Не Азія чи Африка: науковці визначили, з якої частини світу насправді походять кажани

Наймасштабніше досі дослідження показало, що 65 мільйонів років тому кажани виникли у Європі, а звідти перебратися в інші частини світу.

Висновки вчених ставлять під сумнів попередні гіпотези про те, що цей підряд ссавців вперше сформувався в Африці, Азії чи Північній Америці.

Про це свідчить дослідження, опубліковане в науковому журналі Nature, пишуть The Washington Post та The New York Times.

Нова робота, яка поєднала аналіз геномів і скам'янілостей кажанів, мала на меті заповнити прогалини в еволюційній природі цих унікальних тварин.

Летючі миші є єдиними ссавцями, які можуть довго літати. Крім того, вони використовують ехолокацію для полювання в темряві та можуть переносити збудників недуг, як-от Еболи, Марбург і коронавірусів, не хворіючи самостійно. Деякі фахівці вважають, що летючі миші мають рідкісну стійкість до раку.

Частина видів кажанів живуть до 20-30 років, перевершуючи за тривалістю життя інших ссавців схожого розміру.

У ході майже десятирічної роботи 137 науковців із 64 країн проаналізували 103 геноми та 44 скам'янілості представників кожного з сімейства істот. Зокрема під час польових експедицій вчені могли відловлювати десятки особин, але присипляли лише одну, щоб зібрати з неї якомога більше зразків тканин.

Науковиця Ненсі Сіммонс сказала, що такий підхід був найкращим для мети проєкту – наявність певних геномів тварин дозволила прямо порівнювати різні види.

Вчені аналізували та порівнювали ДНК тварин, застосовуючи різноманітні підходи. Наприклад, аналіз повних геномів кожного виду або порівняння окремих хромосом, ділянок або інших підмножин даних.

Результати різних аналізів узгоджувалися між собою, що дозволило визначити еволюційні зв'язки між різними родинами кажанів. Отримане філогенетичне дерево суттєво відрізнялося від попередніх моделей.

Наприклад, раніше мадагаскарських кажанів відносили до однією групи з кількома іншими родинами, які поширені в Америці. Тепер же аналіз вказав на тісний зв'язок цих істот із надродиною, з якою їх вважали далекими родичами.

Він свідчить, що ймовірною батьківщиною кажанів була Європа, звідки тварини поширилися в Африку, а пізніше – в інші частини світу.

Науковці переконані, що ці величезні зусилля були виправданими. За їхніми словами, кажани – це справжня "золота жила", адже вони налічують 1500 видів, що становить понад п'яту частину всіх сучасних видів ссавців.

Керівник напрямку глобальної охорони природи в організації Wildlife Conservation Society Джо Волстон, який присвятив 25 років вивченню кажанів, назвав роботу "важливим кроком уперед" у дослідженні летючих мишей.

"Це не дає відповідей на всі запитання й не є остаточним вердиктом. Проте це забезпечує нам значно ширше розуміння історії польоту в дикій природі, а також початкових етапів розвитку ехолокації", – заявив Волстон, який не брав участі в дослідженні.

Раніше вчені віднайшли рідкісний вид великовухого бурого кажана, якого востаннє бачили на початку XX століття.