"Креонт" Бортнянського – опера, яка повертається в Україну після двохсот років забуття
3 та 5 жовтня у Чернівцях відбудеться перша в Україні постановка в театрі опери Дмитра Бортнянського "Креонт". Про це поспілкувалися з одним із ініціаторів події, екс-головою Чернівецької обласної ради Олексієм Бойком.
– Отже, вітаю Чернівці із цією важливою подією в історії вашого краю. Наскільки відомо, у вас драматичний театр. Тож звідки така ідея? Як вона народилася?
– Ідея народилася доволі спонтанно під час дружньої зустрічі з засновником Буковинського земляцтва у Києві Миколою Проданчуком і відомим художником-баталістом Андрієм Холоменюком. Ми говорити про мистецтво і Микола Георгійович розповів про віднайдені ноти опери. Він сказав, що саме наш, чернівецький театр, міг би підійти для такої мистецької події. Адже своїм виглядом і розмірами максимально нагадує оперний театр у Венеції, де відбулася концертна прем’єра цього твору у 1776 році. Тож Чернівці виявилися ідеальним місцем для сценічної постановки опери XVIII століття.
– Тобто часу на підготовку було не так уже й багато?
– Ми розмовляли у квітні. Просто під час зустрічі я зателефонував директору театру Іванові Бутняку і він приєднався до нас. Звичайно, усі ми тоді мали побоювання, що замахнулися на масштаби, які не зможемо не осилити, бо на реалізацію такого амбітного проєкту потрібні чималі зусилля й час. Але поруч зібралася команда сміливців, яка готова була прийняти виклик та негайно поринути в роботу. Мені здається, що ще сидячи за столом в обласній раді, керівник театру вже розумів, кого пропонуватиме на виконання головних ролей. Співпраця з львівським та київським театром лише віталася. Тож, ми подумали, що спільними зусиллями все ж таки зуміємо досягти поставленої мети і приурочити цю знаменну подію до 120-річчя нашого театру якраз 3 жовтня.
На жаль, перед самою прем’єрою у нас сталася трагедія – помер головний диригент театру Володимир Шнайдер, який доклав чимало зусиль до цього проєкту. Це сталося якраз у Міжнародний день музики і шокувало всю творчу команду. Надзвичайно болюча втрата для нашого краю. Але прем’єру не відміняли, тож, думаю, тепер усе має відбутися на гарному рівні ще й у пам’ять про нашого дорого маестро.
– Справді велика трагедія. Співчуваємо й віримо, що все пройде, як було задумано. Все ж опера – незвичний жанр для вашого театру?
– Можливо, але так було не завжди. Світова прем’єра сценічної постановки твору – центрова подія у рамках реалізації проєкту "Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського "Креонт". І, як розповів нещодавно Іван Бутняк, причин для цього декілька. Зокрема, в архіві було знайдено відомості про те, що включення опери до репертуару було однією з вимог, ухвалених міською радою у 1905 році, коли відкривався театр. А, як відомо, опера приурочена до 120-річчя від дня його відкриття. Тобто про цей жанр думали й передбачали його розвиток у Чернівцях від самого початку роботи театру. Хоча згодом у місті відмовилися від цієї вимоги, адже постановка опери завжди була дорогим задоволенням.
Ну і крім того, повернути оперу Дмитра Бортнянського "Креонт" на сцену – означає ще раз нагадати світові про видатного українця та нашу багату культуру. Тим паче, що нині його ім’я намагається собі присвоїти росія, яка почала проти нас повномасштабну війну.
– На цю подію запрошено багато високих гостей.
– Очевидно, що так. Цей проєкт підтримала ЮНЕСКО і ми хочемо, щоб її представники відвідали та зафіксували цю подію.
– Диригент-постановник опери – народний артист України Герман Макаренко, як давно ви його знаєте?
– Ми познайомилися також цьогоріч у Києві, завдяки моєму доброму другові, президенту Малої академії наук України Станіславу Довгому. А потім доля звела нас у цьому видатному проєкті. Я вдячний пану Герману за ту самовідданість, з якою він працював у Чернівцях, та схвальні відгуки про наших артистів. Це дуже важливо для нас, почути похвалу від маестро. Вірю, що наші хлопці та дівчата виправдають його сподівання і подія відбудеться на високому рівні, як і торік у Києві, де завдяки Герману Макаренку "Креонт" вперше прозвучав у концертному виконанні.
– Ви говорили вище, що опера – це дороге задоволення, але все ж таки команді вдалося реалізувати цю ідею у Чернівцях.
– Усе завдяки спільній роботі. Тут залучені митці з різних регіонів, як уже говорив, діячі культури, меценати, власне, представники Буковинського земляцтва у Києві. Ми із директором театру Іваном Бутняком і Чернівецьким міським головою Романом Клічуком утворили піклувальну раду, яка опікувалася проєктом. Звичайно, що координував усе професор Микола Георгійович Проданчук, ініціатор ідеї і наш незмінний натхненник. Тобто наша головна перевага у реалізації багатьох культурних проєктів, відколи триває війна, – це вміння об’єднувати людей, котрі люблять мистецтво, підтримують культуру і готові у неї вкладатися. Не кожному з цим щастить.
– Оперу покажуть у Чернівцях двічі. Чи планується ще щось у рамках проєкту?
– Наразі у межах ініціативи передбачено друк та видання партитур у зручному сучасному форматі, а також проведення мистецьких подій в Україні та за кордоном.
Дмитро Бортнянський народився 1751 року в Глухові. Свою першу оперу "Креонт" він написав у 25 років під час навчання в Італії у композитора Бальтасаре Ґалуппі. Після прем’єри 1776 року партитура була втрачена і понад два століття вважалася зниклою. У 2024 році музикознавиця Ольга Шуміліна віднайшла її в архіві бібліотеки Аджуда (Лісабон).
