Науковці вперше зафіксували виверження підводного вулкана посеред океану

Уперше в історії науковцям вдалося зафіксувати підводне виверження вулкана під час його активної фази.
Під час занурення у батискафі замість знайомого гідротермального джерела дослідники побачили застиглу лаву, мертвих черв’яків і тишу – сліди щойно завершеного виверження в зоні серединно-океанічного хребта, пише The New York Times.
Дослідницький підводний батискаф Alvin занурився на понад 2,5 км у східній частині Тихого океану за 2 тисячі кілометрів від Коста-Рики.
Напередодні ввечері вчені досліджували гідротермальне джерело Tica неподалік. Вони бачили величезних трубчастих черв’яків, мідій, ракоподібних й примарно-білих риб, що утворювали складну екосистему навколо гарячих джерел.
Але вже наступного дня все змінилося: замість живого рельєфу – чорне скельне поле, затягнуте застиглою лавою. Лише один мертвий кластер черв’яків нагадував про недавнє життя. Зі щілин у камінні мерехтіли помаранчеві спалахи – залишки розпеченої лави.
"Мозок не міг одразу збагнути, що сталося. Куди все зникло?" – пригадує науковець Ендрю Возняк з Університету Делаверу.
Інтуїція підказала, що дослідники стали свідками підводного виверження вулкана, яке тільки-но завершилося. Це перше задокументоване виверження на серединно-океанічному хребті – гігантській вулканічній системі, що оперізує Землю довжиною близько 65 тисяч кілометрів. Саме тут формується нова земна кора, коли тектонічні плити розходяться.

"Це неймовірна подія – ми вперше побачили, як народжується нове дно океану", – зазначає вулканолог Білл Чедвік з Університету штату Орегон.
Та коли батискаф наблизився до дна, температура почала зростати, вода стала мутною, а колір дна – зміненим. Замість звичних сірих структур – скло подібне до обсидіану, що утворюється, коли лава різко охолоджується у воді. Для безпеки команда вирішила зупинити місію.

Повернувшись на борт дослідницького корабля, вчені дізналися: гідрофони (чутливі мікрофони) раніше того дня зафіксували звуки виверження – низькі вибухи та потріскування.
Це вже третє виверження, зафіксоване у Tica з моменту її відкриття в 1980-х. Але цього разу – найточніше й найближче в часі до самої події. У 1991 році науковці прибули вже після завершення активної фази й не бачили самої лави. Цього ж разу жодного сумніву не залишилося.