Лелека, бузьок, чорногуз, боцян: як бути добрими сусідами птаху, який повернувся з вирію
Лелека білий – перелітний птах, який з давніх-давен живе поруч з нашими домівками. За прикметами цей птах приносить щастя та благополуччя в сім’ю, сповіщає про поповнення в родині, тож в Україні йому скрізь раді та готові всіляко допомагати.
У Пирятинській громаді на Полтавщині бузьки Грицько та Одарка стали справжніми зірками – з їхнього гнізда ведеться цілодобова онлайн-трансляція і всі охоче слідкують, як живеться птахам. Нині у них в гнізді вже п'ять яєць!
Озирніться навколо, може і у вас по сусідству живуть ці дивовижні птахи. Як не зашкодити чорногузу, чим підкормлювати птаха та як стати йому хорошими сусідами розповіли орнітолог Віталій Грищенко та директорка Луцького зоопарку Людмила Денисенко.
Коли лелеки прилітають додому, коли відлітають та де вони зимують
Віталій Грищенко вже понад 30 років досліджує білих лелек та веде їхній облік в Україні. Він каже, колись люди вірили, що день прильоту лелек чіткий та фіксований – 19 березня. Однак, насправді це лише повір’я, яке походить з Галичини. Приліт чорногузів – це аж ніяк не одномоментне явище, а тривалий процес.
“У сусідніх селах дати прильоту можуть відрізнятися на тиждень або й більше. Загалом лелеки прилітають у березні та першій половині квітня, тобто, всередньому випадає у третій декаді березня. Якщо говорити про тенденцію, через зміну клімату, потепління трохи зміщується приліт на більш ранні дати”, – пояснює орнітолог.
Період повернення лелек додому коливається залежно від погодних умов і не лише у нас, а й на шляхах міграції, маршруті слідування лелек в Україну.
Експерт каже, так було, наприклад, у 2022 році, коли бузьки прилетіли пізно через похолодання в Туреччині. Потім, коли потепліло, ніби греблю прорвало, і лелеки з’явилися одразу в дуже багатьох місцях.
Лелеки, які гніздяться в Україні або пролітають нашою країною, відлітають до східної та південної Африці.
“Коли повертаються з Африки, летять вздовж Нілу, потім через Близький схід, Ізраїль, Ліван, Сирію, Туреччину. Туреччину проходять по діагоналі на Босфор, тобто облітають Середземне і Чорне моря. Потім з Балкан облітають Карпати з двох боків. В Україну вони залітають з півдня, вздовж Чорного моря.
Як вони обирають час? Завдяки явищу фотоперіодизму, реакції живого організму на зміну тривалості світлового дня. Для лелек це своєрідний сигнал, що підійшов час. У цих птахів є циркадні (навколодобові) ритми, і вони синхронізують свій внутрішній годинник, коли перебувають у місцях гніздування, у себе на батьківщині. За аналогією, як, наприклад, ноутбук синхронізується з сервером точного часу”, – розповідає Віталій Грищенко.
У лелек бувають випадки далекого переселення на сотні кілометрів, але більшість чорногузів повертаються туди, де вони народилися, або де гніздилися торік. Таку інформацію отримують завдяки кільцюванню та моніторингу популяцій.
Існують моніторингові ділянки, де проводяться щорічні обліки. Завдяки цьому розраховують популяції по всій Україні.
Відліт боцюнів починається в кінці липня – на початку серпня. Орнітолог каже, до початку вересня більшість цих птахів вже відлітає, хоча окремі невеликі зграї можуть затримуватися до жовтня, а деякі взагалі лишаються зимувати.
“Відлітають лелеки досить рано і це пов’язано не з температурою у нас, адже лелека міг би спокійно харчуватися до середини жовтня, а з тим, що їм бажано вчасно прилетіти на місця зимівлі. Там теж відбувається зміна пір року, є вологий період, є періоди без дощу. Якщо потрапиш невчасно, будеш голодний.
Найкраще їм потрапити тоді, коли закінчується період дощів – вже не ллє, але вологи багато і, відповідно, багато їжі. Той, хто запізнився, опиняється в гіршому положенні, тому вони відлітають тоді, коли ще могли б залишатися”, – пояснює природознавець.
Чим живляться лелеки і чим підкормлювати цих птахів
У народі вважають, що лелека харчується переважно жабами, але за словами Віталія Грищенка, ці земноводні не є основою раціону бузьків. До 90%раціону білого лелеки складають комахи.
Коли є можливість боцюн не гребуватиме ні мишею, ні жабою, ні вужем, ні іншими дрібними тваринами, яких зможе проковтнути.
“Підкормлювати лелек можна, але бажано це робити тоді, коли в цьому справді є потреба. Ось в 2013 і в 2018 роках були сильні похолодання в березні, люди влаштовували цілі майданчики для підгодовування лелек і це дуже допомогло птахам.
Пригостити можна будь-яким несолоним м’ясом – курячими сердечками, шийками, дрібною рибою. Зважайте на те, що лелека проковтує їжу цілком, тому, наприклад, карасика, розміром до долоні він ще проковтне, а більшого краще порізати на шматки”, – радить орнітолог.
Постійно підкормлювати бузька без потреби не варто. Експерт каже, ці перелітні птахи приручаються і ваша “ведмежа послуга” може вартувати їм життя.
“Лелеки, які довго жили біля людей, звикають до того, що “булки ростуть в супермаркеті”, їжу шукати не треба, і потім їм дуже складно адаптуватися назад. Чорногуз стає жебраком і так і буде приходити до людей далі, а в Африці і на Близькому сході їх просто їдять як мисливських птахів. Тобто, якщо він звикне і там приїде за їжею, то може стати їжею сам”, – застерігає Віталій Грищенко.
Чому лелеки можуть викидати пташенят з гнізда і що робити з травмованими лелеками
Луцький зоопарк – одне з місць, де реабілітують травмованих, хворих або покинутих лелек. Зараз у вольєрі понад 20 птахів. Всі птахи потрапили сюди травмованими або знесиленими, більшість досі не можуть літати.
Людмила Денисенко, директорка зоопарку, каже, якщо птахів з травмованими крилами ще іноді можна повернути до звичного їм життя, то найгірший варіант, який практично неможливо реабілітувати, – коли лелека без лап.
“При будівництві гнізда птахи-батьки можуть використовувати старі колеса від велосипедів, де є металеві шпиці. Коли лелеченята починають ставати на ноги в гнізді, лапки можуть потрапити між спиці і травмуватися.
Або птахи можуть втрапити на високовольтну лінію передач, тоді загибель майже стовідсоткова.
Траплялося й таке, що лелеки, помирали вже тут, у зоопарку. Ми робили розтин і знаходили у шлунку вироби з пластмаси довгої форми, яскравого кольору, схожі на черв’яка. Вони забивали, заповнювали шлунок і птах повільно помирав від цього”, – журиться керівниця.
Іноді бузьки можуть викинути пташеня з гнізда або залишити його, коли відлітають у теплі краї. Орнітолог Володимир Грищенко каже, найчастіше так буває при нестачі їжі. Логіка проста, хоч і жорстока: коли не можуть вижити всі, хай виживе хоч хто-небудь. Що стосується залишенців у гнізді, це, як правило, пташата з дуже пізніх виводків.
“Пташенята ще залишаються у гніздах, коли вже йде міграція лелек на південь. Виникає конфлікт мотивацій, якому сприяє знову ж таки нестача їжі. Дорослі птахи вже не можуть вигодувати молодняк, а великих пташенят уже з гнізда не викинеш.”, – зауважує птахознавець.
Людмила Денисенко каже, якщо ви знайшли лелеченя, позбавлене батьківського піклування, його слід доправити до ветеринара чи в зоопарк. Дбати про нього самостійно буде дуже складно.
“Утримувати лелеченя, яке викинули з гнізда, вдома дуже проблематично. Єдиний прийнятний варіант, який мені відомий – у хліві в селі. Ні квартира, ні балкон, ні приватний будинок не є хорошим варіантом. Лелеки – хижаки, вони їдять рибу, жаб і посліду буде стільки, що ваш ентузіазм рятувати птахів швидко зникне”, – зауважує директорка зоопарку.
Обоє експертів неодноразово наголошують: не треба рятувати птаха, який може літати.
Допомоги потребує боцюн, який травмувався, втрапив у пастку і не може самостійно вибратися, з якоїсь причини не може самостійно харчуватися чи літати. Іноді люди намагаються рятувати птахів, які видаються у небезпеці. У такому випадку набагато вищий ризик налякати лелеку до смерті.
За словами Віталія Грищенка, часто люди також намагаються рятувати птахів, які ніби-то занадто рано прилетіли – у грудні чи січні. Насправді ж, лелеки іноді залишаються зимувати, особливо там, де є якісь незамерзаючі водойми чи болота, або навіть на сміттєзвалищах. Тож вони дуже рано повертаються назад до своїх гнізд, іноді й ще взимку.
“Рятувати треба птаха пораненого, травмованого, ослабленого. Якщо лелека нормально літає, то він не потребує порятунку, не треба його на марне турбувати”, – зауважує експерт.
За словами птахознавця, з птахом, який таки потребує допомоги, треба бути обережним. Часто, коли йому справді дуже погано, лелека слабко реагує на людей, і відповідно тоді транспортувати легко. В іншому разі, якщо травма не складна, то боцюн може сильно стресувати від зустрічі з людьми.
“Тоді краще його закрити в коробку з доступом повітря, контактувати лише з необхідності, щоб не налякати сильніше, або якщо нема такої можливості хоча б накинути щось на голову, аби він не бачив, що відбувається, і менше боявся”, – додає орнітолог.
Як дбати про птахів, якщо лелеки сплели гніздо на подвір’ї
Здавна вважалося, що лелека приносить добробут в сім’ю, тож мати такого сусіда хотіли чи не у кожному дворі. Раніше існувала давня народна традиція – приваблювання лелек на гніздування, коли на солом’яні стріхи клали колеса з возів, аби птахам було легше звити гніздо саме на цій господі.
Орнітолог каже, принадити лелеку у своє подвір’я можна і зараз – за умови, що йому буде чим живитися, тобто поряд є прісноводна водойма, і луки чи болото. Можна зробити платформу з дерева або металу 1-1,5 метри діаметром, яку прилаштувати залежно від можливостей і фантазії – на дерево, стовб, дах, якщо це можливо і безпечно. Бажана висота штучного гніздування – від 4 метрів. Людмила Денисенко пропонує допомогти птахам з будматеріалами: можна поспостерігати за птахами, які гілочки вони використовують у побудові гнізда, зібрати подібні і розкидати неподалік.
Як ще можна допомогти лелеці:
- не обробляти поля, де годуються лелеки, пестицидами;
- якщо у господарстві на висоті є товста труба з великим отвором, краще закрити її сіткою: птахи охоче сідають на окремостоячі високі об’єкти, молоді бузьки можуть не втримати рівновагу і впасти в отвір, звідки їм уже не вибратися;
- перед прильотом лелек можна перевірити, чи міцна основа у гнізда і, якщо необхідно, укріпити її дошками. Особливу увагу слід приділити старим гніздам. Якщо гніздо перекошене, дуже старе і небезпечне, краще скинути його і облаштувати поряд штучну гніздівлю;
- якщо гніздо лелек знаходиться на дереві, до повернення птахів слід провести обрізку гілок, щоб вони не заважали підльоту;
- деякі гнізда можуть пустувати кілька років. Якщо гніздо надійне, птахи можуть знову поселитися в ньому. Можна заздалегідь вичистити з нього порослу траву, обов’язково слід викинути пластик, шнури та целофан, якщо лелеки притягнули таке у гніздо. Краї гнізда можна побризкати вапном – це зробить його привабливішим для боцюнів.
- не обробляти поля, де годуються лелеки, пестицидами;
Директорка зоопарку радить не втручатися у вибір птахами місця для поселення, але якщо дуже хочеться мати таких сусідів пропонує подбати про тишу і спокій на обійсті.
“За народними переказами знаємо, що лелеки оселяються в тих сім’ях, де немає сварок. Тому, якщо вірити нашим предкам, в сім’ї має бути гармонія, щоб лелека захотів звити гніздо. Якщо ж родина сварлива, чути крик і образи, то хоч десять колес по кутках розкладіть, вони не захочуть з вами жити”, – запевняє Людмила Денисенко.
Які існують народні прикмети про лелеку
У своїй книзі “Чарівний світ білого лелеки”, Віталій Грищенко зібрав чимало цікавих фактів, прикмет різних народів про бузьок та легенд, пов’язаних з ними. В Україні здавна були поширені такі прикмети про лелеку:
- Лелека приносить тепло і забирає його з собою у вирій.
- Чорногуз рано прилетів – буде тепле літо.
- Лелека непокоїться – на погану погоду.
- Боцюн активно тріщить увечері дзьобом – завтра буде сонячний день.
- Бузьок стоїть на одній нозі – чекай похолодання.
- Лелека не відлітає далеко від гнізда, а тримається поблизу – чекай негоду.
- Заклекотіли лелеки у гнізді – час садити цибулю.
На Поліссі у цих птахів просили доброго урожаю, а діти, які хотіли мати братика чи сестричку просили “Буську, буську, принеси Маруську!”. Дорослі радили їм поставити на вікно тарілку сиру – це мало остаточно задобрити лелеку, аби він приніс дитину.
В українських казках та легендах лелека – завжди позитивний герой, йому приписують гострий розум, добре серце і чимало подвигів.
У різних народів з лелеками пов’язані багато вірувань та звичаїв.
Вірмени вірили, що чорногузи – люди з далеких країн, які лише на деякий час одягають пір’я, а викидання пташенят з гнізда пояснювали тим, що лелеки перед відльотом приносять одне з дитинчат в жертву Богу.
Дуже поважали цих птахів і давні мусульмани. Вони вірили, що боцюни – це люди, які за життя так і не здійснили паломництва, передбаченого Кораном. Тому вони змушені летіти до гробу пророка Мухаммеда вже після смерті, будучи птахами. Того, хто умертвив птаха вважали вбивцею.
У деяких народах лелеку й досі споживають як мисливського птаха, як це було, наприклад, в Стародавньому Римі. Середньовічна медицина приписувала шлунку бузька властивості антидота всіх отрут. Цілющими також вважалися яйця та жир птаха.
У слов’ян, німців та балтів птах був провісником щастя і добробуту. Вважалося, що лелеки добре розбираються в людях і селяться біля дому, де панує злагода. Втім, могли птахи і “перевиховувати” своїх сусідів: якщо чорногуз вив гніздо поруч з будинком, де завше чути чвари, люди казали, що тепер нарешті в цю сім’ю прийде порозуміння.
Поляки вірили, що якщо хтось вб’є боцяна почнуться тривалі зливи. Щоб їх припинити слід було поховати птаха як людину, в домовині на цвинтарі.
Багато вірувань пов’язані і з появою першого птаха. Вважається добрим знаком побачити птаха в польоті. Якщо ж перший лелека, якого людина побачила в році сидить – можуть “обсісти” недуги.
Людмила Панасюк, "УП.Життя"