Добре зберігається протягом століть: вчені розгадали таємницю мумії з австрійського села
Вчені розгадали таємницю надзвичайно добре збереженої мумії із крипті церкви Святого Томи у селі Блазенштайн.
Завдяки комп’ютерній томографії, радіовуглецевому датуванню та хімічному аналізу зразків кісток і тканин науковці визначили, що тіло було забальзамоване несподіваним способом – через пряму кишку.
Результати дослідження науковців опубліковані в журналі Frontiers in Medicine, пишуть The Guardian і CNN.
Навколо цього муміфікованого тіла довгий час точилися припущення. За місцевими переказами, муміфіковане тіло належало священнику XVIII століття Францу Ксаверу Зідлеру фон Розенеггу, який помер від інфекційного захворювання у віці 37 років. Через кілька років його нібито перепоховали в крипті церкви.
Завдяки дивовижному стану збереження останки стало об’єктом паломництва: люди вірили, що вони можуть мати цілющі властивості.
Тепер команда вчених пролила світло на багато питань навколо цієї загадкової мумії. Експерти стверджують, що тіло було забальзамоване шляхом наповнення черевної та тазової порожнин дерев’яною стружкою, подрібненими гілками, тканинами (зокрема, коноплею та шовком), а також хлоридом цинку – матеріалами, здатними поглинати рідини всередині тіла.
Доктор Андреас Нерліх, патолог з Мюнхенського університету імені Людвіга Максиміліана та провідний автор дослідження, зазначив, що це стало несподіванкою, адже на тілі не було зовнішніх ознак подібного втручання.
"Тканини тіла не були розрізані, тому єдиним можливим шляхом доступу була пряма кишка", – сказав він.
Дослідник наголосив, що цей спосіб суттєво відрізняється від раніше відомих методів бальзамування, зокрема єгипетських.
Століття потому рентгенівське сканування не виявило внутрішнього наповнення тіла, однак показало круглу структуру в лівому нижньому відділі кишківника мумії. Це породило чутки, ніби людина померла, проковтнувши отруйну капсулу.
Під час нещодавньої реконструкції крипти вчені отримали дозвіл на частковий розтин, КТ-сканування та інші аналізи. Вони виявили, що мумія належить чоловікові, ймовірно, віком від 35 до 45 років, а радіовуглецеве датування зразка шкіри вказує, що він помер між 1734 і 1780 роками.
Ці дані узгоджуються з відомими фактами про Зідлера, зазначають дослідники. Аналіз зразків кісток, зубів і шкіри показав, що його раціон відповідав харчуванню місцевого парафіяльного священника – у ньому був високий вміст продуктів тваринного походження та зернових культур, типових для Центральної Європи.
Як і очікувалося для священнослужителя, який жив комфортним життям, скелет не мав ознак фізичного виснаження. Водночас тіло демонструвало сліди тривалого куріння люльки та наявності кісточок на ногах.
"Носіння взуття із загостреним носком та куріння люльки були дуже типовими для священника того часу", – сказав Нерліх.
Щодо "отруйної капсули", дослідники з’ясували, що йдеться про скляну намистину, яка, ймовірно, потрапила до тіла як елемент декору тканини, використаної для наповнення.
Причиною смерті Зідлера, за словами команди, найімовірніше, стала сильна кровотеча в легені внаслідок туберкульозу – хвороба залишила сліди на тілі.
Втім, навіщо Зідлера бальзамували, досі достеменно невідомо. Ймовірно, він був не єдиним, кого піддали подібній процедурі.
"Це перший задокументований випадок такого типу бальзамування. Ми не знаємо, наскільки часто або де ще це практикувалося, хоча припускаємо, що такий вид "короткотривалого збереження" застосовувався значно частіше, ніж можна було б очікувати лише з цього прикладу", – зазначив науковець.
Раніше вчені відтворили обличчя жінки, муміфікованої та похованої близько 2500 років тому. Вони створили її цифрову версію.