Може звузити використання української: омбудсмен розкритикував законопроєкт про профосвіту
Уповноважений із захисту державної мови заявив про ризики звуження застосування української мови в закладах профосвіти через новий законопроєкт "Про професійну освіту".
У Верховній Раді кажуть, що до документа ще будуть вносити зміни.
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь стверджує, що деякі положення проєкту закону "загрожують статусу української мови як єдиної державної".
В останній версії законопроєкту №13107-д йдеться про те, що мовою освітнього процесу в закладах професійної освіти є державна.
Водночас автори документа пропонують дозволити проводити навчання мовами національних меншин, якщо на момент вступу таке бажання виявлять щонайменше вісім студентів і буде відповідне рішення засновника закладу.
При цьому освітній процес у такому випадку можуть проводити лише мовами нацменшин, які є офіційними в Європейському Союзі. Однак законопроєкт не встановлює вимог до студентів, які можуть навчатися недержавною, зокрема щодо їхньої етнічної приналежності.
Також у таких групах мають вивчати українську мову як окрему дисципліну в тому обсязі, який дозволить згодом володіти нею в професійній діяльності.
"Якщо закон ухвалять у такому вигляді, достатньо 8 студентів, які захочуть навчатися іншою мовою – і вся група перейде на цю мову. Українська мова залишиться тільки окремим предметом. Без жодного обмеження за етнічною приналежністю студентів. Без захисту державної мови", – пояснив представник мовного омбудсмена Ігор Спірідонов.
Уповноважений вважає, що ці норми "не відповідають" вимогам Конституції України та чинних законів, зокрема "Про освіту".
Зауважимо, що частина перша статті 7 цього акту дозволяє навчатися представникам національних меншин їхньою мовою, але лише в закладах дошкільної та початкової освіти. Також навчатися недержавною можуть представники корінних народів України: кримських татар, караїмів та кримчаків – для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти.
Через це мовний омбудсмен звернувся з листом до голови профільного комітету Верховної Ради та закликав парламентарів вилучити із законопроєкту норми, "які загрожують статусу української мови як державної".
Що на скарги щодо законопроєкту кажуть у Верховній Раді
У коментарі для "УП. Життя" голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак пояснив, що формулювання, які викликають занепокоєння, додали через домовленості з Європейською Комісією та іноземними партнерами.
"Через те, що в нас не було багато часу на опрацювання, ми погодилися поставити цю норму. Однак вона буде доопрацьована до другого читання", – зауважив Сергій Бабак.
За його словами, деякі положення щодо мови освітнього процесу були "написані не дуже коректно", тому їх планують змінювати.
Ще 7 квітня у своєму висновку профільний комітет радив обмежитися посиланням на чинні закони, зокрема "Про освіту" та "Забезпечення функціонування української мови як державною" в частині мови викладання в закладах професійної освіти.
"Думаю, ми ще будемо збиратися і обговорювати це з депутатами з різних фракцій та Офісом віцепрем'єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Але вона (суперечлива норма – ред.) точно зміниться", – додав народний депутат.
Що відомо про законопроєкт?
Проєкт закону "Про профільну освіту" наприкінці березня схвалили в Кабінеті міністрів України. 16 квітня в першому читанні документ підтримали у Верховній раді – "за" проголосували 264 народні депутати.
У міністерстві освіти і науки пояснювали, що законопроєктом планують посилити фінансову та кадрову автономію закладів професійної освіти, запровадити для управління ними наглядові ради та впровадити більше можливостей для співпраці з бізнесами.
Крім того, для здобувачів освіти пропонують надавати гранти на дуальне навчання, а також можливість укладати студентські трудові договори, аби поєднувати роботу з навчанням.
Автори документа пропонують скасувати загальні стандарти освіти для професій, які зараз розробляють у МОН. Натомість цим надалі мають займатися заклади освіти спільно з бізнесом, а затверджувати стандарти будуть наглядові ради.
Нововведення торкнуться й системи оцінювання, яку мають спростити, аби результати навчання можна було простіше зарахувати при переході до нового закладу.
Деякі зміни стосуються термінології – законопроєктом скасовують 17 типів закладів, зокрема "ПТУ" та "ВПУ", на заміну яким прийдуть "професійні коледжі". Також здобувачі освіти більше не будуть учнями, а отримають статус студентів, слухачів чи курсантів.
