Не ампутуй – врятуй: про що йдеться у посібнику для військових "Дороговказ пораненого"

— 4 березня, 16:11
Не ампутуй – врятуй: про що йдеться у посібнику для військових Дороговказ пораненого
Реабілітаційний центр "Незламні"

Упродовж останніх двох років 74% військових зазнали ураження кінцівок. Ампутація кінцівок при бойовій складає понад 15%. Такими є дані експертів Національної програми "#ВрятуйКінцівку".

У посібнику “Дороговказ пораненого” фахівці зібрали основну інформацію про те, що потрібно знати військовому в разі поранення кінцівки – від етапу евакуації до моменту лікування.

"Дороговказ пораненого" розробили в межах реалізації Національної програми "Врятуй кінцівку". Посібник оформлений як покрокова інструкція, в якій зазначено порядок дій військових у разі поранення. Його мета – зменшити частотність ампутації кінцівок.

Також у "Дороговказі пораненого" можна знайти юридичні поради стосовно того, як захистити свої права чи уникнути фінансових втрат.

Експерти програми кажуть, що в більшості випадків ампутацію після поранення роблять або через лобізм бізнесу, зацікавленого в реалізації протезів, або через недосвідченість лікарів, перевантаження лікарень чи недостатнє фінансування медицини.

"Ампутація може здатися розв’язанням проблем, але насправді це шлях, який вимагає значної мужності, стійкості та постійної адаптації.

Кожна збережена кінцівка – це шанс на повноцінне життя, який надає сама природа. Ампутація та протезування – це крайнє рішення", – йдеться у посібнику.

Також у дороговказі можна знайти відповіді на питання:

  • як діяти у разі поранення кінцівки;
  • куди звертатися;
  • на що звертати увагу;
  • на що не зважати;
  • до чого можуть призвести та чи інша дія або бездіяльність;
  • рекомендації щодо різноманітних штатних і позаштатних ситуацій, які турбують поранених і їхніх родичів.

Посібник також може стати корисним для родичів бійців з пораненими кінцівками, адже процес лікування великою мірою залежить і від дій та підтримки оточення.

Зокрема, родичі можуть допомогти:

  • координувати дії медперсоналу та дізнаватися у лікарів про стан справ;
  • комунікувати з представниками військової частини щодо різних аспектів лікування;
  • збирати пакети необхідних документів;
  • робити фото рентгенів, виписок;
  • контролювати план лікування.

Для створення "Дороговказу пораненого" команда авторів провела десятки консультацій з військовими та цивільними лікарями, бойовими медиками, ветеранами і самими військовими, які мали поранення та пройшли шлях до одужання.

Робота над посібником тривала два роки – вона розпочалася ще в перші дні повномасштабного вторгнення. Дороговказ продовжуватимуть вдосконалювати з урахуванням нового досвіду лікарів і постраждалих.

Надалі команда планує сформувати спільноту для поранених, їхніх родичів, волонтерів і громадських організацій, а також, створити мобільний застосунок, який допоможе учасникам спільноти спілкуватися та допомагати один одному.

Раніше ми розповідали, як люди з ампутаціями та травмами проходять реабілітацію та повертаються до життя.

Анна Штопенко, "УП.Життя"

Реклама:

Головне сьогодні