Одним пострілом з гранатомета врятувала підрозділ від оточення: історія служби медсестри бригади ТрО
Медсестра зі 128-ї окремої бригади ТрО "Дике Поле" знищила цілу групу окупантів пострілом з гранатомета, врятувавши свій підрозділ від оточення.
Її нагородили Хрестом Сухопутних військ, розповіли у Генеральному штабі ЗСУ.
З початком повномасштабного вторгнення Світлана пішла на війну доброволицею. Вона мала великий медичний досвід – працювала медсестрою у реанімації лікарні імені Мечникова у Дніпрі.
Коли почалася атака російських окупантів з бронетехнікою і десантом, Світлана була на ротному опорному пункті серед руїн Старомайорського, що на Донеччині.
Позиції підрозділу оточили – група окупантів зайшла в один з будинків з тилу та взяла під вогневий контроль шляхи відходу й доставки боєприпасів.
У цей момент військові залишилися без командира, тому Світлана взяла командування на себе.
Жінка по рації отримувала інструкції від комбата, який бачив поле бою за допомогою відеотрансляції, і корегувала бійців на позиціях.
"Я попросила хлопців триматися і ні в якому разі не покидати свої позиції, бо тоді точно не встоїмо. А потім взяла одноразовий гранатомет і пішла назустріч російським штурмовикам.
Вони підібралися занадто близько – були всього через дві хати. Я обійшла їх, встала і зробила постріл у вікно будинку. Вся група окупантів там і залишилась", – згадує доброволиця.
Світлана багато разів стріляла на полігоні з усіх видів зброї, зокрема і з гранатометів. Але реальний бій – це інша справа.
Тоді військовим вдалося зірвати атаку та оточення позиції. А вже за кілька діб провели ротацію і вивели звідти бійців.
"Хлопці казали: "Ну ти відірвана". А що було робити у той момент? Чекати, коли ворог нас всіх переб’є?" – згадує Світлана.
Днями командир 128-ї бригади ТрО "Дике Поле" вручив жінці нагороду – Хрест Сухопутних військ.
"Навіть ніяково, бо у мене вже два Золотих Хрести першого і другого ступеню, багато нагород. Когось подавали стільки разів, а він ще [нічого] не отримав", – каже Світлана.
Син жінки загинув у бою під Бахмутом. Тоді Світлана вирішила, що її мета – рятувати життя побратимів. Наразі її батальйон тримає оборону на Запорізькому напрямку.
Раніше ми розповідали історію захисника Андрія Сидоренка, який втратив ногу і зір через важке поранення на фронті.
