Говоримо руками: що варто знати про жестову мову, добірка фраз на щодень
Вербальне мовлення – не єдиний спосіб комунікації. 70 мільйонів людей у світі з порушеннями слуху спілкуються жестовою мовою.
Жестова мова є одним із інструментів, який відіграє ключову роль у створенні інклюзивного суспільства. Особливо це актуально в умовах сьогодення, коли багато українських військових, захищаючи нашу свободу, і цивільних втратили слух тою чи іншою мірою.
"Українська правда. Життя" вирішила "зануритися у світ" жестової мови та розібратися:
- чи є вона універсальною для всіх людей з порушеннями слуху;
- як нечуючі спілкуються між собою та з людьми без порушень слуху;
- чому не кожна людина з порушенням слуху використовує жестову мову;
- які основні жести варто знати кожному.
У цьому нам допомогли сурдопедагогиня Анастасія Островська та перекладачка із жестової мови Ольга Буназів.
Що таке жестова мова та чи є вона універсальною
Це окрема мова, якою користуються люди з порушеннями слуху. За словами експерток, також її можуть використовувати ті, у кого виникли складнощі з комунікацією.
Кожне слово має свій жест. Жести часто мають кілька значень залежно від контексту, а також можуть комбінуватися між собою, утворюючи нові поняття.
"У різних країнах є своя жестова мова, тож вона не є універсальною. Жести абсолютно різні і не схожі між собою.
Окрім того, є міжнародна жестова мова. У ній менший обсяг жестів. Здебільшого її використовують у сфері політики, науки чи на різних заходах", – розповідає сурдопедагогиня Анастасія Островська.
Кожна жестова мова має власні правила, граматику та синтаксис.
Як "затверджують" жести до жестової мови?
Жестова мова – це жива мова, яка постійно розвивається. З часом у ній з’являються нові жести, а старі – виходять з ужитку або змінюються. За словами Ольги Буназів, у ній, як і в українській, існують свої регіональні діалекти.
Нові жести можуть виникати спонтанно або їх можуть створювати для позначення нових понять. Здебільшого вони асоціативні.
"Окрім того, жестові мови можуть запозичувати жести з інших мов. Наприклад, українська жестова мова запозичила деякі жести з американської жестової мови", – зазначила перекладачка з жестової мови Ольги Буназів.
Затвердження нових жестів не схоже на процес ухвалення закону – вони повинні бути прийняті спільнотою, щоб вони стали частиною мови. Зазвичай це тривалий процес, додає фахівчиня.
Особливості української жестової мови
Як і будь-яка мова, жестова теж має свої особливості. Зокрема українська жестова мова використовує не лише руки, але й міміку, положення тіла, рухи голови та очей для передачі інформації. Важливу роль відіграє й простір перед тілом.
Окрім того, порядок слів у жестовому реченні може відрізнятися від порядку слів в українській словесній мові. Базовий порядок слів в українській жестовій мові виглядає так – підмет-присудок-означення – але також часто зустрічається й інший – означення-підмет-присудок.
У жестовій мові між частинами складного речення робиться пауза, мовець мружить очі, а в деяких випадках навіть змінює положення тіла та міміку.
Водночас у жестовій мові немає відмінків та чоловічого і жіночого родів, а на позначення спільнокореневих слів може використовуватися один жест.
"Ми маємо спільнокореневі слова "білий", "біленьке", "біла", "білесеньке", "побілити", а жестомовні люди покажуть ці слова одним і тим самим жестом.
У цьому якраз і проблема – якщо нечуючі з народження люди хочуть написати якесь речення, то в них воно вийде граматично неправильне. Через це їх може бути важко зрозуміти.
Є лише невеликий відсоток людей з порушенням слуху, які починають читати книги і потім з часом будують граматично правильні речення", – каже Ольга Буназів.
Чи є альтернативні методи комунікації між людьми з порушеннями слуху та чуючими?
Люди з порушенням слуху можуть спілкуватися вербально та мають певний словниковий запас. Однак ніхто з них не використовує лише усне мовлення.
"Не всі знають жестову мову, тому поза межами дому нечуючі можуть спілкуватися вербально. Їхнє мовлення може бути порушеним чи нечітким, тому якщо ви зустріли таку людину, то важливо стати так, щоб вона бачила ваше обличчя, а також говорити чітко та трохи повільніше.
Також можна запропонувати листок та ручку, щоб людина написала, що їй потрібно", – каже Анастасія Островська.
Окрім того, можна використовувати дактилювання – це система спілкування за допомогою рухів пальців рук. Кожен жест (дактиль) відповідає певній літері алфавіту, а разом вони утворюють дактильну абетку. За допомогою дактилювання можна передати власні назви, імена, поняття, які не мають відповідника у жестовій мові.
Чому варто кожному вивчити основи жестової мови?
Жестову мову можна вивчати самостійно за допомогою різних ресурсів.
"В Україні до повномасштабного вторгнення кожна 10 людина мала порушення слуху. В умовах війни ризик втрати слуху стосується кожного, чи то вас особисто, чи ваших рідних та близьких. Тому знання базових елементів жестової мови, таких як алфавіт та прості фрази, стане не просто корисним, але й необхідним.
Треба зробити так, щоб люди з інвалідністю не відчували себе окремим світом, щоб мали доступ до звичайного сервісу, до всіх можливостей як і чуючі люди. Ми маємо зробити так щоб у кожного українця та українки були рівні права, доступ до всіх послуг. Щоб кожен міг жити комфортно та повноцінно", – наголосила Ольга Буназів.
Словник жестової мови
Щоб привернути увагу людини з порушенням слуху, достатньо легко торкнутися її плеча. А для того, щоб поспілкуватися, варто вивчити основи жестової мови. "УП. Життя" разом з перекладачкою з жестової мови Ольгою Буназів уклала мінісловник, який допоможе вам у цьому.
- Вітаю: обидві руки згинаємо, ставимо кисті на рівні грудей так, щоб долоні "дивилися" на груди. Двічі робимо жести, повертаючи руки пальцями до співрозмовника.
- Добрий ранок: ліву руку ставимо на рівні грудей долонею вниз. Правою рукою двічі проводимо над лівою. Після цього підносимо її, зігнувши великий палець, аби він був на рівні губ, і долонею робимо рух трошки вгору.
- Добрий день: ліву руку ставимо на рівні грудей долонею вниз. Правою рукою двічі проводимо над лівою. Потім дві руки підіймаємо на рівні очей так, щоб пальці були розчепірені. Далі руки опускаємо донизу (до грудей), складаючи пальці.
- Добрий вечір: ліву руку ставимо на рівні грудей долонею вниз. Правою рукою двічі проводимо над лівою. Після того праву руку кладемо на ліву.
- Вибачте: руки зігнуті в ліктях, ліва долоня "дивиться" доверху, а права – вниз. Проводимо правою рукою над лівою, при цьому розводячи їх в сторони.
- Дякую: руку стискаємо в кулак. Спочатку кулаком торкаємося підборіддя, а потім підносимо до чола.
- Будь ласка: дві руки згинаємо в ліктях і складаємо їх долонями докупи, ніби при молитві.
- Я тебе кохаю:
Я – вказівним пальцем показуємо на себе; кохаю – дві долоні кладемо на серце, так щоб одна була зверху; тебе – вказівним пальцем показуємо на співрозмовника.
- Я можу вам допомогти?: Я – однією рукою показуємо на себе; можу – долоня спрямована вперед, потім рукою робимо невеликий рух вперед, начебто показуючи на можливість дії; допомогти – руки підіймаємо на рівні грудей, розвертаємо долоні одна до одної, праву долоню ставимо на ліву і робимо невеликий рух вперед.
- Вам потрібна медична допомога?: вам – однією рукою вказуємо на співрозмовника; медична – дві руки ставимо на рівні грудей, повертаємо долоні так, щоб вони "дивилися" одна на одну; на обох руках з’єднуємо безіменний та великий палець. Після цього на плечі вказівним пальцем ніби малюємо медичний хрест; допомога – руки підіймаємо на рівні грудей, розвертаємо долоні одна до одної, праву долоню ставимо на ліву і робимо невеликий рух вперед.
- Ходімо зі мною: спочатку показуємо жест "ходити", використовуючи два пальці (вказівний та середній). Це символізує ноги, які рухаються в одному напрямку. Потім робимо жест рукою, ніби притягуємо щось до себе.
- Обережно: на обох руках загинаємо пальці у жест, який називається "кепочка" – стискаємо руки в кулак, випрямляємо великий палець, а вказівний ставимо зверху нього, немов капелюшок. Після цього по черзі робимо невеликі рухи руками вперед-назад.
- "Повітряна тривога": повітряна – руки ставимо так, щоб мізинець правої руки торкався великого пальця лівої. Після цього робимо кистями рук два малі рухи в сторони; тривога – на обох руках з’єднуємо вказівні та великі пальці, щоб вийшло ніби маленьке кільце. Після цього робимо кругові рухи біля вух.
- Радий(-а) вас бачити: правою долонею проводимо від грудей по животі; руку підносимо до ока, а вказівний палець спрямовуємо вперед, далі долоню розвертаємо до співрозмовника і показуємо нею на нього.
Основні дієслова:
- Ходити: руки зігнуті в ліктях, долоні спрямовані вниз, руки по черзі рухаються вперед.
- Їсти: рука підноситься до рота, пальці зімкнуті.
- Пити: рука підноситься до рота, пальці зімкнуті в кулак.
- Спати: рука прикладається до щоки.
Запитання:
- Що? руки розведені в сторони, долоні спрямовані вгору.
- Де? руки долонями до верху, пальці розчепірені
- Коли? вказівний палець вказує на зап'ястя.
Відповіді на запитання та займенники:
- Так: голова нахиляється вперед.
- Ні: голова повертається з боку в бік.
- Я: вказівний палець на себе.
- Ти: вказівний палець на співрозмовника.
- Ми: рукою описуємо коло перед грудьми.
Віра Шурмакевич, "Українська правда. Життя"
