Фразу "На щиті" намагалися привласнити як торгову марку: що відомо і як реагують волонтери
У мережі розгорівся скандал через спроби громадської організації оформити виключні права на вираз "На щиті" – його використовують у Збройних Силах для позначення автівок, якими перевозять тіла загиблих захисників.
Спроби зареєструвати фразу як торговельну марку провалилися через формальні причини. При цьому в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) запевняють, що заявки не пройшли б стадію експертизи.
Деталі ситуації з'ясовувала "УП. Життя".
Хто є автором виразу "На щиті"?
Волонтерка і засновниця проєкту "Птахи" Тата Кеплер розповіла "УП. Життя", що ідея змінити радянське умовне кодування "Вантаж 200" з'явилася ще у 2022 року.
"Стояла я, військовий Леонід Остальцев і хірург ГУР "Мьорфі". Ми матюкалися на назву "Вантаж 200". Здається, Льоня тоді сказав: "Наші пацани прибувають зі щитом або на щиті". І ось на цьому осяяло в секунду. Я навіть не можу сказати, кого першим.
Це було як у кіно. Тут відразу повз проходить моя мама і я кажу: "А можеш мені написати "На щиті". Вона запитала де, а я відповіла: "На цьому рефрижераторі". Спитала коли, я сказала: "Завтра", – згадує Тата.
Уже за добу на автівку вдалося нанести фразу, яка згодом стала загальновідомою. Знімок з машиною виклали в мережу, а згодом у Генштабі вирішили перейменувати всі підрозділи, які перевозять тіла полеглих, на проєкт "На щиті".
"Нова українська армія – це, насамперед, люди, а вже потім озброєння та стандарти. Це герої, які ще вчора сіяли жито, а сьогодні палять окупантів, звільняючи метр за метром українську землю.
І, головне, що наші полеглі оборонці – особистості, гордість і честь держави, а не якийсь "Вантаж 200", а кожна смерть захисника України – трагедія для всієї України", – пояснили тоді в ЗСУ.
Тата додає, що до напису приєднали герб із рукостисканням, який, ймовірно, розробив один із працівників Генштабу.
Волонтерка ділиться, що раніше ніколи не думала реєструвати зображення.
"Це дурість, бо напис належить людям, і це про пам'ять. Пам'ять – це дієслово. Я ніколи в житті не повірю, що людина, яка живе в цій країні, не знає, що для людей означає "На щиті". Ці машини щодня їздять по містах, де прощаються із захисниками і захисницями.
Є організації волонтерів з назвою "На щиті", які займаються перевезенням тіл загиблих. Але тут бл*ха не може бути ніякого права власності", – переконана волонтерка.
Що відомо про спроби зробити з "На щиті" торговельну марку?
На ситуацію у соцмережах звернула увагу Тата Кеплер.
У коментарі для "УП. Життя" вона розповіла, що дізналася про заявки на оформлення торговельної марки зі соцмереж – там обговорювали виготовлення товарів із написом "На щиті".
"Поясніть мені, в якому такому світі, якась людина могла вирішити що цей вираз і зображення може належати їй? Шрифт, до речі, вигадала і намалювала моя мама! Коли ми це робили в 2022-му році, ми це робили для всіх нас. І це про гідність", – написала Кеплер.
Як свідчить сайт УКРНОІВІ, остання заявка на реєстрацію торговельного знака надійшла у березні 2025 року – її подав юрист Даніїл Шматков від імені громадської організації "Центральна військова рада".
У зверненні просять засвідчити виключні права на зображення знака із малюнком рукостискання, а також написами "На щиті" та "Евакуація полеглих".
За даними YouControl, "Центральну військову раду" у 2015 році створив Едуард Коробов спільно з Олександром Серафімовичем. Останній також веде підприємницьку діяльність з організації поховань і зареєстрований як ФОП у Мелітополі.
Редакції "УП. Життя" вдалося зв'язатися з Даніїлом Шматковим – він є співробітником Харківського національного університету внутрішніх справ та Національної академії правових наук України.
Юрист пояснив, що звернення створював, коли працював на київську юридичну компанію 4B. Він каже, що виконував технічну і "дуже обмежену" участь у поданні заявки та навіть особисто не спілкувався з представниками ГО.
"На практиці представник не перевіряє доброчесність намірів заявника, якщо порушення не є очевидними, та не встановлює зв'язок заявника з маркою. Я не знімаю з себе відповідальність за те, що заявку подано з мого особистого кабінету, але прошу звернути увагу, що наміри заявника щодо порушення прав інших були об'єктивно неочевидними", – запевнив Даніїл.
Він додав, що вже понад рік не співпрацює з компанією 4B і не веде їхні заявки. Коли УКРНОІВІ надіслав запит щодо марки "На щиті", він не відповів, тому звернення визнали відкликаним.
Юрист припускає, що компанія могла намагатися відновити розгляд і змінити представника – про це свідчать документи, які подавали вже у 2026 році. Шматков уже звернувся до УКРНОІВІ, щоб його ім'я видалили із заявки. Він каже, що ситуація вже негативно вплинула на його наукову кар'єру.
"Допомагаємо захистити те, що належить армії": як на ситуацію відреагували в УКРНОІВІ?
У коментарях до допису волонтерки представники УКРНОІВІ пояснили, що заявку припинили ще у листопаді 2025 року. Схожа ситуація була за кілька місяців до того, коли до них зверталися із подібним запитом.
Сервіс демонструє, що офіс вимагав у заявників надати додаткові матеріали, однак через два місяці документи так і не отримали, тому завернення отримало статус відкликаного. Після цього до УКРНОІВІ зверталися треті особи щодо цього ж знаку – відповідь їм надали у червні 2026 року.
11 серпня офіс отримав звернення з проханням відкликати заявку.
Директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк підтвердила, що звернення провалилося через формальні причини. Водночас вона запевнила, що навіть якби заявники надали всі документи, їхня торговельна марка б не пройшла етап експертизи.
Очільниця офісу наголосила: УКРНОІВІ намагається не допускати паразитування на символах, пов'язаних із війною, хоча й сприяє захисту таких зображень чи висловів, якщо цього потребує українська армія.
"Узагалі заборонити подавати заяви ми не можемо – це стандарт, який працює щодо будь-яких об'єктів. Однак ми проводили комісійні засідання і проаналізували торговельні марки, які подали на той момент. Тоді знайшли до 30 спірних.
Надалі ми вели публічну комунікацію щодо символів, пов'язаних із війною, і розповідали про це патентним повіреним. Наразі фактично немає марок, які викликали б сумнів через ймовірне паразитування – коли символи намагаються комерціалізувати.
Після утворення профільного управління з інтелектуальної власності в Міноборони в нас із ними дуже налагодилася співпраця. Ми допомагаємо їм захистити те, що належить армії шляхом торгових марок чи об'єктів, щоб, вибачте, не випускати трусики під назвою "ЗСУ" чи щось подібне", – заявила Олена Орлюк.
