Що ви знаєте про символи на великодніх яйцях? Впізнайте писанку у ТЕСТІ

Українці відзначають Великдень: навіть попри війну майстри та прагнуть зберігати традиції і створюють крашанки, писанки, дряпанки.

Ми уже розповідали, які створювалися писанки у різних регіонах України та як розписати яйце у домашніх умовах за допомогою різних технік, рослин і барвників.

Нині ми пропонуємо зануритись у світ традиційних і незвичних орнаментів, оригінальних назв та унікальних колекцій писанок. Чи впізнаєте ви різноманітні писанки й символи на них?

Перевірте себе у новому тесті, який "УП. Життя" підготувала спільно з майстринею-писанкаркою Іриною Михалевич до Великодня!

1/16

Як у сучасній кераміці називається візерунок з фігурних дужок, яким прикрашена більшість знайдених давньоруських писанок?

Кривулька Фляндрівка – це назва техніки та візерунка, який використовували ще у Київській Русі з X–XII ст. Саме цей візерунок був найтиповішим для давньоруських керамічних писанок. Цей мотив ввійшов у орнамент майоліки і досі поширений у керамічному виробництві. Фляндрівка Фляндрівка – це назва техніки та візерунка, який використовували ще у Київській Русі з X–XII ст. Саме цей візерунок був найтиповішим для давньоруських керамічних писанок. Цей мотив ввійшов у орнамент майоліки і досі поширений у керамічному виробництві. Майоліка Фляндрівка – це назва техніки та візерунка, який використовували ще у Київській Русі з X–XII ст. Саме цей візерунок був найтиповішим для давньоруських керамічних писанок. Цей мотив ввійшов у орнамент майоліки і досі поширений у керамічному виробництві. Мальованка Фляндрівка – це назва техніки та візерунка, який використовували ще у Київській Русі з X–XII ст. Саме цей візерунок був найтиповішим для давньоруських керамічних писанок. Цей мотив ввійшов у орнамент майоліки і досі поширений у керамічному виробництві.

2/16

У заповіднику “Давній Пліснеськ” на Львівщині зберігаються унікальні керамічні писанки, знайдені на місці Пліснеського городища. Коли вони були виготовлені?

У період енеоліту, коли існувала Трипільська культура Пліснеське городище (нині околиці села Підгірці Бродівського району) було одним із найбільших давньослов'янських та давньоруських поселень в межах України. Давньоруські писанки із Пліснеського городища датуються ХІ-ХІІІ століттями. Цікаво, що всі писанки часів Русі – керамічні. Всередину цих "яєць" вкладали камінчик, завдяки якому писанка перетворювалася на брязкальце. Такі яйця знаходили, зокрема, на Полтавщині, Сумщині, Львівщині, Волині. У залізну добу під час скіфського періоду Пліснеське городище (нині околиці села Підгірці Бродівського району) було одним із найбільших давньослов'янських та давньоруських поселень в межах України. Давньоруські писанки із Пліснеського городища датуються ХІ-ХІІІ століттями. Цікаво, що всі писанки часів Русі – керамічні. Всередину цих "яєць" вкладали камінчик, завдяки якому писанка перетворювалася на брязкальце. Такі яйця знаходили, зокрема, на Полтавщині, Сумщині, Львівщині, Волині. У Середньовіччі, коли існувала Київська Русь Пліснеське городище (нині околиці села Підгірці Бродівського району) було одним із найбільших давньослов'янських та давньоруських поселень в межах України. Давньоруські писанки із Пліснеського городища датуються ХІ-ХІІІ століттями. Цікаво, що всі писанки часів Русі – керамічні. Всередину цих "яєць" вкладали камінчик, завдяки якому писанка перетворювалася на брязкальце. Такі яйця знаходили, зокрема, на Полтавщині, Сумщині, Львівщині, Волині.

3/16

У 2013 році львівські археологи знайшли найдавнішу писанку на справжньому гусячому яйці, яка збереглася в Україні. Який візерунок зображений на цій 500-літній знахідці?

Вужик (меандр) Найдавніша в Україні писанка, зроблена зі справжнього яйця, дуже добре збереглася, тож на ній можна розгледіти видряпаний елемент – "вужик" або меандр. 500-літню писанку виявили на глибині 5,5 метрів у водозбірнику, який датують XV-XVI століттями. Львівські археологи передали знахідку в Коломийський національний музей, де створили єдиний у світі Музей писанки. Безкінечник Найдавніша в Україні писанка, зроблена зі справжнього яйця, дуже добре збереглася, тож на ній можна розгледіти видряпаний елемент – "вужик" або меандр. 500-літню писанку виявили на глибині 5,5 метрів у водозбірнику, який датують XV-XVI століттями. Львівські археологи передали знахідку в Коломийський національний музей, де створили єдиний у світі Музей писанки. Дубове листя Найдавніша в Україні писанка, зроблена зі справжнього яйця, дуже добре збереглася, тож на ній можна розгледіти видряпаний елемент – "вужик" або меандр. 500-літню писанку виявили на глибині 5,5 метрів у водозбірнику, який датують XV-XVI століттями. Львівські археологи передали знахідку в Коломийський національний музей, де створили єдиний у світі Музей писанки.

4/16

Що з цього переліку могло називатися "рожами" або "ружами"?

Зірки Усі варіанти правильні! "Рожами" або "ружами" називалися і зірки, і квіти мальви, і самі писанки. Для Середньої Наддніпрянщини (Кіровоградська та Черкаська області) характерний варіант "рожі", а для Галичини – "ружі". Водночас на писанці могли зображати рожі (мальви), але назвати їх "Брівки". Така писанка є, зокрема, у збірці Анатолія Семенцова "Писанки Чернігівщини". Мальви Усі варіанти правильні! "Рожами" або "ружами" називалися і зірки, і квіти мальви, і самі писанки. Для Середньої Наддніпрянщини (Кіровоградська та Черкаська області) характерний варіант "рожі", а для Галичини – "ружі". Водночас на писанці могли зображати рожі (мальви), але назвати їх "Брівки". Така писанка є, зокрема, у збірці Анатолія Семенцова "Писанки Чернігівщини". Самі писанки Усі варіанти правильні! "Рожами" або "ружами" називалися і зірки, і квіти мальви, і самі писанки. Для Середньої Наддніпрянщини (Кіровоградська та Черкаська області) характерний варіант "рожі", а для Галичини – "ружі". Водночас на писанці могли зображати рожі (мальви), але назвати їх "Брівки". Така писанка є, зокрема, у збірці Анатолія Семенцова "Писанки Чернігівщини". Усі варіанти Усі варіанти правильні! "Рожами" або "ружами" називалися і зірки, і квіти мальви, і самі писанки. Для Середньої Наддніпрянщини (Кіровоградська та Черкаська області) характерний варіант "рожі", а для Галичини – "ружі". Водночас на писанці могли зображати рожі (мальви), але назвати їх "Брівки". Така писанка є, зокрема, у збірці Анатолія Семенцова "Писанки Чернігівщини".

5/16

Які символи на писанках повʼязані зі стихією води?

Сварги, тригверти, ламані хрести Символи, пов'язані з водою, це трикутники, грабельки, хвильки. Писанка з Поділля, зображена на фото, так і називається – "Грабельки". Водночас сварги, тригверти, ламані хрести належать до солярних символів. Безкінечники, грабельки, трикутники Символи, пов'язані з водою, це трикутники, грабельки, хвильки. Писанка з Поділля, зображена на фото, так і називається – "Грабельки". Водночас сварги, тригверти, ламані хрести належать до солярних символів. Завитки, ріжки Символи, пов'язані з водою, це трикутники, грабельки, хвильки. Писанка з Поділля, зображена на фото, так і називається – "Грабельки". Водночас сварги, тригверти, ламані хрести належать до солярних символів.

6/16

Як у народі могли називати різні маківки яйця?

Носок і гузка Етнограф Микола Кульжинський у своєму каталозі 1899 року описував народні назви для різних "маківок" писанки: одна з них, гостріша, зветься "носок", а друга, більш округла, – "гузка". Ніс і дупа Етнограф Микола Кульжинський у своєму каталозі 1899 року описував народні назви для різних "маківок" писанки: одна з них, гостріша, зветься "носок", а друга, більш округла, – "гузка". Кутик і денце Етнограф Микола Кульжинський у своєму каталозі 1899 року описував народні назви для різних "маківок" писанки: одна з них, гостріша, зветься "носок", а друга, більш округла, – "гузка". Вершок і корінець Етнограф Микола Кульжинський у своєму каталозі 1899 року описував народні назви для різних "маківок" писанки: одна з них, гостріша, зветься "носок", а друга, більш округла, – "гузка".

7/16

Як називається ця писанка?

"Собача рожа" Ця розкішна писанка з восьмипроменевими зірками із Кропивниччини має назву "Собача рожа". Вона представлена у каталозі етнографа Миколи Кульжинського 1899 року. Усі інші писанки, окрім "конячої пики", також можна знайти у каталогах. "Шолудива рожа" Ця розкішна писанка з восьмипроменевими зірками із Кропивниччини має назву "Собача рожа". Вона представлена у каталозі етнографа Миколи Кульжинського 1899 року. Усі інші писанки, окрім "конячої пики", також можна знайти у каталогах. "Коняча пика" Ця розкішна писанка з восьмипроменевими зірками із Кропивниччини має назву "Собача рожа". Вона представлена у каталозі етнографа Миколи Кульжинського 1899 року. Усі інші писанки, окрім "конячої пики", також можна знайти у каталогах. "Півнячий гребінь" Ця розкішна писанка з восьмипроменевими зірками із Кропивниччини має назву "Собача рожа". Вона представлена у каталозі етнографа Миколи Кульжинського 1899 року. Усі інші писанки, окрім "конячої пики", також можна знайти у каталогах. "Теліпан" Ця розкішна писанка з восьмипроменевими зірками із Кропивниччини має назву "Собача рожа". Вона представлена у каталозі етнографа Миколи Кульжинського 1899 року. Усі інші писанки, окрім "конячої пики", також можна знайти у каталогах.

8/16

Як у народі могли називати писанки зі сваргами (солярними символами у вигляді хреста, що рухається)?

"Чобітки" У писанкарстві були дуже поширені солярні символи: свастики, сварги. Утім, у народі таких термінів не використовували, натомість писанки з цими символами могли називатися "Чобітки", "Ламаний хрест", "Баранчики". До речі, писанки з "триквертами" могли називатися "Баранячі роги" – така писанка з Поділля є у книзі Марини Верхової. "Ламаний хрест" У писанкарстві були дуже поширені солярні символи: свастики, сварги. Утім, у народі таких термінів не використовували, натомість писанки з цими символами могли називатися "Чобітки", "Ламаний хрест", "Баранчики". До речі, писанки з "триквертами" могли називатися "Баранячі роги" – така писанка з Поділля є у книзі Марини Верхової. "Баранчики" У писанкарстві були дуже поширені солярні символи: свастики, сварги. Утім, у народі таких термінів не використовували, натомість писанки з цими символами могли називатися "Чобітки", "Ламаний хрест", "Баранчики". До речі, писанки з "триквертами" могли називатися "Баранячі роги" – така писанка з Поділля є у книзі Марини Верхової. Усі варіанти У писанкарстві були дуже поширені солярні символи: свастики, сварги. Утім, у народі таких термінів не використовували, натомість писанки з цими символами могли називатися "Чобітки", "Ламаний хрест", "Баранчики". До речі, писанки з "триквертами" могли називатися "Баранячі роги" – така писанка з Поділля є у книзі Марини Верхової.

9/16

Як називається ця писанка?

"Ведмежа лапа" Котів зазвичай не зображали на писанках, але окремі елементи траплялися. Наприклад, вони є на писанці, яка називається "Котяча лапка". Цей екземпляр з Чернігівщини представлений у збірці етнографа Анатолія Семенцова. "Котяча лапка" Котів зазвичай не зображали на писанках, але окремі елементи траплялися. Наприклад, вони є на писанці, яка називається "Котяча лапка". Цей екземпляр з Чернігівщини представлений у збірці етнографа Анатолія Семенцова. "Собачий хвостик" Котів зазвичай не зображали на писанках, але окремі елементи траплялися. Наприклад, вони є на писанці, яка називається "Котяча лапка". Цей екземпляр з Чернігівщини представлений у збірці етнографа Анатолія Семенцова. "Пташине крильце" Котів зазвичай не зображали на писанках, але окремі елементи траплялися. Наприклад, вони є на писанці, яка називається "Котяча лапка". Цей екземпляр з Чернігівщини представлений у збірці етнографа Анатолія Семенцова. "Капібаряче вушко" Котів зазвичай не зображали на писанках, але окремі елементи траплялися. Наприклад, вони є на писанці, яка називається "Котяча лапка". Цей екземпляр з Чернігівщини представлений у збірці етнографа Анатолія Семенцова.

10/16

У якому історико-географічному регіоні поширена унікальна техніка розпису яєць за допомогою цвяха чи сірника?

Лемківщина Писанка на фото виконана в унікальній Лемківській техніці! Саме на Лемківщині створювали на писанках візерунки із видовжених крапель, "сліз" та крапок за допомогою цвяха, сірника, шпильки або патичка. Гуцульщина Писанка на фото виконана в унікальній Лемківській техніці! Саме на Лемківщині створювали на писанках візерунки із видовжених крапель, "сліз" та крапок за допомогою цвяха, сірника, шпильки або патичка. Покуття Писанка на фото виконана в унікальній Лемківській техніці! Саме на Лемківщині створювали на писанках візерунки із видовжених крапель, "сліз" та крапок за допомогою цвяха, сірника, шпильки або патичка. Поділля Писанка на фото виконана в унікальній Лемківській техніці! Саме на Лемківщині створювали на писанках візерунки із видовжених крапель, "сліз" та крапок за допомогою цвяха, сірника, шпильки або патичка.

11/16

Зображення яких тварин поки що не знаходили на традиційних українських писанках?

Бджіл На писанках дуже часто зображали тварин (птахів, риб, звірів, комах), а також тваринні елементи (баранячі роги, ведмежі лапи, півнячий гребінь тощо). Майстрині в усіх регіонах любили зображати коней, оленів, биків, баранів. Серед птахів були поширені півники, голуби, пави, качки, ластівки, зозулі, сороки. Серед комах – бджоли, метелики (мутлики), різні жуки. Були на писанках і раки, і черепахи, і риби, і жаби. А от собак на писанках поки що не бачили. Собак На писанках дуже часто зображали тварин (птахів, риб, звірів, комах), а також тваринні елементи (баранячі роги, ведмежі лапи, півнячий гребінь тощо). Майстрині в усіх регіонах любили зображати коней, оленів, биків, баранів. Серед птахів були поширені півники, голуби, пави, качки, ластівки, зозулі, сороки. Серед комах – бджоли, метелики (мутлики), різні жуки. Були на писанках і раки, і черепахи, і риби, і жаби. А от собак на писанках поки що не бачили. Раків На писанках дуже часто зображали тварин (птахів, риб, звірів, комах), а також тваринні елементи (баранячі роги, ведмежі лапи, півнячий гребінь тощо). Майстрині в усіх регіонах любили зображати коней, оленів, биків, баранів. Серед птахів були поширені півники, голуби, пави, качки, ластівки, зозулі, сороки. Серед комах – бджоли, метелики (мутлики), різні жуки. Були на писанках і раки, і черепахи, і риби, і жаби. А от собак на писанках поки що не бачили. Півнів На писанках дуже часто зображали тварин (птахів, риб, звірів, комах), а також тваринні елементи (баранячі роги, ведмежі лапи, півнячий гребінь тощо). Майстрині в усіх регіонах любили зображати коней, оленів, биків, баранів. Серед птахів були поширені півники, голуби, пави, качки, ластівки, зозулі, сороки. Серед комах – бджоли, метелики (мутлики), різні жуки. Були на писанках і раки, і черепахи, і риби, і жаби. А от собак на писанках поки що не бачили.

12/16

Як називається ця писанка із колекції Музею Івана Гончара?

"Вазонок" У народі символи на писанках зазвичай не називали термінами, якими зараз оперують сучасні науковці, як-от "Дерево життя". Ця писанка 1959 року з колекції Музею Івана Гончара називається просто – "Вазонок". На ній можна побачити безкінечник, ромб, вазон, косий хрест, вітряк, серце. "Берегиня" У народі символи на писанках зазвичай не називали термінами, якими зараз оперують сучасні науковці, як-от "Дерево життя". Ця писанка 1959 року з колекції Музею Івана Гончара називається просто – "Вазонок". На ній можна побачити безкінечник, ромб, вазон, косий хрест, вітряк, серце. "Дерево життя" У народі символи на писанках зазвичай не називали термінами, якими зараз оперують сучасні науковці, як-от "Дерево життя". Ця писанка 1959 року з колекції Музею Івана Гончара називається просто – "Вазонок". На ній можна побачити безкінечник, ромб, вазон, косий хрест, вітряк, серце. "Світове дерево" У народі символи на писанках зазвичай не називали термінами, якими зараз оперують сучасні науковці, як-от "Дерево життя". Ця писанка 1959 року з колекції Музею Івана Гончара називається просто – "Вазонок". На ній можна побачити безкінечник, ромб, вазон, косий хрест, вітряк, серце.

13/16

У якому селі для писанок притаманні дрібні геометричні орнаменти та помаранчеві кольори?

Космач Дрібні геометричні візерунки на писанках у помаранчевих кольорах традиційно роблять у Космачі. У селі Тростянець Івано-Франківської області – писанки з хрестоподібними мотивами на коричневому тлі, а в селі Суржа на Хмельниччині – біло-зелено-чорні писанки. Детальніше про особливості писанок у різних регіонах – читайте тут. Суржа Дрібні геометричні візерунки на писанках у помаранчевих кольорах традиційно роблять у Космачі. У селі Тростянець Івано-Франківської області – писанки з хрестоподібними мотивами на коричневому тлі, а в селі Суржа на Хмельниччині – біло-зелено-чорні писанки. Детальніше про особливості писанок у різних регіонах – читайте тут. Тростянець Дрібні геометричні візерунки на писанках у помаранчевих кольорах традиційно роблять у Космачі. У селі Тростянець Івано-Франківської області – писанки з хрестоподібними мотивами на коричневому тлі, а в селі Суржа на Хмельниччині – біло-зелено-чорні писанки. Детальніше про особливості писанок у різних регіонах – читайте тут.

14/16

Як називається цей традиційний візерунок для писанок Одещини?

"Циганські дороги" На фото зображена традиційна писанка Одещини "Козацькі левади". Усі інші писанки також виготовлялися українськими майстринями. Наприклад, писанка "Чорногузи", представлена у колекції Музею Івана Гончара, походить з Поділля. "Циганські дороги" – також поширений мотив Східного Поділля. "Чорногузи" На фото зображена традиційна писанка Одещини "Козацькі левади". Усі інші писанки також виготовлялися українськими майстринями. Наприклад, писанка "Чорногузи", представлена у колекції Музею Івана Гончара, походить з Поділля. "Циганські дороги" – також поширений мотив Східного Поділля. "Павучки" На фото зображена традиційна писанка Одещини "Козацькі левади". Усі інші писанки також виготовлялися українськими майстринями. Наприклад, писанка "Чорногузи", представлена у колекції Музею Івана Гончара, походить з Поділля. "Циганські дороги" – також поширений мотив Східного Поділля. "Козацькі левади" На фото зображена традиційна писанка Одещини "Козацькі левади". Усі інші писанки також виготовлялися українськими майстринями. Наприклад, писанка "Чорногузи", представлена у колекції Музею Івана Гончара, походить з Поділля. "Циганські дороги" – також поширений мотив Східного Поділля.

15/16

Скільки клинців містить орнамент "Сорококлин"?

9 Традиційний орнамент "Сорококлин" містить 48 клинців. А ще він складається з 9 безперервних ліній. До речі, це Сорококлин з Кіровоградської області, зі збірки Володимира Ястребова. 40 Традиційний орнамент "Сорококлин" містить 48 клинців. А ще він складається з 9 безперервних ліній. До речі, це Сорококлин з Кіровоградської області, зі збірки Володимира Ястребова. 48 Традиційний орнамент "Сорококлин" містить 48 клинців. А ще він складається з 9 безперервних ліній. До речі, це Сорококлин з Кіровоградської області, зі збірки Володимира Ястребова.

16/16

Писанки часто називають відповідно до техніки, у якій їх виконали. Що це за писанка?

Дряпанка На фото травленка – різновид писанки, на якій візерунок наносять воском, а потім поступово витравлюють оцтом. Візерунки під воском залишаються, а інші ділянки яйця стають світлішими. На фото помітно, що "витравлені" оцтом ділянки наче тонші, ніж ті, що були під воском. Головне – бути обережним із оцтом, щоб не витравити яйце занадто сильно і не зруйнувати шкаралупу повністю. До речі, з цього матеріалу ви можете дізнатися, як зробити травленку. Крапанка На фото травленка – різновид писанки, на якій візерунок наносять воском, а потім поступово витравлюють оцтом. Візерунки під воском залишаються, а інші ділянки яйця стають світлішими. На фото помітно, що "витравлені" оцтом ділянки наче тонші, ніж ті, що були під воском. Головне – бути обережним із оцтом, щоб не витравити яйце занадто сильно і не зруйнувати шкаралупу повністю. До речі, з цього матеріалу ви можете дізнатися, як зробити травленку. Крашанка На фото травленка – різновид писанки, на якій візерунок наносять воском, а потім поступово витравлюють оцтом. Візерунки під воском залишаються, а інші ділянки яйця стають світлішими. На фото помітно, що "витравлені" оцтом ділянки наче тонші, ніж ті, що були під воском. Головне – бути обережним із оцтом, щоб не витравити яйце занадто сильно і не зруйнувати шкаралупу повністю. До речі, з цього матеріалу ви можете дізнатися, як зробити травленку. Травленка На фото травленка – різновид писанки, на якій візерунок наносять воском, а потім поступово витравлюють оцтом. Візерунки під воском залишаються, а інші ділянки яйця стають світлішими. На фото помітно, що "витравлені" оцтом ділянки наче тонші, ніж ті, що були під воском. Головне – бути обережним із оцтом, щоб не витравити яйце занадто сильно і не зруйнувати шкаралупу повністю. До речі, з цього матеріалу ви можете дізнатися, як зробити травленку.