Роковини трагедії у Дніпрі. Історії тих, чиє життя зруйнувала російська ракета

ОНОВЛЕНО 14.01.2024

Дніпро, 14 січня 2023 року. Той ранок суботи у будинку на вулиці Набережній Перемоги, 118 не віщував біди. Хтось домовлявся про зустріч із донькою, щоб побачити тримісячну онуку, хтось – робив свічки для ЗСУ, хтось вперше за майже рік війни зустрівся з батьками, а дехто, ймовірно, будував плани на вечір, бо ж "Старий Новий рік".

Там вирувало життя, було чути дитячий сміх. А вже надвечір російські терористи поцілили у мирний багатоквартирний будинок ракетою – "убивцею авіаносців". Після цього було чути лише крики та стогони сотень людей, які хапають холодне повітря під завалами бетонних стін.

Замість 72-х квартир залишилося лише повітря і величезна порожнеча всередині у тих, кому вони слугували домом. Того дня загинуло 46 людей, серед яких шестеро – діти.

У роковини трагедії "Українська правда. Життя" публікує історії тих, хто вижив, і тих, чиє життя забрала Росія.

Те, що залишилося від житлового будинку у Дніпрі, коли в нього влучила ракета РФ. Автор Фото: Євген Малолєтка

"Тікати нам було нікуди", – Анастасія Швець – дівчина з фото на руїнах власного дому

Коли російська ракета прилетіла у будинок 24-річної Насті, вона відпочивала у своєму ліжку. Батьки у цей час на кухні робили свічки для Збройних сил. Після вибуху дівчину враз накрило дверима. Вона отримала ушкодження голови, уламками обдерло ноги.

Насті вдалося вижити, а її батьки – загинули. Про це вона дізналася не одразу, адже ще ввечері 14 січня писала у соцмережах, що хтось бачив їх живими.

Квартира її сім'ї перетворилася на руїни – частини кухні, ванни, коридору і комірчини – немає. Усе зруйновано. Про це свідчить і фото, на якому Настя сидить посеред ванної кімнати, засипаної бетонними стінами. Тоді вона годину чекала рятувальників.

Настя на руїнах власного дому у Дніпрі. Фото: Арсен Дзодзаєв/hromadske

Чому вони з батьками не пішли в укриття? Тому що його поруч з будинком немає, каже Настя. Після того, як вони почули сигнал тривоги і попередження про можливу атаку РФ, залишилися вдома.

"Ми прийшли додому, бачили, що була тривога, але тікати було нікуди. У наших будинках немає сховищ, найближче – це новобудова. Як ми знаємо, туди мало пускали, керуючись тим, що це елітна парковка. І нам до цього будинку ще треба було 10 хв, щоб добігти.

Ми не передчували біди. Батьки у кухні робили свічки для ЗСУ, а я була у кімнаті", – розповість за два дні після трагедії Настя в ефірі телеканалу "Київ".

Порятунок Насті. Фото: Арсен Дзодзаєв/hromadske

Трагедія 14 січня – не єдина, яку дівчина пережила за останній час. У вересні 2022-го вона втратила свого коханого – Владислава. Військовий із позивним "Фотік" захищав Україну на фронті.

"Я не жила, а існувала весь час, намагалась змиритися, що мого хороброго Влада, Фотіка для побратимів і Котика для мене більше немає...я відчувала, що він буде мене оберігати.

Я не маю слів, в мене немає емоцій, я нічого не відчуваю крім великої порожнечі всередині", – наголошує Настя.

Читайте також: У Дніпрі загинув тренер з боксу і батько двох дітей Михайло Кореновський

"Впізнала батька за посмішкою", – Сабіна Дорош, чиї батьки дивом вижили

Мама і батько Сабіни Дорош також проживали у будинку, який став ціллю РФ. Того дня її мама хотіла зустрітися – запрошувала доньку у гості, щоб побачити тримісячну онуку. Утім, Сабіна запропонувала їй перенести зустріч.

"Мама хотіла з нами побачитися. Вона хотіла саме в той день. У неї, ймовірно, було якесь передчуття. Я її тоді заспокоїла. Як завжди", – розповідає "УП. Життя" Сабіна.

Родина Сабіни Дорош. Фото з її Instagram

За її словами, під час тривог у Дніпрі вони постійно писали одна одній, щоб переконатися, що усе добре. А коли лунали вибухи – зідзвонювалися. Того разу відсутність світла та розряджений телефон завадили це зробити. Останнє, що написала мама їй під час "тривоги" – "будь ласка, будьте обережні". Коли пролунав вибух, роздався дзвінок чоловікові. Але не від мами.

"Тоді хрещена позвонила моєму чоловікові і сказала, що у домівку батьків потрапила ракета. Я не повірила у це. Ми почали збиратися з дитиною, але чоловік сказав, що краще не ризикувати і не їхати туди з донькою. Я була в істериці, не знала, що робити і куди бігти.

Чоловік поїхав туди сам. З його слів, після того, що там побачив, він уже не вірив, що мої батьки вижили", – згадує жінка.

Сестра Сабіни, яка прибула до будинку раніше за чоловіка бачила, як мама з вікна намагалася покликати на допомогу. Потім її дістали рятувальники, забрала "швидка". Жінку доставили до лікарні. Про батька Сабіни на той момент нічого не було відомо.

"Потім, як мені сказали, його не одразу знайшли у квартирі, тому що мама була при тямі, а батько ні. Того вечора вони сіли вечеряти за стіл, були на кухні біля вікна. На жаль, нікуди не ховалися", – розповідає донька постраждалих.

Коли Сабіна приїхала до лікарні, залишивши немовля на друзів, її мама була у реанімації. Їй зашивали обличчя, поки донька з чоловіком чекали звісток від лікарів. А за години дві-три до лікарні завезли чоловіка.

Сабіна у лікарні з мамою. Фото з її Instagram

"Я не одразу зрозуміла, що це тато, тому що він увесь був у крові і з перемотаним обличчям. Я впізнала його за посмішкою. Потім дивлюсь, що і руки його. Він був при тямі, але втратив дуже багато крові та отримав сильне переохолодження. Тоді лікарі сказали, що невідомо, чи зможе він бачити. Його забрали у реанімацію", – розповідає Сабіна.

Нині стан Сабіниної мами лікарі оцінюють як середній, а батька – важкий. Його очі таки бачать, хоча на тілі не лишилося живого місця, каже Сабіна.

"Йому зробили переливання крові. Першу ніч він був під ШВЛ, бо не міг сам дихати. Лікарі не давали жодних втішних прогнозів. Хотіли подивитися, як він переживе ніч. На ранок почав сам дихати, але на ньому немає живого місця. Усе в ранах, але очі бачать. Я досі не розумію, як їм вдалося вижити", – говорить дівчина.

Наразі батьки Сабіни все ще перебувають у лікарні, її тато – у реанімації. Житла у них більше немає.

Читайте також: "Їх вбили двічі": у Дніпрі згорів "меморіал" пам’яті про загиблих від удару РФ. ФОТО

Тато у полоні, а доля мами і сестри – невідома. Історія родини з Маріуполя

"У нас все тихо наче, відпочивай", – це останні слова мами Русани Бабкіної, з якою вона говорила по телефону 14 січня 2 хвилини і 5 секунд.

У під’їзді будинку, замість якого зараз порожнеча, жили мама, сестра та бабуся, розповіла Русана у Facebook. Вони переїхали у Дніпро з тимчасово окупованого Маріуполя.

Батько дівчини з першого дня повномасштабної війни захищав Україну у лавах маріупольської тероборони, а мама – в ЗСУ. Згодом вони боронили легендарний "Азовсталь", а 17 травня разом потрапили у полон. Маму Русани звільнили з полону 17 жовтня в рамках "жіночого обміну".

Сама Русана з бабусею виїжджала з окупації наприкінці березня. Там зустрілася із сестрою, яка 5 березня виїхала з Харкова. Росіяни знищили дім батька та бабусі Русани. Майже уся родина оселилася у Дніпрі. Тато – досі в полоні.

Того зловісного дня мама дівчини була вдома. Мала бути на службі в ЗСУ, але не пішла через ГРВІ.

"Вихідний день, субота, мама мала бути на службі в ЗСУ, але залишилась удома через ГРВІ, сестра наводила лад в черговій орендованій квартирі, бабуся на кухні щойно закінчила смажити чебуреки...", – пише дівчина.

Зруйнований росіянами будинок у Дніпрі. Фото: ДСНС

Разом дружили і разом загинули. Історія стоматологинь Ірини Саламатенко та Ольги Усової

Вони були найкращими подругами. Були мамами для своїх дітей і коханими дружинами для чоловіків. Працювали стоматологинями.

14 січня 39-річна Ірина Саламатенко та 28-річна Ольга Усова опинилися не в тому місці і не у той час. Вони не жили у будинку, куди росіяни поцілили ракетою, а просто проходили поруч. Їх вбило ударною хвилею внаслідок вибуху. Про це "УП. Життя" розповіла подруга Ірини Аріна Акімова.

Ольга Усова та Ірина Саламатенко, який вбила російська ракета. Фото: Artem Pohil

"Ми були друзями, дружили сім’ями. Її старший син та моя донька росли разом, мій чоловік вчився в одній школі з її чоловіком, ми дружили понад 15 років", – розповідає жінка.

Ірину вона згадує як добру, світлу людину, яка любила свою країну, сім‘ю, друзів і роботу.

"Вона працювала хірургом-стоматологом, дуже багато робила для ЗСУ, була душею нашої компанії, частиною нашого життя", – додає Аріна.

Військовий Андрій Біляк розповів, що був пацієнтом Ольги. Згадує її як надзвичайно добру, розумну і щиру жінку, яка багато допомагала військовим.

Загибла Ольга Усова. Фото: Artem Pohil

"Не можу в це повірити… Біль і сльози. Дніпро. Волонтерка, високопрофесійна, яка теж була моїм лікарем після нашої ротації, вже на небі… Оля залишила після себе світлу пам’ять, а росія – це назавжди Мордор, який буде стерто з лиця землі", – написав Біляк у Facebook.

Ірина та Ольга були волонтерками та надавали військовим стоматологічні послуги. Фото: Artem Pohil

Жінки після початку повномасштабного вторгнення Росії надавали у Дніпрі стоматологічні послуги українським військовим.

В Ольги залишилися маленький син та чоловік.

"Почута у хвилини тиші". Історія Катерини Зеленської, яка вижила після 20 годин під завалами

Порятунок 27-річної Катерини Зеленської з "того будинку" – справжнє диво, адже дівчина з дитинства має ваду слуху – вона не могла почути, коли рятувальники вводили "хвилини тиші" під час розбору завалів.

Катерину дістали через 10 годин після того, як її почули рятувальники. Фото: Денис Монастирський/Facebook

"Хвилини тиші" – це час під час розбору завалів, коли усе зупиняється. Навіть генератори у волонтерських палатках вимикають, аби рятувальними змогли почути голос людей, що могли вижити під завалами.

15 січня у МВС повідомили, що Катю почули вночі саме у ті хвилини, а через 10 годин змогли її дістати з-під завалів.

Загалом жінка провела під залишками квартири провела 20 годин, через що отримала переохолодження, розповіла знайома її родини Наталя Ткаченко.

Зараз постраждала знаходиться у лікарні, в реанімації. З нею батьки. Родина Каті, чоловік та маленький син Микита, загинули. За словами її сестри Аліни, малюку нещодавно виповнився рік. Катерина та Олексій були разом понад 10 років.

Життя однорічного сина Каті забрала російська ракета. Фото з Instagram Катерини

Чоловік Катерини також загинув внаслідок атаки РФ на Дніпро

Як розповіла Ткаченко, Катю рятувальникам допоміг знайти її двоюрідний брат Микола Івашина – він підказав, де її шукати, адже знав, де знаходилась квартира сестри.

Кожне життя важливе

У момент, коли одні рятувальники діставали з-під завалів Катерину Зеленську, інші паралельно рятували найменших мешканців будинку.

Як розповів "УП. Життя" фотограф Євгеній Завгородній, ДСНСники намагалися врятувати кота, який сидів на парапеті зруйнованого будинку. Він зафільмував процес на камеру.

"З одного боку розбирали завали. У той час якраз рятували жінку. З іншого боку – рятували кота. Ці події відбувалися майже паралельно. Фотографи і туди дивилися, і туди", – розповідає Завгородній.

Частина зруйнованого будинку у Дніпрі, де рятували кота. Фото: Євген Завгородній

За словами Євгена, "рятувальну операцію" здійснювали двоє – пожежник і поліцейський. Внизу домашнього улюбленця намагалася "підстрахувати" його господарка. Утім, кіт випадково звалився з 7 поверху, коли його намагалися повернути у приміщення квартири.

Порятунок кота поліцейським і рятувальником. Фото: Євген Завгородній

Наразі достеменно невідомо, як почувається тварина, однак одразу після падіння, як видно на відео, кіт намагався втекти і від хазяйки, і від своїх рятувальників.

За словами Євгена, господарка чотирилапого в результаті забрала тварину і відвезла до ветеринарної клініки.

Господарка врятованого кота. Фото: Євген Завгородній

Читайте також: Під завалами будинку у Дніпрі знайшли клітку з шиншилою

"Мама вижила на шматочку кухні", – військовий Максим Омельяненко

Військовослужбовець Максим Омельяненко служив у Бахмуті. Коли дізнався, що у будинок, де живе мама, прилетіла російська ракета, терміново приїхав до Дніпра.

Жінка дивом вижила, але поранена. У соцмережі захисник опублікував світлини та відео його будинку, написавши:

"Доки я воюю на Донбасі, вирішили мій будинок знищити, поки там була мама, собака і кіт".

Максим з мамою у лікарні. Фото з Instagram Максима Омельяненка

За словами Максима, його маму притиснуло плитою після вибуху та обвалу добу. Нині вона перебуває у лікарні.

"Через 4 години після вибуху, летячи з Бахмута до Дніпра, я дізнаюся, що, швидше за все, дивом мама вижила на шматочку кухні, єдиному вцілілому місці моєї квартири на 9 поверсі", – говорить військовий.

"Приїхали побачити батьків". Сім'я Марини та Андрія

Марина Фігурна та Андрій Осінський – подружжя. Вони не бачилися з рідними цілий рік через повномасштабну війну. Ввечері 13 січня нарешті приїхали з Одеси в гості до батьків у Дніпро, які проживали у "тому самому будинку".

14 січня у квартирі нині зруйнованого вщент під'їзду перебувала усі їхня родина з семи людей. Того дня ввечері близька подруга Марини Аріна Мєдвєдєва оприлюднила допис, у якому просила надати бодай якусь інформацію про родину подруги:

"Усі, хто близько мене знають, розуміють, що Марина мені ближче, ніж сестра. Ракета прилетіла в їхній під'їзд. Даних про них немає! У лікарнях їх також немає. У квартирі були усі родичі".

Марина Фігурна та Андрій Осінський. Фото: Аріна Мєдвєдєва/Instagram

Ввечері 14 січня вона повідомила, що під завалами рятувальники знайшли маму Марини. Її відвезли до лікарні Мечникова. Жінка знаходиться у реанімації. Проте батько жінки, за інформацією Аріни, не вижив.

Станом на вечір 16 січня доля Марини, а також її чоловіка, брата Олександра, його дружини Яни та доньки Анни невідома.

"Сьогодні найстрашніший день у моєму житті. Моя сім'я, моя улюблена сестричка Анічка, якій лише 15 років, Марина з Андрієм, які приїхали з Одеси, мої тітка з дядьком – Яна та Сашко, поїхали в гості до бабусі з дідусем на Перемогу. І ракета потрапила прямо в їхній будинок. Ми не знаємо жодної інформації. Було 7 людей, знайшли лише бабусю, вона зараз у реанімації. Дідусь загинув. Мені дуже боляче, я не зможу жити без них", – написала сестра Анни Фігурної Ксенія.

Подружжя, доля якого досі невідома. Фото з Facebook Марини Фігурної

Марина, за даними у її Facebook, навчалася в Національній металургійній академії України. З Андрієм вони побралися у 2015 році.

Читайте також: Травма свідка. Що робити, коли жахлива новина не дає жити

15-річна Марія Лебідь

Серед шістьох дітей, чиє життя забрала Росія, і 15-річна Марія Лебідь. Того дня дівчинка перебувала вдома сама, розповідає знайома її мами Євгенія Бондаренко. Мама Маші у цей час була на роботі.

"Вона була на роботі і не знала, що трапилось, донька була вдома. Перший побіг на місто події рідний брат Паша… але дому вже не було", – розповідає жінка.

За словами Євгенії, тато дівчинки помер пару років тому. Загалом у сім'ї троє дітей – у Маші також є сестричка Аліса.

"14. 01. 23 роzійська ракета вирвала мені серце. Моя Маруся, сестричка люба", красуня, ще зустрінемося, але вже не в цьому житті", – написала дівчинка у соцмережі після трагічної загибелі сестри.

15-річна Марія, яка загинула у Дніпрі 14 січня. Фото з Instagram Аліси Лебідь

Маша була юною танцівницею – займалася бальними танцями у місцевому спортивно-танцювальному клубі. Також дівчинка мала музичну освіту, захоплювалася вивченням англійської мови і мала хобі – домашнє квітництво. Про все це Маша колись написала у своїй візитці кандидата у президенти УР "Крила". Дівчинку тоді обрали президенткою.

Марія була юною танцівницею. Фото: ТСК "Каскад"

Діти залишилися сиротами. У Дніпрі загинуло подружжя, яке поїхало від обстрілів у Нікополі

Ірина та Максим жили у Нікополі, який нещадно обстрілюють росіяни. Вони шукали більш мирного життя, тому пів року тому переїхали до Дніпра разом з двома дітьми. Однак "руський мір" наздогнав їх там. У будинку, що став домом.

Мама і тато 14-річної Кароліни та 9-річного Тимура загинули, перебуваючи у квартирі одного зі зруйнованих російською ракетою під'їздів, повідомила дружина брата загиблої Ірини.

Фото: Валерія Марченко/Instagram

Діти дивом вижили, адже на момент вибуху знаходилися на вулиці – чекали на батьків.

"Рускій мір" прийшов до нас додому. Багато хто вже знає, багато хто – ні, але мовчати тут нереально – це найпекельніші 12 годин нашого життя…

Саме в цьому домі, в цьому злощасному під’їзді жила сестра мого Антона. Восьмий поверх. Сьогодні можна без проблем розгледіти колір шпалер у вітальні, адже ці фото облетіли чи не весь світ", – написала жінка.

Діти загиблих Ірини та Максима наразі перебувають у лікарні. У дівчинки – зламана нога, а у її братика – забій руки.

Квартири, де жила родина, більше немає.

Діана Кречетова, "Українська правда. Життя"

Фото обкладинки: Євген Малолєтка