"З депресії не вийти". У соцмережах критикують рекламу кол-центру психологічної допомоги

Анастасія Мосорко — 20 травня, 19:57
З депресії не вийти. У соцмережах критикують рекламу кол-центру психологічної допомоги
На вулицях українських міст з’явилася реклама гарячої лінії психологічної підтримки "Варто жити"
Фото "УП. Життя"

На вулицях українських міст з’явилася зовнішня реклама гарячої лінії психологічної підтримки "Варто жити". Гасла на банерах викликали негативну реакцію у користувачів соцмереж через неоднозначну подачу інформації та підсилення депресивних думок.

На білбордах розміщені написи великим шрифтом: "З депресії не вийти", "Буде лише гірше", "Життя не має сенсу", а нижче – дрібнішими літерами – "Мучать такі думки? Дзвони". Також на кожному банері наведений номер гарячої лінії та QR-код, який можна сканувати для отримання додаткової інформації.

У соцмережах критикують рекламу кол-центру психологічної допомоги
Реклама кол-центру психологічної допомоги
Фото "УП. Життя"

Те, що головна роль у рекламі відведена депресивним меседжам, а контактна інформація зчитується з борду останньою, викликало занепокоєння у деяких українців.

Наприклад, письменниця Оксана Мороз вважає, що використання можливих думок цільової аудиторії у гаслах може бути ефективним, але не для гарячої лінії психологічної підтримки під час війни.

"Трансляція думок ЦА у слоганах – хороша практика. Але ця практика точно погана для кампанії з гарячою лінією психологічної допомоги під час війни. Бо дрібний шрифт не прочитаю, а от ВЕЛИКИЙ – так. А він підштовхує до того, чого хотіли запобігти", – написала вона.

Керівниця з комунікацій моніторингового сервісу "Опендатабот" Дарина Даниленко висловила занепокоєння щодо наслідків таких рекламних гасел і закликала негайного зняти ці банери.

"Якщо ми вже живемо в країні, де рішення часто приймаються після постів в фб (Facebook), то я дуже хочу, щоб цей крінж зняли терміново. Терміново, бо якщо цей меседж потрапить цільовій аудиторії, то її дії будуть прямо протилежними до того, що написано маленькими буквами", – пише вона.

Співзасновник благодійного фонду "Сміливі" Віталій Селик підкреслив, що реклама повинна мати свої обмеження, особливо в умовах високої психологічної напруги.

"Провокативна реклама завжди обговорюється та цінується. Проте, у всьому має бути межа. Особливо, коли у суспільстві є значна психологічна і соціальна напруга", – відреагував він.

Журналістка Тетяна Галковська зауважує, що у цьому випадку важливо правильно розмістити інформацію, аби вона нікому не нашкодила.

"Ідея, звичайно, гарна. Але ж в такій справі важливо не тільки привернути увагу, але й не нашкодити. Подивіться на фото. Борд стоїть на узбіччі, розгорнутий так, щоб було видно водіям машин, що їдуть вздовж вулиці. Що людина побачить, пролітаючи на швидкості повз такий плакат? Що життя не має сенсу. Ось так їде хтось у смутку, проблем вище голови, а тут опа – і відповідь на всі питання", – розмірковує вона.

Користувачка Оля Джулай порівняла гасла на білбордах з "лозунгами з помиральних ям".

Що кажуть у кол-центрі

Про очікуваний ефект від цієї рекламної кампанії у кол-центрі "Варто жити" на запит "УП.Життя" не відповіли.

Проте засновниця гарячої лінії "Варто жити" Яніна Соколова виступила з поясненнями у коментарях до одного з дописів з критикою рекламної кампанії.

"Це далеко не повний список думок, які ми чуємо від наших пацієнтів кол-центру. Якщо ви маєте такі ж, можете зателефонувати на нашу гарячу лінію «Варто жити». За номером 5522. Стане легше. І такі думки розвіються. А якщо з вами все ок і у вас немає подібних думок, то живіть щасливо, донатьте на ЗСУ та розкажіть про нашу лінію тим, хто потребує допомоги.

Цю рекламну кампанію розробляли спільно з психологами та рекламною агенцією, яка створила такі макети на основі меседжів від аудиторії. З пропагуванням реакції аудиторії", – заявила Соколова.

У соцмережах критикують рекламу кол-центру психологічної допомоги
Реакція журналістки Яніни Соколової
Скриншот "УП. Життя"

Утім, засновниця порталу "Енциклопедія громадянина" Юлія Нікітіна ставить під сумнів виправдання Соколової.

"Вона вважає, що все ок, бо вони з безіменними «психологами» займалися «пропагуванням реакції аудиторії», що б це дивне висловлювання не означало.

Страшенно цікаво, чи захочуть так звані «психологи» і рекламна агенція (поки анонімні) взяти на себе персональну відповідальність за цей мрак", – написала Нікітіна.

Як така реклама впливає на аудиторію: думка психолога

"УП. Життя" запитала у психологині та комунікаційниці Дар’ї Савченко про те, у чому полягає небезпека таких меседжів для людей, які зустрічають ці банери на вулицях.

"Людина з депресією має, зокрема, когнітивні викривлення, які приблизно так і звучать: "З депресії не вийти"/"Буде гірше" тощо. Такі меседжі у рекламі лише підкріплюють ці думки.

До того ж люди з депресією можуть мати складнощі з концентрацією уваги, тому текст дрібним шрифтом і номер телефону можуть проігнорувати. Що буде далі з цією людиною, я навіть не хочу уявляти. Сподіваюся, вона справді побачить номер і зателефонує", – говорить фахівчиня.

За її словами, комунікації на чутливі теми потребують обережності, аби повідомлення, які транслюються, не завдали шкоди людям.

"Їх краще перевірити декількома фокус-групами – забагато не буде. Якщо ціль – звернути увагу на гарячу лінію, номер телефону не мав би губитися за словами, які віддзеркалюють тривожні думки потенційних клієнтів психологічної служби. Це можна було б візуалізувати як діалог у месенджері або просто додавши в кінці знак питання, щоб це не звучало, як твердження. Думаю, є чимало рішень, як можна було реалізувати концепцію. Можливо, ця версія була найбільш тригерна, а отже "виграшна"", – говорить комунікаційниця.

Раніше ми розповідали про 11 фраз, які не можна казати людям з депресією.

Реклама:

Головне сьогодні