Трійця на носі. Як готувалися до свята наші предки
Трійця – це християнське свято, яке вшановує єдність Бога у трьох іпостасях: Отця, Сина та Святого Духа.
Православні, греко-католики та частина протестантів відзначають його на п’ятдесятий день після воскресіння Ісуса Христа, тому й ще одна назва свята – П’ятидесятниця.
За Писанням у цей день на апостолів, як і обіцяв Ісус, зійшов Святий Дух. У Діянні Апостолів ця подія описана так: здійнялася буря і на учнів Христових, які разом із Дівою Марією зібралися на Сіонській горі, зійшло полум’я. Воно розділилося на окремі язики й вони по одному осіли на апостолів. Коли ті сповнилися Святим Духом, то почали говорити різними мовами і розійшлися по світу проповідувати людям.
Коли святкувати Трійцю-2025
Цьогоріч Трійця припадає на 8 червня.
9 червня християни східного обряду вшановують Святого Духа.
Наші предки це свято відзначали упродовж 6 днів. Історик Василь Скуратівський у своїх працях згадує, що раніше у церковному календарі П’ятидесятниця охоплювала три дні.
Нині ж Трійця відзначається всього два дні, третього дня це торжество немає.
У римо-католиків свята Трійці та П’ятидесятниці розділені у датах.
У 2025 році П’ятидесятницю у Ватикані відзначають 8 червня.
9 червня у християн західного обряду день літургійного спомину Діви Марії.
Трійця ж у римо-католиків у 2025 році припадає на 15 червня.
На Трійцю у церквах зазвичай освячують букети запашних трав і квітів, хоча спеціального чину та молитви на освячення зілля цього дня немає. Це скоріше пов’язано з народними традиціями.
Як готувалися до Трійці наші предки
В історії українського народу переплелися багато різних традицій. Один з яскравих прикладів цього – Трійця та Зелені свята. Тепер ці поняття ми вживаємо спільно, попри те, що походження Зелених свят сягає дохристиянських часів.
Етнограф Василь Скуратівський пише, що Зеленим або Клечальним називався ще увесь тиждень напередодні Трійці.
У своїй книзі "Дідух" він наводить цікаві теорії походження свят, які побутували серед людей. Основна – що триденне свято пов’язане з трьома іпостасями Бога, однак є і інші. Наприклад, що у цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (тому й Зелені свята); або – що Христос, Петро і Павло, йдучи дорогою присіли відпочити під пишною кроною дерева (тому і Трійця, бо було їх троє).
У давнину люди вірили, що разом з тим, як починають квітнути жита і все зеленіє, оживають душі людей, які померли "не своєю" смертю – наприклад, тих, хто втопився, народився мертвим чи помер нехрещеним. Ці душі начебто могли чинити збитки, тож головним на свята було вберегти від них себе і господу. Тому й люди "клечали" (прикрашали) свої обійстя різноманітною зеленню. У Василя Скуратівського є згадка, що це робили у четвер напередодні П’ятидесятниці, у історика Степана Килимника – вже у суботу, у переддень Трійці.
Детально про те, як наші предки прикрашали, "умаювали" свої двори та домівки ми вже розповідали ось тут.
Напередодні свята господині заготовляли лікарські трави. Вважалося, що вони особливо цілющі. Часто це робили до схід сонця у п’ятницю. В цей день також збирали росу – люди вірили, що вона здатна вилікувати хворі очі.