За рік активність Сонця може перейти до рівня "бойової зони": що це означає і коли трапиться

Сонце зараз перебуває на піку максимальної активності, однак замість затишшя, яке має настати згодом, рівень випромінювання зірки може тільки посилитися. Надзвичайну сонячну активність науковці назвали "бойовою зоною".

Сонячний максимум – це період орієнтовано 11-річного циклу центру Сонячної системи, під час якого на поверхні зірки з'являється максимальна кількість видимих темних плям, пише Space.com.

У цей час відбуваються потужні сонячні спалахи, які викидають хмари заряджених частинок на Землю і спричиняють тут геомагнітні бурі. На нашій планеті це явище відображається як яскраві полярні сяйва.

Зазвичай після сонячного максимуму настає сонячний мінімум активності, коли кількість плям на поверхні зірки поступово зменшується.

Однак фахівці попереджають, що після закінчення піку активності на Сонце за 1-2 роки чекає наступний сплеск випромінювання, який називають "бойовою зоною".

Астрофізик та віцепрезидент компанії з прогнозування сонячної погоди Lynker Space Скотт Макінтош пояснив, що під час цього періоду геомагнітна активність у верхніх шарах атмосфери може зрости на 50%, що потенційно триватиме до 2028 року.

"Велике небезпечне геомагнітного випромінювання в найближчі кілька років цілком реальне", – сказав він.

Що таке "бойова зона" Сонця?

Активність Сонця змінюється не лише протягом 11-річного циклу виникнення плям. Також існує 22-річний період Гейла, під час якого великі смуги магнетизму на полюсах зірки повільно переміщуються до екватора.

Тобто магнітне поле центру Сонячної системи змінюється, а потім знову повертається до попереднього стану.

У цей період дві магнітні смуги з'являються в обох півкулях Сонця, що триває до наступного максимуму. Науковці називають одночасне існування двох структур "сонячним термінатором".

Зазвичай гігантські смуги керують циклом сонячних плям. Коли одна з них виникає в півкулі, на Сонці утворюється магнітний дисбаланс, через який біля екватора з'являються чорні плями. Однак друга смуга в іншій півкулі врівноважує цей процес.

"Бойова зона" – новий термін, який запровадили дослідники Lynker Space для опису періоду, коли дві магнітні смуги циклу Гейла борються за домінування.

Яку небезпеку становить "бойова зона" на Сонці?

За словами Скотта Макінтоша, цей етап активності зірки потенційно небезпечніший за сонячний максимум із кількох причин.

По-перше, після сонячного максимуму кількість спалахів на поверхні зірки залишається високою, тому Земля потерпатиме від сонячних бур.

Крім того, магнітна боротьба між смугами циклу Гейла спричиняє корональні діри на Сонці – гігантські темні плями, утворені магнітним полем зірки. Ці явища небезпечні, оскільки можуть утворювати короткі та сильні пориви сонячного вітру – постійного потоку заряджених частинок зірки.

У 2022 році корональна діра утворила настільки велику "щілину" в сонячному світлі, що на короткий час "підірвала" атмосферу Марса.

Усі зайві сонячні частинки, викинуті корональними дірами, як і наслідки сонячних бур, поглинають верхні шари атмосфери Земл,. Відтак удар по магнітосфері планети посилюється.

Чи загрожує "бойова зона" людям?

Для більшості людей на Землі "бойова зона" не становить великої загрози. Навіть навпаки – це може бути гарною новиною для мисливців за полярними сяйвами, які потенційно утворюватимуться частіше.

Однак цей період може стати випробуванням для операторів штучних супутників навколо Землі. Додаткова геомагнітна активність може призвести до збільшення верхніх шарів атмосфери планети, що спричинить додатковий опір на супутники.

Через це прилади можуть падати назад на Землю, як уже траплялося в період останнього сонячного максимуму.

Ризики катастрофічних збоїв зростають, адже проєкти Starlink від SpaceX запускають рекордні кількості супутників. Наразі навколо Землі обертається близько 10 тисяч таких пристроїв.

"У нас ніколи не було стільки об'єктів на низькій навколоземній орбіті. Ми побачимо в режимі реального часу вплив "бойової зони", – вважає Скотт Макінтош.

Раніше у NASA зафільмували "картопляне затемнення", під час якого марсіанський супутник Фобос пройшов перед Сонцем.