Вчені вперше створили мишей від двох самців: вони дожили до дорослого віку та можуть мати потомство
Вченим вперше вдалося створити мишей від двох самців. Вони дожили до дорослого віку та можуть мати потомство.
Про це йдеться у дослідженні китайських вчених, опублікованому в науковому журналі PNAS, пише IFLScience.
Раніше науковці створювали мишей з двома матерями, проте спроби зробити те саме з двома батьками були менш успішними. Ембріони в якийсь момент просто припиняли рости. Так відбувається, коли певні материнські або батьківські гени вимикаються. Це явище називається геномним імпринтингом.
Під час нового експерименту вчені із Шанхайського університету ввели два сперматозоїди різних самців у яйцеклітину з видаленим ядром. Потім перепрограмували їхні ДНК.
Науковці використали технологію редагування генів CRISPR/Cas9, щоб вплинути на гени, відповідальні за імпринтинг.
Загалом дослідники імплантували самкам понад 250 ембріонів, створених таким чином. Лише два з них – обидва самці – розвинулися та дожили до дорослого віку.
Хоча рівень успішності експерименту досить низький, обидві миші здатні давати власне потомство, чого раніше досягти не вдавалося.
"Це фундаментальне наукове дослідження. Хоча редагування генів такого характеру не застосовується до людей, головний висновок полягає в тому, що наша робота дає уявлення про генетичні бар'єри одностатевого розмноження у ссавців", – сказав співавтор статті Чжі-кунь Лі.
Цей прорив може вплинути на багато сфер – від регенеративної медицини та клонування до охорони природи. Однак попереду ще довгий шлях. Адже понад половина мишей не досягла зрілості. А ті, кому вдалося це зробити, мали відносно низький рівень виживання. Більшість мишей, які досягли зрілості, мали скорочену тривалість життя та були безплідними.
Таке редагування ДНК може наблизивши людей до можливості для одностатевих пар мати генетичних дітей. Але людство ще дуже далеко від цього, якщо таке взагалі можливо.
Нагадаємо, науковці вперше зафіксували, як серцеві клітини ембріона миші починають організовуватися у форму серця на ранніх стадіях розвитку. Завдяки вдосконаленій мікроскопії дослідникам вдалося спостерігати цей процес у реальному часі.
