(нема)Відновлення? Які труднощі можуть спіткати людей, які відбудовують житло після обстрілів
Оновлено 29.04.2024 о 13:25
Станом на січень 2024 року окупанти зруйнували понад 250 тисяч будинків українців.
Будинок на Набережній Перемоги у Дніпрі знищила й забрала із собою 46 життів крилата ракета Х-22. Дві п’ятиповерхівки у Часовому Яру на руїни перетворив "Ураган", під якими поховав 48 людей. В одеську багатоповерхівку влучив "Шахед", вбивши 12 її жителів – серед яких п’ятеро дітей.
Державна програма "єВідновлення", за допомогою якої можна отримати відшкодування за пошкоджене й знищене житло, повноцінно запрацювала лише з травня 2023 року. А на початку 2024-го з’явилися житлові сертифікати для придбання нової оселі на заміну зруйнованій.
За даними порталу "Дія", в рамках "єВідновлення" українці вже витратили понад 1 мільярд гривень для ремонту своїх осель.
"УП. Життя" поспілкувалася з людьми, яким росіяни зруйнували домівки, і з’ясувала, з якими проблемами вони зіштовхуються під час спроб отримати компенсацію.
Також ми розпитали юриста компанії MORIS Ростислава Соботника про:
- види компенсації;
- хто і як може її отримати;
- та що робити у випадку відмови або бездіяльності державних органів.
Замість нового будинку – недобудований фундамент
Наталії Мазніченко з Бучі – 59. Війна змусила її починати життя спочатку. Жінка залишилася без бізнесу, над яким працювала роками, без великого затишного будинку, в якому проживали її діти й маленька онука.
Василь Мазніченко, чоловік Наталії Іванівни, загинув від російського снаряда на рідному подвір’ї у 61 рік.
Його тіло пролежало просто неба 42 дні. Весь час його охороняв собака, заради якого Василь Мазніченко не захотів покидати Бучу.
Наталія Іванівна виїхала з окупації на початку березня. Невдовзі після звільнення вона повернулася до міста, але свій будинок вже не впізнала.
"У нього було пряме подання снаряда, якраз у кут. Дірка була дуже великою. І ще одна стіна тріснула. Я коли хотіла піднятися сходами, забрати деякі речі, цегла почала їхати, сипатися", – розповідає вона.
Будинок відновленню не підлягав – єдиним можливим рішенням було завалити його. Так велика родина залишилася без житла.
Коли почалася повномасштабна війна, невістка Наталії Іванівни була на восьмому місяці вагітності. У травні, на день народження загиблого дідуся, з’явилася на світ онучка Меланка. Більшість тимчасових осель, які пропонували родині, не підходили для життя з немовлям. А всі заощадження залишилися під руїнами їхнього будинку.
Оселя Наталії Іванівні потрапила до програми відбудови від Київської обласної військової адміністрації, адже "єВідновлення" з’явилося лише у 2023 році.
"Я тоді прийшла в сльозах в Бучанську мерію і кажу: "Куди мені з дітьми йти?". Давали вагончики тимчасові, а там всюди бруд, купа людей, спільна кухня. А дитину постійно треба то підмити, то погодувати. Ми відмовилися.
Юристка допомогла – давай бігом-бігом підганяти своїх, щоб швидко подати документи", – говорить Наталія Іванівна.
Заявку на відбудову схвалили. На будинок виділили 4,6 мільйона гривень. Зруйнований будинок знесли, а поруч почали зводити новий.
За планом будівництво мало завершитися до кінця 2022 року, однак запустився процес лише у червні 2023-го. Наразі від нового будинку Наталія Іванівна має лише фундамент – і той недороблений.
"Будинок повинен бути великим, бо наш мав чотири поверхи. А вони фундамент роблять на городі – на торф'яниках, де пучинистий ґрунт.
Я такого ще не бачила, щоб фундамент не в землю вкопувався, а зверху робився. Вони хотіли насипати горбик, а потім заливати фундамент. Викликала комісію з департаменту, почали переробляти проєкт", – ділиться жінка.
За її словами, проєкт переробили, бо навіть сам проєктант не хотів відповідати за неправильну роботу.
Як стверджує Наталія Іванівна, будівництвом займалися не фахівці, а місцеві безробітні, яких знайшов забудовник. Вони не мали необхідних для цього знань і навичок.
"Залили підбетонку – на ніч ударив мороз, а потім ще й сніг випав. Потім поклали під нею каналізаційні труби. Все замерзло, вони взяли газові горілки й почали гріти. Попалили ці труби, лопнув бетон", – стверджує Наталія Іванівна.
Будинок мав бути готовий до кінця 2023 року. Однак із початком морозів будівництво зупинилося. Ні підрядники, ні місцеві управлінці на запити Наталії Іванівни не відповідали.
"Всі пропали й трубку не беруть. Кому не дзвони – все марно. Лише проєктант підняв слухавку. Каже, що начебто немає грошей.
Ця відбудова довела мене до лікарні. Через нерви я місяць в ній пролежала", – розгублено розповідає жінка.
У березні 2024 року ситуація трохи зрушила з місця. Після численних спроб Наталії Іванівні вдалося додзвонитися до КОВА, й робочі знову почали будівництво. Однак не на довго – наприкінці місяця все знову зупинилося. До будинку приїхала комісія з адміністрації та представники забудовника, однак висновки для Наталії Іванівни виявилися невтішними.
"Я випадково почула розмову людини з департаменту та підрядника. Виявилося, що вони частину грошей на побудову мого будинку перекинули на інший об’єкт. Тепер вони дороблять фундамент і на цьому все", – розповідає жінка.
Наталія Іванівна написала до прокуратури заяву на забудовника. Наприкінці березня відкрили провадження за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України – привласнення або розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах чи в умовах воєнного стану.
Компанія "Нідком", яка займається будівництвом будинку Наталії Іванівни, є одним із найбільших підрядників, які займаються відбудовою Київщини. За даними Bihus.info, протягом 2022-2023 років вона отримала понад 250 мільйонів гривень на будівництво. Розслідувачі знайшли зв’язки "Нідкому" із першим заступником колишнього голови КОВА Олексія Кулеби Дмитром Назаренком.
До повномасштабної війни компанія займалася будівельними роботами у медзакладах столиці. Так, у 2020 році "Нідком" робила ремонт у Київській міській клінічній лікарні №1. Тоді правоохоронці з’ясували, що коли терміни робіт закінчилися й компанія отримала гроші за них, сам ремонт ще не був завершений.
Наразі прокуратура проводить розслідування справи, відкритої за заявою Наталії Іванівни.
До квартири багатодітної родини прилетіло прямо в дитячу кімнату
Зараз Тетяна Кушнірук навчається в одному з київських вишів. Однак на початку повномасштабного вторгнення вона була ірпінською школяркою, яка тільки готувалася до вступу.
Тані, її батькам, сестрі й двом братам вдалося виїхати з окупації з другого разу. Їхня квартира була на цокольному поверсі, тому з будинку виїхали останніми. На той момент вони вже п’ять днів жили без світла, опалення й води.
"Тоді в новинах розповідали, що під мостом через річку Ірпінь розстріляли багатодітну родину, і родичі думали, що то були ми. П’ять днів нашу сім'ю вважали загиблими", – описує пережите Тетяна.
З Ірпеня до Києва вони добиралися 8 годин. Тоді ще ніхто з них не знав, що повертатися вже буде нікуди.
"Спочатку ми побачили наш будинок на фото, тому вже розуміли, чого очікувати після приїзду. Він дуже сильно пошкоджений. Немає даху, немає четвертого поверху, вигоріла вся проводка, всередину позатікала вода", – описує власну домівку Тетяна.
У саму квартиру багатодітної родини росіяни також влучили – прямо в дитячу. Також згоріла й ванна кімната.
Батьки Тані повернулися до Ірпеня у квітні 2022 року. Поки діти залишалися у родичів, вони намагалися хоч трохи привести до ладу будинок і двір – прибирали, заклеювали вікна машин, збирали вцілілі речі.
"Оскільки було влучання в нашу квартиру, батьки ночували, можна сказати, на вулиці – в шапках, курточках. Їжу гріли на вогні", – розповідає дівчина.
За її словами, відновлювати житло вони почали самостійно. Мама Тетяни очолила ОСББ і почала займатися цим питанням.
"Ми чекали на відбудову понад рік. З 2023 року збирали документи, ходили до міської ради, готували статути й проєктну документацію, робили експертизи тримальних конструкцій і проєкт відбудови. Всі власники квартир скидалися грошима. Лише з цим пакетом документів нам могли дати якусь допомогу. Коли вже затвердили проєкт, почали шукати фінансування", – зазначає Таня.
За її словами, отримати компенсацію за програмою "єВідновлення" вони не можуть, оскільки квартира розташована на цокольному поверсі й не вважається житловим приміщенням.
Забудовник пообіцяв самостійно відбудувати їхнє житло до кінця 2024 року, однак точних термінів немає.
Зараз родина живе у будинку на тій самій вулиці, на якій розташована їхня квартира.
"Ми мали земельну ділянку, але тоді там був лише фундамент. Коли ми зрозуміли, що нам просто нема де жити, батьки почали активне будівництво на цьому місці.
Там були поруч вирви, але сам фундамент виявився цілий. Ми вирішили, що це знак, тому треба тут і будувати", – ділиться Таня.
"Град" завадив заселитися до нового будинку
На початку 2022 року Анна Левченко із Тростянця, що на Сумщині, разом із чоловіком планувала переїзд до свого будинку. Однак першими до оселі "завітали" росіяни.
Подружжя придбало будинок перед буквально за місяць до початку повномасштабної війни. У березні він опинився в центрі бойових дій.
"6 березня зателефонували сусіди й повідомили, що в нього було пряме влучання "Граду". Ми були на іншому краї міста, тому змогли на власні очі побачити це лише за два дні.
Дах весь зняло, паркан знесло, пластик від хати й супутникова тарілка відлетіли – були аж на сусідському подвір’ї. У нас була дерев’яна прибудова – її повністю розтрощило. Удар прийшовся саме по ній – у підлозі стирчала ракета", – згадує Анна.
Зарадити цьому подружжя не могло – не мали ні інструментів, ні навіть плівки, щоб закрити дірки.
18 березня Анні з чоловіком вдалося виїхати з окупації. Однак незабаром, 3 квітня, вони повернулися вже у звільнений Тростянець.
Заявку на "єВідновлення" Анна Левченко подала одразу після евакуації. Проте схвалили її тоді, коли велика частина ремонтних робіт вже була зроблена, зокрема й за кошт благодійної організації.
"Ми самостійно перекрили дах – шифер надала міська рада, а за роботу віддали 26 тисяч. Повністю перештукатурили хату, поставили паркан, змінили всю проводку, тому що були замикання. Опалення теж розмерзлося", – розповідає жінка.
Коли прийшла комісія, вона оцінювала поточний стан оселі. Подружжю нарахували лише близько 48 тисяч гривень для завершення ремонту, які вони витратили на будівельні матеріали.
"Якби ми півтора року чекали – вже б не було що робити. Ми дах почали ремонтувати на початку травня, тому що наближалися дощі. Тільки-но його зробили, наступного дня була така злива, що каміння несло із сусідньої вулиці. Якби не встигли, в нас би стеля впала", – наголосила Анна Левченко.
Наразі вони із чоловіком закінчила ремонт і нарешті переїхали до свого будинку.
Яка нерухомість підпадає під компенсації та хто її може отримати
За словами юриста Ростислава Соботника, грошове відшкодування за пошкоджену і зруйновану нерухомість регулює закон "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України…".
Пошкоджене нерухоме майно, яке підпадає відновленню за державний кошт:
- квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки;
- об’єкти будівництва, які на момент пошкодження мали тримальні (забезпечують стійкість будівлі) та огороджувальні (захищають від зовнішнього середовища) конструкції;
- спільне майно багатоквартирного будинку – приміщення загального користування (сходовий майданчик, підвал, дах тощо);
- складові частини будівництва (квартири, інші житлові приміщення), які після прийняття в користування є самостійними об’єктами, якщо на момент пошкодження вони вже мали тримальні та огороджувальні конструкції.
Перелік зруйнованого нерухомого майна, за яке власник має право отримати компенсацію, має такий самий вигляд, за винятком двох останніх абзаців.
Право на відшкодування мають громадяни України та їхні спадкоємці, які є:
- власниками нерухомості або спеціального майнового права на житло, будівництво якого не завершилося;
- замовниками будівництва;
- фінансувальниками будівництва;
- членами житлово-будівельних кооперативів, які викупили житло, але не оформили право власності на нього.
У законі також передбачено компенсацію людям, які вже зробили ремонт власними силами. Однак наразі ця програма поки не працює.
Ті, хто відремонтував своє житло не повністю, також може розраховувати на компенсацію робіт, які необхідні для завершення ремонту.
Водночас приміщення, яке має статус нежитлового, навіть якщо його використовують як житлове, компенсації не підлягає.
Отримати компенсацію за пошкоджене або знищене житло в зоні бойових дій на окупованій території наразі неможливо.
Як подати заявку на компенсацію?
Як зазначає Ростислав Соботник, для отримання компенсації за пошкоджену та знищену нерухомість заявку можна подавати у двох варіантах:
- електронному – через портал або мобільний застосунок "Дія";
- паперовому – через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), орган соціального захисту населення або нотаріуса.
До заяви додаються копії документа, що підтверджує право на житло: право власності, право на виконання будівельних робіт, придбання неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта будівництва, копія договору інвестування, свідоцтва про спадщину тощо.
Суворих обмежень у термінах для подачі заяви немає. Це можна зробити протягом дії воєнного стану або максимум через рік після його скасування на території, де знаходиться знищене майно. Якщо подати заяву після спливу цього періоду – компенсації не буде.
Для розгляду заяв на базі місцевої адміністрації створюється спеціальна комісія. Це має тривати не довше за 30 календарних днів з дня подання.
Пріоритет в отриманні компенсації за пошкоджене майно мають:
- учасники бойових дій;
- люди, які отримали інвалідність внаслідок війни;
- члени сім’ї загиблих захисників;
- люди, яких під час особливого стану призвали на військову службу в рамках мобілізації, але не мають статусу учасника бойових дій;
- люди з інвалідністю I та II групи;
- багатодітні сім’ї;
- батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;
- прийомні батьки;
- патронатні вихователі;
- діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;
- опікуни й піклувальники.
Водночас для отримання компенсації за знищене житло пріоритетне право мають:
- учасники бойових дій;
- люди, які отримали інвалідність внаслідок війни;
- члени сім’ї загиблих захисників;
- люди, яких під час особливого стану призвали на військову службу в рамках мобілізації, але не мають статусу учасника бойових дій;
- багатодітні сім’ї;
- люди з інвалідністю I та II групи.
За словами Ростислава Соботника, алгоритм визначення пріоритетності прописаний у законі, тому він впроваджується і на практиці.
"З огляду на відносну новизну законодавчих актів, судова практика щодо спорів про пріоритетність отримання компенсації за знищене та пошкоджене майно ще не напрацьована у відповідному обсязі. Однак прецеденти є", – зазначив він.
Необхідні дані для подачі заяви в "Дії"
Мобільний застосунок "Дія" пропонує дистанційну подачу заяви на програму "єВідновлення".
При її заповненні треба внести наступні дані:
- прізвище, власне ім’я, по батькові;
- дату народження;
- контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);
- реєстраційний номер облікової картки платника податків;
- якщо заява подається на отримання компенсації для проведення ремонтних робіт – номер спеціального банківського рахунка;
- якщо заява подається на отримання компенсації за виконаний ремонт – номер поточного банківського рахунка;
- розташування нерухомості з поданого завчасно інформаційного повідомлення про пошкодження;
- наявність пріоритетного права на отримання компенсації;
- інформація про проведення ремонтних робіт.
Які види компенсації існують?
Як зазначає Ростислав Соботник, компенсація за пошкоджене житло надається у двох варіантах:
- будівельні роботи – розроблення проєктної документації, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт та придбання будівельних матеріалів;
- грошове відшкодування – кошти, які нараховуються на спеціальних рахунок, можна використати на замовлення будівельних робіт або придбання матеріалів.
Точного терміну надходження коштів на рахунок немає. Він залежить від того, як швидко їх нарахує "Ощадбанк" за поданням Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Обирати будівельні товари та підрядників можна із переліку, який міститься на офіційному сайті "єВідновлення".
Виплати на ремонт житла у багатоквартирному будинку не можуть перевищувати 350 тисяч гривень. Для будівельних робіт в оселях інших видів – 500 тисяч.
Сума виплат залежить від обсягу ремонтних робіт, кількості будівельних матеріалів та їхньої вартості.
"Виплату за пошкоджене майно на суму менше ніж 200 тисяч гривень слід витратити протягом 12 місяців. У розмірі понад 200 тисяч – упродовж 18 місяців. Після закінчення строку залишок повернеться до держбюджету", – зауважує юрист.
Якщо сума виплат сягає понад 200 тисяч гривень, її розділять на дві частини. Під час першої виплати людина отримає 70% суми, решту – під час другої.
Якщо ж сума компенсації менша за 200 тисяч гривень та виплата одна, варто подати звіт, витративши щонайменше 90% коштів.
Якщо сума більша за 200 тисяч гривень, подавати звіт треба двічі: після витрати мінімум 90% першої виплати, другий – після витрати щонайменше 90% другої.
Звіт про будівельні роботи та куплені матеріали подається через спеціальну форму в застосунку "Дія" або у паперовій формі через ЦНАП, орган соціального захисту населення або нотаріуса.
Компенсація за знищене житло може бути у вигляді:
- фінансування придбання житла з використанням житлового сертифіката;
- фінансування будівництва будинку садибного, садового або дачного типу (поки такий варіант недоступний).
При визначенні суми житлового сертифіката враховують його загальну площу, вартість 1-го квадратного метра, рік побудови та регіон (відштовхуючись від середньозваженої вартості житла у конкретній місцевості).
Кожний житловий сертифікат має усталену суму. Різницю між нею та вартістю житла людина оплачує самостійно. Сертифікат може використати лише власник або його спадкоємець. Придбане житло власник не може продати або подарувати протягом п’яти років.
Що робити у разі якщо компенсацію погодили, але виплат немає?
Якщо компенсація погоджена, але гроші ще не надійшли – спершу варто почекати. Таке може статися, якщо на рахунку Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури немає коштів. Вони мають надійти у порядку черги. Також треба перевірити свій спеціальний банківський рахунок для переведення грошей.
За словами Ростислава Соботника, у випадку бездіяльності державних органів або незгоди з їхнім рішенням щодо виділення компенсації власники знищеного житла мають право подати на них до суду.
Що стосується пошкодженої нерухомості – необхідно подавати скаргу до відповідальних органів – Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та Міністерства цифрової трансформації України. На це у власника є п’ять днів з дати прийняття рішення або спливу терміну для цього.
Заперечення та скарги подаються у паперовій формі через ЦНАП, орган соціального захисту населення або нотаріуса. До них заявник може додати пояснення, фотофіксації, висновки від третіх осіб, зокрема Групи підтримки "єВідновлення", тощо. Це рішення також можна оскаржити у суді.
Як діяти, якщо ремонтні роботи схвалені, однак дій ніяких немає?
У випадках порушення підрядником своїх зобов’язань Ростислав Соботник радить звертатися до:
- Міністерства цифрової трансформації із повідомленням про відсутність робіт;
- суду, зокрема із заявою про стягнення заборгованості за договором підряду;
- правоохоронних органів із повідомленням про кримінальне правопорушення, зокрема за статтею 190 Кримінального кодексу України – шахрайство.
За його словами, всі компанії, які виконують будівельні роботи, мають офіційну співпрацю з Мінцифри. У разі підтвердження неналежно виконаної роботи міністерство має заблокувати участь цього підрядника у програмі "єВідновлення".
Крім того, отримувач компенсації може подати заяву для оцінювання витрат – цільові чи нецільові. У такому випадку створюється спеціальна комісія для аналізу використання коштів.
Актуальна статистика відбудови за програмою "єВідновлення"
Пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури у коментарі для "УП. Життя" повідомила, що наразі заявки на компенсацію за пошкоджене житло подали 84 тисячі українців. 49 тисяч із них вже отримали виплати.
"Трохи понад 2 тисячі людей – це ті, кому вже погодили компенсацію, але ще не перерахували кошти на картки. Решта – близько 33 тисяч заявок – або ще у процесі опрацювання комісіями, або отримали відмову. Їх майже порівну", – розповіли у Мінінфраструктури.
Щодо компенсації за знищені оселі, то тут кількість значно менша. 12,4 тисячі заяв подали на отримання сертифікатів на купівлю нового житла. Ще майже 1 тисячу – на отримання виплати для відбудови на власній ділянці.
Наразі люди отримали 5,4 тисячі житлових сертифікатів, з них 2117 вже використали.
Як розповідають у пресслужбі, заяви розглядаються протягом 30 днів.
"У регіонах, в яких бувають ракетні обстріли, не завжди вкладаються в цей термін, оскільки багато заявок приходить одночасно", – додають представники міністерства.
Вони також зазначають, що від навантаженості залежить і швидкість отримання виплат.
"Після погодження заявки готують пакет документів для проведення виплати, яку мають провести через Державну казначейську службу. Швидкість, з якою це відбувається залежить від того, наскільки завантажені фахівці", – стверджують в Мінінфраструктури.
Серед найпоширеніших причин, через які людям відмовляють у компенсації, представники міністерства назвали такі:
- житло не підпадає під умови програми. Наприклад, людина подає заявку на пошкоджене, а огляд комісії встановлює, що житло не підлягає відновленню. У такому випадку треба подавати заявку на отримання житлового сертифіката;
- у заяві йдеться про пошкоджені місця загального користування в багатоквартирних будинках (дах, під’їзд, комунікації). Їх має відновити місцева влада, а вже потім люди можуть подавати індивідуальні заяви на відновлення квартир;
- ремонт вже був виконаний власними силами.
Альона Павлюк, "Українська правда. Життя"
Примітка: оновлена інформація про компенсацію за пошкоджене і зруйноване житло на окупованих територіях та за вже зроблений ремонт.
