Вибух у сузір'ї Великого Пса: телескоп Вебба зафіксував народження зірок
Телескоп Джеймса Вебба зафіксував яскраві зоряні скупчення та міжзоряний газ на відстані 45 мільйонів світлових років від Землі в сузір’ї Великого Пса.
Дослідження, опубліковане Європейським космічним агентством (ESA), демонструє активне формування зірок у спіральній галактиці NGC 2283, пише Space.com.
Зображення показує центральну перемичку галактики, оточену розмитими спіральними рукавами, які буквально "палають" молодими зірками та хмарами водню.
Народження зірок у спіральній галактиці NGC 2283
Саме цей газ є основним паливом для формування нових світил. Крім того, у процесі народження зірок важливу роль відіграють наднові – вибухи масивних зірок, які збагачують міжзоряне середовище елементами, як-от кисень і натрій.
"Процес утворення зірок перетворює газ у світила, але наднові завершують цей цикл. Вибухи наднових розкидають газ на сотні світлових років, збагачуючи міжзоряні хмари, з яких утворюються наступні покоління зірок", – пояснюють представники ESA.
NGC 2283 також є домом для нещодавно зафіксованої наднової SN 2023AXU, що була вперше помічена 28 січня 2023 року. Це наднова типу II – явище, яке відбувається, коли масивна зірка (не менше восьми сонячних мас) досягає кінця свого життя.
Колапс її ядра запускає катастрофічний вибух зовнішніх шарів, з яких згодом можуть народитися нові зоряні системи.
Зіркову панораму створили з шести знімків, зроблених за 17 хвилин камерами на борту телескопа Джеймса Вебба. Вчені використовували різні інфрачервоні фільтри, щоб зафіксувати випромінювання газу, пилу та зірок у різних діапазонах.
"NGC 2283 – лише одна з 55 галактик місцевого Всесвіту, які досліджуються в рамках цієї програми. Усі ці галактики досить близько, щоб дозволити нам розглядати окремі зоряні скупчення та міжзоряні хмари", – зазначають в ESA.
На новій світлині NGC 2283 зображена зблизька так, що можна роздивитись складні спіральні рукави і щільні області гарячого газу та пилу.
Різноманіття кольорів залежить від типу присутніх частинок. Наприклад, органічні молекули мають інфрачервоне випромінювання, яке діє як маяк активних областей зореутворення у Всесвіті. Спостереження за цими молекулами дає змогу зрозуміти хімічні та фізичні умови таких "зоряних ясел", як NGC 2283.
