Коли людство почало кремувати дорослих? Вчені знайшли найдавніші докази
В Африці науковці знайшли сліди багаття віком 9,5 тисяч років, яке вважають найдавнішим місцем для навмисної кремації дорослих людей. Такі ритуальні практики вперше зафіксували серед мисливців-збирачів на материку.
Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, інформують в Єльському університеті (США), співробітники якого долучилися до створення роботи.
У 1950-х роках у Малаві, що на південному сході Африки, науковці вперше знайшли місце на горі Хора, яке мисливці-збирачі використовували як могильник. Однак тоді вченим не вдалося з'ясувати, як давно там відбувалися поховання.
Тепер міжнародна група вчених використала археологічні, геопросторові, судово-медичні та біоархеологічні методи, щоб відновити хронологію подій на цьому місці.
Автори дослідження з'ясували, що вперше околиці гори люди заселили близько 21 тисячі років тому, а могильником почали користуватися приблизно від 16 до 8 тисяч років тому.
Нещодавно там виявили сліди кремаційного багаття віком 9,5 тисячі років, яке було частиною великого покладу попелі розміром із двоспальне ліжко. На місці дослідники знайшли дуже фрагментовані останки людини.
Аналіз 170 частин кісток – переважно з рук і ніг – показав, що кремована людина була дорослою жінкою. Вчені вважають, що її поховали протягом кількох днів після смерті. Сліди, які знайшли на кістках кінцівок, свідчать, що з них завчасно видалили плоть.
"Дивно, але у багатті не було фрагментів зубів чи кісток черепа. Ці частини зазвичай зберігаються після кремації, тому ми вважаємо, що голову могли видалити перед спалюванням", – пояснила учасниця дослідження з Клівлендського музею природної історії та біоархеології Елізабет Савчук.
Для проведення кремації потрібно було щонайменше 30 кілограмів сухостою та трави. Аналіз попелястих відкладень показав, що під час горіння для підтримки високих температур до вогню постійно додавали паливо.
За оцінками дослідників, температура полум'я досягала понад 500°C.
"Чому саме цю жінку кремували, коли з іншими похованнями на цьому місці так не поводилися? Вона, мабуть, мала щось особливе, що вимагало виняткового ставлення", – додала співавторка роботи з Єльського університету Джессіка Томпсон.
Найстаріші спалені останки, які знаходили науковці, датуються 40 тисячами років. Однак записи про навмисно побудовані місця для кремації з'являються значно пізніше.
Найдавнішими доказами спалення померлих дітей вважають сліди, які знайшли на Алясці. Там кремацію дитини віком орієнтовано трьох років провели приблизно 11,5 тисяч років тому.
"Кремація дуже рідкісна серед мисливців-збирачів, частково тому що відкриті багаття вимагають величезних зусиль, часу та палива", – сказала провідна авторка дослідження Джессіка Сересо-Роман.
Зазвичай кремація зустрічалася серед спільнот, які займалися створенням харчових продуктів і мали складніші похоронні ритуали.
Знахідка в Африці змушує переосмислити те, як до поховань ставилися в громадах мисливців-збирачів, вважає Джессіка Томпсон.
Раніше науковці відкопали в Німеччині "фабрику жиру", яку неандертальці організували 125 тисяч років тому.
