Вчені знайшли живий організм з найбільшим геномом – і це не людина
Вчені дізналися, кому належить найбільший геном у світі. Маленька рослина із групи папоротеподібних випереджає геном людини більш ніж у 50 разів.
Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в науковому журналі iScience, повідомляють Nature та Reuters.
Геном – це сукупність генетичної інформації в організмі, яка необхідна для його функціонування.
Рекордсменом за геномом стала рослина Tmesipteris oblanceolata – вид під назвою вилкова папороть, який сягає лише 10-15 сантиметрів у довжину. Він походить з Нової Каледонії та сусідніх архіпелагів у південній частині Тихого океану.
Ця папороть містить 160 мільярдів пар основ – одиниць, з яких складається ланцюжок ДНК. Це на 11 мільярдів більше, ніж у попереднього рекордсмена – квіткової рослини Paris japonica.
Також T. oblanceolata на 30 мільярдів пар основ випередила мармурову дводишну рибу (Protopterus aethiopicus), яка має найбільший геном серед тварин.
Якщо розтягнути геном вилкової папороті, як клубок пряжі, довжина ДНК у кожній її клітині сягне близько 106 метрів – це вище за статую Свободи та Біг-Бен. Для порівняння: геном людини мав би довжину лише 2 метри.
Лише невелика частка ДНК папороті складається з генів, що кодують білки. Тому вчених тепер цікавить, як саме клітинні механізми рослини отримують доступ до цих ділянок геному.
"Це все одно, що намагатися знайти кілька книг з інструкціями про те, як вижити в бібліотеці з мільйонами книг – це просто смішно", – заявила співавторка дослідження Ілія Лейч.
Також невідомо, як і чому організм еволюціонував до такої кількості пар основ. Як правило, наявність більшої їхньої кількості призводить до вищого попиту на мінерали, з яких складається ДНК, і на енергію для копіювання геному при кожному поділі клітини.
Однак якщо організм живе у відносно стабільному середовищі з невеликою конкуренцією, гігантський геном може не вимагати великих витрат.
Дослідники припускають, що такий великий геном не є ні шкідливим, ні корисним для здатності рослини виживати й розмножуватися. Тому папороть, ймовірно, продовжувала накопичувати пари основ з плином часу.
Щоб знайти остаточні відповіді на ці питання необхідно секвенувати геном папороті. Однак науковці не впевнені, що наявних технологій буде достатньо для цього.
Поки що найбільший геном, який вдалося секвенувати та зібрати, належить омелі звичайній (Viscum album). Він налічує близько 90 мільярдів пар основ.
Нагадаємо, вчені розгадали таємницю походження стародавніх баобабів – вони з’явилися ще 21 мільйон років тому.
