Чи мають право забирати чоловіків до ТЦК з вулиці? Пояснює адвокат

З посиленням мобілізації в Україні почастішали випадки затримання військовозобов’язаних представниками ТЦК просто на вулицях – звідти їх везуть на проходження ВЛК й одразу мобілізують.

Зокрема, 27 травня стало відомо, що головного редактора "Економічної правди" Дмитра Дєнкова понад добу утримували у ТЦК Білгород-Дністровського.

У нього забрали телефон і ноутбук, через що він не міг вийти на зв’язок. Коли батьки Дмитра подали до поліції заяву про розшук, з’ясувалося, що він перебуває у ТЦК. А вже ввечері Дєнков повідомив, що долучається до лав ЗСУ.

Чи законно затримувати людей на вулиці й доставляти їх до ТЦК, у яких випадках це можливо та що можна зробити у разі незаконного затримання – розповів "УП. Життя" адвокат, кандидат юридичних наук та офіцер юстиції ЗСУ Євген Филипець.

Чи законно доставляти людей до ТЦК з вулиці?

За словами Євгена Филипця, єдиним законним способом запрошення до ТЦК військовозобов’язаного, який не є порушником правил військового обліку, має з собою військово-облікові документи та не перебуває у розшуку, є повістка.

"Вантаження" людей на уточнення даних представниками ТЦК – це абсолютно незаконно й не має жодного правового підґрунтя.

Доставляти військовозобов’язаного до ТЦК можна лише тоді, коли він вчинив порушення правил військового обліку. І такі повноваження мають лише працівники поліції – не ТЦК", – наголошує Филипець.

Затримання людини правоохоронцями має супроводжуватися складанням протоколу. У такому випадку вона матиме доступ до правової допомоги – державного захисника або власного адвоката.

Забирати мобільний телефон під час затримання не має права ніхто, адже він є власністю людини.

"Обґрунтовують це зазвичай тим, що ТЦК нібито є режимним об'єктом, на якому не можна здійснювати фото- і відеофіксацію. Однак якщо людина нічого не фотографує і не знімає на відео, телефон має залишатися з нею. Адже це не режимно-секретний об'єкт, куди не можна заходити", – каже Филипець.

Залишаючи людину без зв’язку, працівники ТЦК позбавляють її права на захист адвоката.

"Насправді, це дуже велика біда, тому що порушує всю базу принципів взаємодії між людиною і державою. Без телефону людина навіть не має можливості повідомити родичам про своє місцеперебування.

Крім того, затримані мають право на захисника – особистого чи державного. А без телефону вони не можуть отримати хоч якусь консультацію", – наголошує адвокат.

У яких випадках затримання є законним?

Правоохоронці можуть затримати військовозобов’язаного, якщо:

• він вчинив порушення за статтею 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення правил військового обліку) – неявка на виклик до військкомату без поважних причин, несвоєчасне подання в обліковий орган відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи й посади, порушення порядку проходження навчальних зборів;
• при перевірці документів виявили розбіжності у його військово-обліковому документі та даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних;
• він перебуває у розшуку;
• у нього відсутні військово-облікові документи при перевірці;
• він відмовляється отримувати повістку від групи оповіщення, у складі якої є поліцейський.

Що робити у випадках незаконного затримання?

Якщо людину затримують на вулиці без законних підстав, вона має право викликати поліцію та знімати цей процес на відео.

"Люди використовують зйомку як психологічний фактор і це дозволено законом. Камера завжди дисциплінує. Однак за новими правилами групи сповіщення самі мають фіксувати весь процес на свої бодікамери", – зазначає Євген Филипець.

Військовозобов’язаного, який має військово-обліковий документ та оновив свої дані, не перебуває у розшуку та не є порушником правил військового обліку не мають права затримувати ні за яких обставин. Єдиний варіант, який можна застосовувати щодо нього, – вручення повістки.

Якщо таку людину вже затримали, вона повинна вимагати видачі саме звичайної повістки – із дотриманням законодавства.

"Треба представників ТЦК попросити показати підставу на затримання з переліку, визначеного постановою Кабінету Міністрів № 560 – наприклад, вчинення адміністративного правопорушення чи перебування у розшуку.

Буквально – попросити їх довести, що вас можуть затримати. Якщо немає таких підстав, ця дія є незаконною і вважається перевищенням меж службових повноважень", – радить адвокат.

Якщо людина має право на відстрочку, вона її не встигла оформила, але з собою має документальне підтвердження – їй після доставлення до ТЦК потрібно буде написати заяву на отримання відстрочки, і тільки після її розгляду вже вирішуватиметься питання можливості мобілізації.

За словами Филипця, скасувати рішення про мобілізацію надзвичайно важко – навіть у випадках наявності відстрочки.

"У моїй практиці були випадки, коли люди відмовлялися від мобілізації, якщо їм не давали оформити відстрочку. Тоді ставилося питання про відкриття провадження. Однак поліція, з огляду на незаконність такої мобілізації, справи не відкрила.

Проте тут треба бути впевненим, що ти дійсно маєш право на відстрочку – з урахуванням змін, які набрали чинності 18 травня", – розповідає адвокат.

Військовозобов’язаний, який порушив правила військового обліку, але його затримали незаконно – ТЦК, а не поліція – має право на захист. Однак у такому випадку краще мати підписаний договір із власним адвокатом.

За словами Євгена Филипця, наразі немає напрацьованого алгоритму для притягнення окремих представників ТЦК до відповідальності за перевищення меж службових обов’язків. Тому наразі такі випадки поодинокі.

Якщо працівники ТЦК під час мобілізації застосовували до людини фізичну силу, то їх можна притягнути до відповідальності. Однак до питання незаконного процесу мобілізації це стосунку не матиме, адже це два паралельні процеси.

Ви дізналися, що вашого родича затримали ТЦК – що робити?

Якщо законних підстав для затримання військовозобов’язаного немає, його родичі мають право зателефонувати адвокату. Він може допомогти зробити процес мобілізації законним або реалізувати право на відстрочку.

Нагадаємо, 18 травня набув чинності новий закон про мобілізацію. Згідно з ним, зокрема, знизився призовний вік до 25 років та скасували статус "обмежено придатний".

Крім того, всі військовозобов'язані мають оновити персональні дані до 16 липня – через ТЦК, центри надання адміністративних послуг (ЦНАП) або застосунок "Резерв+".