У Карибському морі вперше в історії помітили яскраво-помаранчеву акулу-няньку
У Карибському морі біля узбережжя Коста-Рики вперше помітили яскраво-помаранчеву акулу-няньку (Ginglymostoma cirratum).
Особину з рідкісною пігментацією спіймали під час спортивної риболовлі поблизу національного парку Тортугеро, повідомляє IFL Science.
Акула перебувала на глибині 37 метрів, мала близько двох метрів у довжину і жовто-оранжеву шкіру. Після фіксації тварину відпустили, а вчені описали знахідку в журналі Marine Biodiversity.
Дослідники кажуть, що така пігментація свідчить про ксантохромізм – рідкісний генетичний стан, який викликає надлишок жовто-оранжевих відтінків у шкірі, хутрі або пір’ї тварин.
Це явище подібне до меланізму (коли забарвлення повністю чорне) чи альбінізму, але трапляється набагато рідше. Випадок ксантізму вперше задокументували серед риб у Карибському регіоні та серед акул-няньок зокрема.
У природі ця генетична особливість може знижувати шанси на виживання, адже яскравий колір робить тварин помітнішими для хижаків.
Втім, ризиковане забарвлення не завадило цій акулі досягти дорослого віку. Також її розмір свідчить про те, що вона успішно адаптувалася до середовища.
Окрім незвичного кольору, у акули були білі очі "без видимих райдужок" замість звичних чорних. Це може свідчити про рідкісний випадок альбіно-ксантохромізму.
Вчені вважають, що на пігментацію могли вплинути додаткові чинники: інбридинг, стрес довкілля, підвищені температури або гормональні збої. Подальші дослідження генетичної мінливості акул-няньок та умов у північних Карибах допоможуть точніше пояснити це явище.
Чому акулу назвали нянькою?
Акула-нянька або Ginglymostoma cirratum – це відкритий у 1788 році вид, походження назви якого достеменно не відомо.
За однією з версій, коли ця акула висмоктує здобич із піску, вона видає звук, що нагадує смоктання грудей немовлям (nursing).
Також слово nurse (медсестра або нянька) може походити від слова nusse – старої назви котячих акул, до яких раніше зараховували вид Ginglymostoma cirratum.
А третя версія стверджує, що слово nurse взялося від староанглійського hurse, що означало "глибоководна акула", пише National Geographic.
Поки справжня історія назви виду залишається загадкою, достеменно відомо, що акула-нянька мешкає у прибережних водах Атлантичного й Тихого океанів, біля узбережжя Центральної та Південної Америки, у Карибському басейні, Мексиканській затоці, а також біля західної Африки та Європи.
Тварина живе на коралових рифах у тропічних і субтропічних морях на глибинах від 1 до 130 метрів. Молоді особини ховаються у щілинах та біля каміння, дорослі – у печерах і рифах. Вид не мігрує та має сталу територіальну прив’язаність.
Забарвлення зазвичай жовто-коричневе або сіре. Дорослі акули сягають довжини від 1 до 3 метрів та маси 70-115 кг. Вони мають п’ять пар зябрових щілин і характерні ротові вусики. Харчуються дрібною рибою, молюсками та ракоподібними.
