Феномен дубайського шоколаду: чому десерт став "вірусним" та до чого тут особливості людського мозку
Перший сплеск популярності дубайського шоколаду відбувся на початку 2025 року завдяки вірусним відео. Ролики, де люди із захватом куштують зелено-золотий десерт, зібрали мільйони переглядів у соцмережах.
Але на відміну від попередніх трендів, як-от кронат понад 10 років тому, цей новий горіховий смак, ймовірно, залишиться з нами надовго – науковці пояснюють, що популярність цього десерту – не випадковість, а наслідок одночасного впливу на мозок кількох факторів.
Про це пише видання Popular Science.
Дубайський шоколад нині можна знайти майже скрізь, але справжній десерт походить з країни, яка дала йому назву. Його створила у 2021 році компанія Fix Dessert Chocolatier з Об'єднаних Арабських Еміратів, і там він досі відомий як батончик "Can't Get Knafeh Of It". Незалежно від назви, дубайський шоколад зазвичай роблять із молочного шоколаду з кремовою пастою з фісташок і тахіні, а зверху – з подрібненим тістом кадаїф.
За словами психолога Оксфордського університету Чарльза Спенса, популярність дубайського шоколаду можна пояснити тим, як він стимулює мозок через різні сенсорні канали.
Головною привабливістю цього десерту, особливо в соцмережах, є його яскравий контрастний вигляд. Карамельний відтінок молочного шоколаду різко відрізняється від насичено-зеленого кольору фісташкової начинки, завдяки чому десерт виглядає ефектно на відео та фото. Спенс порівнює це з візуальними ефектами, що часто лежать в основі інших харчових трендів, наприклад художнього оформлення страв, симетричних композицій або незвичного посуду.
Окрім зовнішнього вигляду, дубайський шоколад має й більш витончений фактор впливу. Попередні дослідження показують, що люди еволюційно запрограмовані отримувати задоволення від споглядання висококалорійної їжі. Так наша "рептильна" частина мозку часто підштовхує взяти ще один шматок торта або другу порцію макаронів із сиром. Чому мозок так реагує, досі до кінця невідомо.
За словами Спенса, на допомогу також приходить фактор соціальних мереж. Не випадково відео з "реакцією на їжу" такі популярні на YouTube і TikTok: бачачи чужу захоплену реакцію на річ, мозок отримує сигнал, що це варто спробувати особисто.
Є й більш складний психологічний аспект – екзотичність. Їжа та напої, які здаються "іноземними", часто приваблюють просто через новизну для стороннього спостерігача. Наприклад, суші стали популярними в США лише близько 70 років тому. Хоча ця кухня була в Америці з початку 1900-х, вона пройшла через десятиліття антияпонських настроїв, перш ніж здобула широку популярність.
Ласуни не вагалися висловлювати захоплення дубайським шоколадом. Але, як і у випадку з суші, складне поєднання психологічних факторів допомагає зрозуміти, як, коли і чому певні продукти стають культурними хітами.
Раніше ми розповідали, чому навіть після ситного обіду хочеться солодкого.