Він мав дуже велику крововтрату, поруч абсолютно все було в крові. Коли я підходив до цього чоловіка, до нього вже бігли медики з каталкою. Було видно, що хтось із перехожих вже намагався зупинити йому кровотечу", – каже Ігор.
На той момент швидка вже приїхала й лікарі почали допомагати всім, хто цього потребував. Ігор ще пройшовся парком, щоб переконатися, що нікого з поранених не пропустили. Хлопець був весь у крові та землі, тому попрямував до клубу, щоб помитися.
"Я прийшов, вирішив подивитися, куди мені прилетів осколок, бо в одязі цього було не видно. Мені здавалося, що це був вторинний осколок, але потім побачив вхідний отвір. Прилетіло у ліве стегно. Хлопці з клубу викликали швидку, мене відвезли до лікарні. Зробили там МРТ, рентген і побачили цей осколок. Мені встановили дренаж і виписали ліки", – каже Ігор.
За словами хлопця, осколок залетів доволі глибоко, тому витягнути його навряд чи вдасться. Щоб це зробити, треба розширити вхідний отвір, що може навпаки нашкодити здоров’ю.
"Тепер треба, що рана загоїлася і зрослася кістка. Все ж осколок залетів вдало, якщо можна так сказати. Він не потрапив в артерії й не перебив суглоб. Якби це сталося, я б міг просто "витекти", бо поруч зі мною тоді людей не було", – ділиться Ігор.
Наразі хлопець трохи кульгає, але вже почуває себе непогано. Багато рухатися йому не можна до повного загоєння рани.
"Я б хотів подякувати всім людям, які надавали допомогу потерпілим: медикам, правоохоронцям, пожежникам та просто перехожим. Стала відомою саме моя історія, однак насправді там було багато небайдужих.
Це дійсно класно, що так багато людей знають алгоритм надання допомоги постраждалим. Однак треба прагнути до того, щоб їхня кількість збільшувалася. В тих умовах, в яких ми живемо, подібні ситуації можуть трапитися з кожним", – наголосив Ігор.
