Усе розуміють? Вчені з'ясували, що собаки можуть вивчати нові слова, підслуховуючи розмови людей

Віра Шурмакевич — 9 січня, 19:00
Усе розуміють? Вчені з'ясували, що собаки можуть вивчати нові слова, підслуховуючи розмови людей
Собаки можуть засвоювати нові слова, підслуховуючи розмови людей
IgorVetushko/Depositphotos

Маленькі діти миттєво підхоплюють нові слова з розмов дорослих – чи то назву ласощів, чи міцне слівце. Але вчені з'ясували, що деякі собаки можуть мати схожу суперздібність.

Дослідники з Університету ветеринарної медицини у Відні (Австрія) виявили, що собаки зі здатністю запам'ятовувати назви предметів можуть засвоювати ці слова, підслуховуючи розмови людей.

Про це йдеться у дослідженні, результати якого опублікували у науковому журналі Science, пише The Guardian.

Команда зазначає, що така здатність, імовірно, спирається на цілий комплекс соціально-когнітивних навичок – від уміння виокремити потрібне слово в розмові до використання підказок із людського погляду, жестів і голосу, щоб зрозуміти, чого саме це слово стосується.

"Тут відбувається багато складних соціальних процесів, і ми не знаємо, чи справді собаки роблять це так само, як діти. Але на поверхневому рівні ми бачимо, що результат виглядає однаково", – сказала авторка дослідження, докторка Шані Дрор.

РЕКЛАМА:

Вчені провели кілька експериментів. У першому – 10 "обдарованих" собак (серед яких бордер-колі, метис бордер-колі та лабрадор) по черзі знайомили з двома новими іграшками.

Кожну іграшку показували собаці протягом однієї хвилини, неодноразово повторюючи її назву, після чого тварині дозволяли з нею погратися. Цю процедуру багаторазово повторювали впродовж кількох днів.

Другий експеримент був схожим, але замість того, щоб безпосередньо познайомити собаку з новою іграшкою, члени родини передавали її одне одному, називаючи іграшку вголос, при цьому не взаємодіючи із собакою.

У кожному з експериментів дослідники перевіряли, чи запам'ятав собака назви нових іграшок. Для цього предмети розкладали в кімнаті разом із дев'ятьма знайомими іграшками. Потім власник просив собаку принести конкретну іграшку, називаючи її. Для нових іграшок вони мали 12 спроб і ще стільки ж – для знайомих.

У середньому собаки правильно обирали нову іграшку приблизно у 90% випадків, якщо раніше їм безпосередньо казали її назву, та близько у 80% випадків – якщо вони лише підслухали цю назву. Різниця між цими показниками була незначущою.

"Найцікавіше те, що це говорить нам про здатність цих собак інтерпретувати нашу комунікацію", – зазначила Дрор.

Додатковий експеримент засвідчив, що "обдаровані до вивчення слів" собаки можуть запам'ятати назву нової іграшки навіть якщо її вимовляють уже після того, як предмет зник з поля зору. Таку ж навичку мають і діти.

Дослідники зауважують, що раніше здатність засвоювати назви з підслуханої мови виявляли у бонобо (карликових шимпанзе), яких виховували в мовно збагаченому середовищі, а також є певні свідчення такої здатності в африканського сірого папуги.

Автори переконані: отримані результати свідчать про те, що необхідні соціальні здібності притаманні не лише людям.

"Той факт, що ця навичка існує також у виду, який не має мови, свідчить про те, що сама ця здатність виникла ще до її появи. Тобто спершу люди еволюціонували, здобувши вміння розуміти складні соціальні взаємодії, і лише згодом використали це складне розуміння для розвитку мови", – пояснила докторка Шані Дрор.

Реклама:

Головне сьогодні