Повернулася до Ялти на похорон мами, а опинилася в СІЗО: історія кримки, яку ФСБ арештувала за "держзраду"

У жовтні 2024 року в окупованій Ялті ФСБ Росії затримала 34-річну Людмилу Колесникову. Жінка приїхала до Криму з Ірландії попрощатися з важкохворою матір’ю, проте за кілька місяців її заарештували російські силовики.
Через три місяці утримання в СІЗО Людмила змогла передати родині листа, де розповіла, що окупаційні силовики звинувачують її у "державній зраді", а основним доказом є купівля NFT-марок через український сервіс "Дія".
Її історію переповідає старша сестра Яна в інтервʼю для "Суспільне. Крим" та "Медіазони".
Родина Колесникових – корінні кримчани. Людмила народилася і виросла в Ялті, де разом зі старшою сестрою Яною вони провели своє дитинство.
За словами сестри, Людмила завжди була відмінницею, досягала високих результатів у навчанні та була дуже цілеспрямованою. Вона здобула вищу освіту в юридичному університеті Харкова – закінчила його з червоним дипломом.
У 2011 році Людмила розпочала кар'єру в органах правопорядку – стала слідчою в МВС Криму. Після окупації півострова Росією в 2014 році вона продовжила працювати в тій самій структурі, тепер підконтрольній РФ.
До 2018 року вона обіймала посаду слідчої, а в останній рік своєї кар'єри в органах працювала дізнавачем. У 2019 році Людмила звільнилася.
Після початку повномасштабної війни їй довелося виїхати до Ірландії.
У 2024 році Людмила дізналася, що у її матері у Криму виявили рак. Жінка вирішила повернутися на окупований півострів, аби у цей час бути разом з родиною. 15 червня 2024 року мати Людмили померла.
Згодом, пізно ввечері 27 червня, у дім родини Колесникових прийшли з обшуком четверо співробітників ФСБ з двома понятими. Вони вилучили всі документи, паспорти Людмили, електронні носії, банківські картки та СІМ-карти. Забрали також мамині телефони та планшет.
Співробітники ФСБ сказали, що забирають Людмилу, хоча постанови на затримання не було. Силовики обіцяли, що Людмила повернеться за кілька годин, але цього так і не сталося.
Зранку наступного дня Яна обдзвонила всі установи, де могла перебувати її сестра, але не отримала жодної інформації. Жінка уклала договір з адвокатом, і вони почали разом шукати Людмилу. З'ясувалося, що спочатку її утримували в будівлі ФСБ у Ялті, а згодом перевезли в будівлю окупаційного МВС.
Наступного дня стало відомо, що на Людмилу склали адміністративний протокол за "дрібне хуліганство" – нібито вона висловлювалася нецензурною лайкою в громадському місці і не реагувала на зауваження. 28 червня "суддя" Олена Бекенштейн визнала Людмилу винною та призначила їй 12 днів адміністративного арешту.
Через 12 днів жінку звільнили. За словами Яни, силовики забрали у її сестри всі документи і наказали залишатися вдома – вона називає це "домашнім арештом" без судового рішення.
Яна стверджує, що на той момент кримінальної справи проти Людмили ще не було. Чи було оформлено на папері обмеження на вихід з дому, невідомо.
Тоді сестри вирішили, що Яні треба виїжджати з Криму. Вони постійно підтримували звʼязок: Людмила розповідала сестрі про призначену перевірку на поліграфі, якої дуже боялася. Проте наприкінці липня Людмила перестала виходити на зв'язок.
Впродовж трьох місяців родина Людмили не мала жодної інформації про її місцеперебування та стан. 3 жовтня Яна дізналася, що на сестру відкрили кримінальну справу. Згодом вона отримала лист від Людмили з СІЗО.
У ньому Колесникова розповіла, що "три місяці перебувала в статусі затриманої" і весь цей час була позбавлена в СІЗО засобів гігієни. Адвокат Людмили наразі уточнює, що йшлося про симферопольське СІЗО № 2.
Людмила почала надсилати листи з місця утримання, в яких описувала важкі умови свого перебування, ізоляцію від світу та відсутність можливості зустрічатися з адвокатами. Всі ці факти викликали занепокоєння у правозахисних організацій, які відзначали, що вона була позбавлена основних прав людини: права на захист та на можливість підтримки.
Правозахисники та юристи зазначали, що її затримання й арешт були несправедливими, бо доказів проти неї було обмаль. Причина її арешту була дивною: вона нібито купила NFT-марки на підтримку ЗСУ.
В одному з листів Людмили до сестри йшлося про те, що вона два роки тому купила через "Дію" дві NFT-марки "Військовий корабель" за 25 євро. Ці гроші, за словами Людмили, нібито пішли на закупівлю дронів. Жінка стверджувала, що через це її звинуватили в "шпигунстві та наданні фінансової допомоги Україні", і називала статтю 275 КК ("державна зрада").
Однак у додатку "Дії" немає у продажі NFT-марок – ні з "військовим кораблем", ні жодних інших. У 2022 році повідомлялося, що "Укрпошта" планує випуск такої марки, але цього так і не сталося.
Зараз Людмила Колесникова перебуває в СІЗО №1 Сімферополя, і термін її утримання під вартою продовжили до 3 березня 2025 року. Відомо, що 21 січня відбудеться перше судове засідання по суті.
Адвокат Людмили розповів, що офіційної заборони на листування у Людмили немає, але її обмежують, використовуючи ізоляцію від зовнішнього світу як ще один метод тиску на Колесникову.