Вчені відтворили обличчя чоловіка, який жив у Північній Америці понад 8 тисяч років тому
Вчені відтворили обличчя "чоловіка з Кенневіка", який жив понад 8 тисяч років тому на території сучасних США.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому у журналі OrtogOnLineMag, пише Sky News.
Останки "чоловіка з Кенневіка" знайшли ще у 1996 році на березі річки Колумбія у невеликому місті штату Вашингтон. Він помер приблизно 8370 років тому у віці близько 40 років.
Зріст чоловіка дорівнював приблизно 173 сантиментам, а вага – 70-75 кілограмів. Він харчувався морськими жителями та пив талу воду з льодовиків.
Зараз його скелет складається з 350 кісток і фрагментів.
Для відтворення обличчя вчені спершу проаналізували череп з урахуванням загальновідомих середніх значень товщини м'яких тканин та анатомічних рекомендацій для визначення розташування очей, носа, губ і вух. Опісля голову "цифрового донора" анатомічно адаптували до його структури.
Далі науковці дослідили решту скелета, щоб зрозуміти тодішні умови життя і труднощі, які його спіткали.
На своєму шляху "чоловік з Кенневіка" зазнав численних травм. Він мав невелике вдавлення черепа, переломи ребер і правої лопатки, рану від списоподібного знаряддя, камінь від якого залишився у правій клубовій кістці.
Крім того, вчені помітили значні проблеми із зубами, екзостос (кісткові нарости у вушному каналі, які спричиняє багаторазовий вплив холодної води) та остеоартрит (дегенеративне захворювання суглобів).
Більшість травм не були причиною смерті чоловіка – він жив із ними багато років. З яких саме причин він помер – невідомо.
За словами автора дослідження Сіцеро Мораеса, ці останки вважаються одними з найважливіших, коли-небудь знайдених у Північній Америці.
Зокрема, вони пролили світло на наукову дискусію про те, чи були перші мешканці континенту "палеоіндіанцями" (предками сучасних корінних американців) чи "палеоамериканцями" (нащадками вимерлої азійської або європейської лінії).
Але рештки "чоловіка з Кенневіка" додали аргументів на користь першої теорії.
Нагадаємо, дослідники за допомогою стародавньої ДНК відтворили обличчя жінки, яка 10,5 тисячі років тому жила на території сучасної Бельгії. Вона мала блакитні очі та шкіру, світлішу ніж у більшості інших людей у Західній Європі періоду мезоліту.
