Рада підтримала законопроєкт "Про професійну освіту" в другому читанні: що зміниться
Верховна Рада України підтримала у другому читанні законопроєкт "Про професійну освіту".
"За" проголосували 285 депутатів, повідомили у Міністерстві освіти та науки України.
Документ передбачає низку змін. Зокрема, професійні коледжі працюватимуть у формі некомерційних товариств. Це дасть можливість відмовитися від тарифної сітки та типового штатного розпису, а також вільно розпоряджатися власними надходженнями.
"Фінансова автономія дасть змогу підвищити зарплати для найкращих співробітників закладів, передусім для майстрів виробничого навчання", – пояснюють у МОН.
Директорам закладів встановлять KPI, щоб за кілька років міністерство мало змогу оцінити результати діяльності.
"За декілька років випускників чекатиме зовнішнє оцінювання результатів навчання, яке будуть проводити незалежні кваліфікаційні центри.
Це підвищить якість підготовки фахівців, оскільки дипломи вже не видаватимуть без такої перевірки знань", – пояснюють у відомстві.
Окрім цього, вищі професійні училища, ПТУ та Центри ПТО поступово перейменують у професійні коледжі, де будуть навчатися студенти з повноцінними академічними правами.
Заступник міністра освіти Дмитро Завгородній додає: важливою новацією є також спрощення процедур ліцензування та розробки навчальних програм, адже завдяки цьому закладах з’явиться більше нових професій і курсів.
Крім цього, у законопроєкті прописано, що наглядові ради повинні провести у закладах ревізію та затвердити нові навчальні програми, тож зміст освіти суттєво оновиться й наблизиться до потреб роботодавців.
"Але щоб усе це стало реальністю, необхідно провести надзвичайно велику роботу: змінити понад 50 постанов та наказів, сотні рішень щодо реорганізацій на рівні областей і міст, а також ухвалити зміни до інших законів та кодексів.
Лише цей комплекс дій дозволить трансформувати систему по-справжньому, а не обмежитися фрагментарними змінами", – зазначив заступник міністра.
Нагадаємо, раніше мовний омбудсмен Тарас Кремінь критикував попередню версію законопроєкту через те, що деякі положення загрожували статусу української мови як єдиної державної".
Зокрема критикована версія містила пропозицію дозволити проводити навчання мовами національних меншин, якщо на момент вступу таке бажання матимуть щонайменше вісім студентів і засновник закладу ухвалить відповідне рішення.
Згодом комітет вилучив суперечливі норми із тексту законопроєкту.
