Мандруємо історією: впізнайте замки, палаци й фортеці за фото у ТЕСТІ

Камʼянець-Подільська фортеця, вперше згадана у XІ столітті, розташована на скелястому “півострові”, оточеному річкою Смотрич на Хмельниччині. Вона пережила численні облоги та реконструкції. Нині замок є частиною Національного історико-архітектурного заповідника "Кам’янець" і кандидатом до списку пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО.

Камʼянець-Подільська фортеця, вперше згадана у XІ столітті, розташована на скелястому “півострові”, оточеному річкою Смотрич на Хмельниччині. Вона пережила численні облоги та реконструкції. Нині замок є частиною Національного історико-архітектурного заповідника "Кам’янець" і кандидатом до списку пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО.

Камʼянець-Подільська фортеця, вперше згадана у XІ столітті, розташована на скелястому “півострові”, оточеному річкою Смотрич на Хмельниччині. Вона пережила численні облоги та реконструкції. Нині замок є частиною Національного історико-архітектурного заповідника "Кам’янець" і кандидатом до списку пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО.

Камʼянець-Подільська фортеця, вперше згадана у XІ столітті, розташована на скелястому “півострові”, оточеному річкою Смотрич на Хмельниччині. Вона пережила численні облоги та реконструкції. Нині замок є частиною Національного історико-архітектурного заповідника "Кам’янець" і кандидатом до списку пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО.

Це палац Шенборнів – неоромантичний палац з елементами ренесансу, зведений у 1890 році графом Ервіном Шенборном. Палац символічно має 365 вікон (за кількістю днів у році), 52 кімнати (тижнів) та 12 входів (місяців). Нині в будівлі функціонує санаторій "Карпати". Навколо досі є парк із рідкісними деревами та озеро у формі Австро-Угорської імперії.

Це палац Шенборнів – неоромантичний палац з елементами ренесансу, зведений у 1890 році графом Ервіном Шенборном. Палац символічно має 365 вікон (за кількістю днів у році), 52 кімнати (тижнів) та 12 входів (місяців). Нині в будівлі функціонує санаторій "Карпати". Навколо досі є парк із рідкісними деревами та озеро у формі Австро-Угорської імперії.

Це палац Шенборнів – неоромантичний палац з елементами ренесансу, зведений у 1890 році графом Ервіном Шенборном. Палац символічно має 365 вікон (за кількістю днів у році), 52 кімнати (тижнів) та 12 входів (місяців). Нині в будівлі функціонує санаторій "Карпати". Навколо досі є парк із рідкісними деревами та озеро у формі Австро-Угорської імперії.

Це палац Шенборнів – неоромантичний палац з елементами ренесансу, зведений у 1890 році графом Ервіном Шенборном. Палац символічно має 365 вікон (за кількістю днів у році), 52 кімнати (тижнів) та 12 входів (місяців). Нині в будівлі функціонує санаторій "Карпати". Навколо досі є парк із рідкісними деревами та озеро у формі Австро-Угорської імперії.

Це Замок Паланок або Мукачівський замок, розташований на пагорбі та згаданий ще у джерелах із ХІ століття. Замок Паланок у Мукачеві має три рівні: верхній – найстаріший, із палацом, колодязем і бастіонами; середній – для гарнізону, а нижній для господарських потреб і захисту підступів. Його мури завтовшки до 6 метрів і заввишки 14 метрів. У XVII столітті тут оборонялася угорська принцеса Ілона Зріні від австрійських військ, коли у 1685 році генерал Зігберт Гайстер захопив Ужгородський замок і рушив до Мукачівського. Нині в замку діє музей.

Це Замок Паланок або Мукачівський замок, розташований на пагорбі та згаданий ще у джерелах із ХІ століття. Замок Паланок у Мукачеві має три рівні: верхній – найстаріший, із палацом, колодязем і бастіонами; середній – для гарнізону, а нижній для господарських потреб і захисту підступів. Його мури завтовшки до 6 метрів і заввишки 14 метрів. У XVII столітті тут оборонялася угорська принцеса Ілона Зріні від австрійських військ, коли у 1685 році генерал Зігберт Гайстер захопив Ужгородський замок і рушив до Мукачівського. Нині в замку діє музей.

Це Замок Паланок або Мукачівський замок, розташований на пагорбі та згаданий ще у джерелах із ХІ століття. Замок Паланок у Мукачеві має три рівні: верхній – найстаріший, із палацом, колодязем і бастіонами; середній – для гарнізону, а нижній для господарських потреб і захисту підступів. Його мури завтовшки до 6 метрів і заввишки 14 метрів. У XVII столітті тут оборонялася угорська принцеса Ілона Зріні від австрійських військ, коли у 1685 році генерал Зігберт Гайстер захопив Ужгородський замок і рушив до Мукачівського. Нині в замку діє музей.

Це Замок Паланок або Мукачівський замок, розташований на пагорбі та згаданий ще у джерелах із ХІ століття. Замок Паланок у Мукачеві має три рівні: верхній – найстаріший, із палацом, колодязем і бастіонами; середній – для гарнізону, а нижній для господарських потреб і захисту підступів. Його мури завтовшки до 6 метрів і заввишки 14 метрів. У XVII столітті тут оборонялася угорська принцеса Ілона Зріні від австрійських військ, коли у 1685 році генерал Зігберт Гайстер захопив Ужгородський замок і рушив до Мукачівського. Нині в замку діє музей.

Замок Любарта в Луцьку – один із найдавніших в Україні середньовічних памʼяток (XIV ст.), збудований литовським князем Любартом. У 1429 році тут відбувся знаменитий з’їзд європейських монархів. Вежі замку збереглися в ідеальному стані.

Замок Любарта в Луцьку – один із найдавніших в Україні середньовічних памʼяток (XIV ст.), збудований литовським князем Любартом. У 1429 році тут відбувся знаменитий з’їзд європейських монархів. Вежі замку збереглися в ідеальному стані.

Замок Любарта в Луцьку – один із найдавніших в Україні середньовічних памʼяток (XIV ст.), збудований литовським князем Любартом. У 1429 році тут відбувся знаменитий з’їзд європейських монархів. Вежі замку збереглися в ідеальному стані.

Замок Любарта в Луцьку – один із найдавніших в Україні середньовічних памʼяток (XIV ст.), збудований литовським князем Любартом. У 1429 році тут відбувся знаменитий з’їзд європейських монархів. Вежі замку збереглися в ідеальному стані.

Це Підгорецький замок, побудований на Львівщині у XVII столітті. Замок був улюбленим місцем польської шляхти для відпочинку та розваг. Належав родині Конєцпольських, а пізніше Собєських. Він відомий своїм парком, італійським садом та легендами про привидів. Туристам люблять розповідати про Білу Панну – привид жінки в білому. За легендою, це шляхтянка, яку вбив і замурував у замку ревнивий чоловік, тому її постать нібито бродить по старовинних залах.

Це Підгорецький замок, побудований на Львівщині у XVII столітті. Замок був улюбленим місцем польської шляхти для відпочинку та розваг. Належав родині Конєцпольських, а пізніше Собєських. Він відомий своїм парком, італійським садом та легендами про привидів. Туристам люблять розповідати про Білу Панну – привид жінки в білому. За легендою, це шляхтянка, яку вбив і замурував у замку ревнивий чоловік, тому її постать нібито бродить по старовинних залах.

Це Підгорецький замок, побудований на Львівщині у XVII столітті. Замок був улюбленим місцем польської шляхти для відпочинку та розваг. Належав родині Конєцпольських, а пізніше Собєських. Він відомий своїм парком, італійським садом та легендами про привидів. Туристам люблять розповідати про Білу Панну – привид жінки в білому. За легендою, це шляхтянка, яку вбив і замурував у замку ревнивий чоловік, тому її постать нібито бродить по старовинних залах.

Це Підгорецький замок, побудований на Львівщині у XVII столітті. Замок був улюбленим місцем польської шляхти для відпочинку та розваг. Належав родині Конєцпольських, а пізніше Собєських. Він відомий своїм парком, італійським садом та легендами про привидів. Туристам люблять розповідати про Білу Панну – привид жінки в білому. За легендою, це шляхтянка, яку вбив і замурував у замку ревнивий чоловік, тому її постать нібито бродить по старовинних залах.

Це Хотинська фортеця, зведена в Чернівецькій області у ХІІІ столітті. Вона відігравала ключову роль у захисті південно-західних кордонів Русі, а у XV столітті молдовський господар Штефан Великий значно розширив її. У 1621 році тут відбулась легендарна Хотинська битва, де об’єднані сили козаків Петра Сагайдачного та польського війська зупинили наступ Османської імперії. Фортеця є популярним місцем для зйомок історичних фільмів.

Це Хотинська фортеця, зведена в Чернівецькій області у ХІІІ столітті. Вона відігравала ключову роль у захисті південно-західних кордонів Русі, а у XV столітті молдовський господар Штефан Великий значно розширив її. У 1621 році тут відбулась легендарна Хотинська битва, де об’єднані сили козаків Петра Сагайдачного та польського війська зупинили наступ Османської імперії. Фортеця є популярним місцем для зйомок історичних фільмів.

Це Хотинська фортеця, зведена в Чернівецькій області у ХІІІ столітті. Вона відігравала ключову роль у захисті південно-західних кордонів Русі, а у XV столітті молдовський господар Штефан Великий значно розширив її. У 1621 році тут відбулась легендарна Хотинська битва, де об’єднані сили козаків Петра Сагайдачного та польського війська зупинили наступ Османської імперії. Фортеця є популярним місцем для зйомок історичних фільмів.

Це Хотинська фортеця, зведена в Чернівецькій області у ХІІІ столітті. Вона відігравала ключову роль у захисті південно-західних кордонів Русі, а у XV столітті молдовський господар Штефан Великий значно розширив її. У 1621 році тут відбулась легендарна Хотинська битва, де об’єднані сили козаків Петра Сагайдачного та польського війська зупинили наступ Османської імперії. Фортеця є популярним місцем для зйомок історичних фільмів.

Аккерманська або Білгород-Дністровська фортеця на Одещині – одна з найстаріших і найкраще збережених фортець на території України. Вона розташована на високому березі Дністровського лиману, на руїнах античного міста Тіра. Фортеця охоплює велику площу – майже 9 га, а довжина її оборонних стін сягає 2,5 км.

Аккерманська або Білгород-Дністровська фортеця на Одещині – одна з найстаріших і найкраще збережених фортець на території України. Вона розташована на високому березі Дністровського лиману, на руїнах античного міста Тіра. Фортеця охоплює велику площу – майже 9 га, а довжина її оборонних стін сягає 2,5 км.

Аккерманська або Білгород-Дністровська фортеця на Одещині – одна з найстаріших і найкраще збережених фортець на території України. Вона розташована на високому березі Дністровського лиману, на руїнах античного міста Тіра. Фортеця охоплює велику площу – майже 9 га, а довжина її оборонних стін сягає 2,5 км.

Китайський палац є частиною комплексу Золочівського замку. Це єдина споруда в стилі "шинуазрі" (китайщина) в Україні, збудована у XVII столітті. Її звів Якуб Собеський (батько польського короля Яна III Собеського) як екзотичну резиденцію в модному тоді "східному" стилі. Зараз в палаці проводяться чайні церемонії, діє музей з артефактами з Китаю, Японії, Індії та інших країн.

Китайський палац є частиною комплексу Золочівського замку. Це єдина споруда в стилі "шинуазрі" (китайщина) в Україні, збудована у XVII столітті. Її звів Якуб Собеський (батько польського короля Яна III Собеського) як екзотичну резиденцію в модному тоді "східному" стилі. Зараз в палаці проводяться чайні церемонії, діє музей з артефактами з Китаю, Японії, Індії та інших країн.

Китайський палац є частиною комплексу Золочівського замку. Це єдина споруда в стилі "шинуазрі" (китайщина) в Україні, збудована у XVII столітті. Її звів Якуб Собеський (батько польського короля Яна III Собеського) як екзотичну резиденцію в модному тоді "східному" стилі. Зараз в палаці проводяться чайні церемонії, діє музей з артефактами з Китаю, Японії, Індії та інших країн.

Китайський палац є частиною комплексу Золочівського замку. Це єдина споруда в стилі "шинуазрі" (китайщина) в Україні, збудована у XVII столітті. Її звів Якуб Собеський (батько польського короля Яна III Собеського) як екзотичну резиденцію в модному тоді "східному" стилі. Зараз в палаці проводяться чайні церемонії, діє музей з артефактами з Китаю, Японії, Індії та інших країн.

Це Збаразький замок – фортифікаційна споруда XVII століття, розташована у Збаражі на Тернопільщині. Замок звели у 1626-1631 рр. коштом князів Христофора та Юрія Збаразьких. Проєкт розробив італійський архітектор Вінченцо Скамоцці. Найвідомішою в історії замку стала облога 1649 року під час національно-визвольної війни, коли війська Богдана Хмельницького трималися в облозі 43 дні, протистоячи польському гарнізону.

Це Збаразький замок – фортифікаційна споруда XVII століття, розташована у Збаражі на Тернопільщині. Замок звели у 1626-1631 рр. коштом князів Христофора та Юрія Збаразьких. Проєкт розробив італійський архітектор Вінченцо Скамоцці. Найвідомішою в історії замку стала облога 1649 року під час національно-визвольної війни, коли війська Богдана Хмельницького трималися в облозі 43 дні, протистоячи польському гарнізону.

Це Збаразький замок – фортифікаційна споруда XVII століття, розташована у Збаражі на Тернопільщині. Замок звели у 1626-1631 рр. коштом князів Христофора та Юрія Збаразьких. Проєкт розробив італійський архітектор Вінченцо Скамоцці. Найвідомішою в історії замку стала облога 1649 року під час національно-визвольної війни, коли війська Богдана Хмельницького трималися в облозі 43 дні, протистоячи польському гарнізону.

Це Збаразький замок – фортифікаційна споруда XVII століття, розташована у Збаражі на Тернопільщині. Замок звели у 1626-1631 рр. коштом князів Христофора та Юрія Збаразьких. Проєкт розробив італійський архітектор Вінченцо Скамоцці. Найвідомішою в історії замку стала облога 1649 року під час національно-визвольної війни, коли війська Богдана Хмельницького трималися в облозі 43 дні, протистоячи польському гарнізону.

Це Палац Кирила Розумовського в Батурині – єдина в Україні збережена гетьманська резиденція. Архітектор, шотландець Чарльз Камерон, збудував її у стилі класицизму наприкінці XVIII століття для останнього гетьмана Лівобережної України. Після занепаду в ХІХ-ХХ століттях палац був повністю відреставрований у 2000-х роках і нині є частиною чернігівського заповідника "Гетьманська столиця".

Це Палац Кирила Розумовського в Батурині – єдина в Україні збережена гетьманська резиденція. Архітектор, шотландець Чарльз Камерон, збудував її у стилі класицизму наприкінці XVIII століття для останнього гетьмана Лівобережної України. Після занепаду в ХІХ-ХХ століттях палац був повністю відреставрований у 2000-х роках і нині є частиною чернігівського заповідника "Гетьманська столиця".

Це Палац Кирила Розумовського в Батурині – єдина в Україні збережена гетьманська резиденція. Архітектор, шотландець Чарльз Камерон, збудував її у стилі класицизму наприкінці XVIII століття для останнього гетьмана Лівобережної України. Після занепаду в ХІХ-ХХ століттях палац був повністю відреставрований у 2000-х роках і нині є частиною чернігівського заповідника "Гетьманська столиця".

Це легендарний Палац Потоцьких у Львові, збудований наприкінці ХІХ ст. у стилі французького бароко. Проєкт розробив французький архітектор Луї д’Оверню у співавторстві з Юліаном Цибульським. Фасад прикрашений пластичними фронтонами, скульптурами атлантів і пишним ліпленням. Колись палац був резиденцією польських магнатів, після Другої світової був націоналізований радянською владою, а нині є філією Львівської галереї мистецтв.

Це легендарний Палац Потоцьких у Львові, збудований наприкінці ХІХ ст. у стилі французького бароко. Проєкт розробив французький архітектор Луї д’Оверню у співавторстві з Юліаном Цибульським. Фасад прикрашений пластичними фронтонами, скульптурами атлантів і пишним ліпленням. Колись палац був резиденцією польських магнатів, після Другої світової був націоналізований радянською владою, а нині є філією Львівської галереї мистецтв.

Це легендарний Палац Потоцьких у Львові, збудований наприкінці ХІХ ст. у стилі французького бароко. Проєкт розробив французький архітектор Луї д’Оверню у співавторстві з Юліаном Цибульським. Фасад прикрашений пластичними фронтонами, скульптурами атлантів і пишним ліпленням. Колись палац був резиденцією польських магнатів, після Другої світової був націоналізований радянською владою, а нині є філією Львівської галереї мистецтв.

Це легендарний Палац Потоцьких у Львові, збудований наприкінці ХІХ ст. у стилі французького бароко. Проєкт розробив французький архітектор Луї д’Оверню у співавторстві з Юліаном Цибульським. Фасад прикрашений пластичними фронтонами, скульптурами атлантів і пишним ліпленням. Колись палац був резиденцією польських магнатів, після Другої світової був націоналізований радянською владою, а нині є філією Львівської галереї мистецтв.

Це Меджибізька фортеця на злитті Південного Бугу й Бужка на Хмельниччині. Фортеця має п’ятикутну форму, бастіони, палац, церкву та дві вежі. У 1648 році її контролювали козаки Максима Кривоноса, а в XVIII столітті тут жив засновник хасидизму Баал Шем Тов. Нині це музейний комплекс і популярна туристична пам’ятка Поділля.

Це Меджибізька фортеця на злитті Південного Бугу й Бужка на Хмельниччині. Фортеця має п’ятикутну форму, бастіони, палац, церкву та дві вежі. У 1648 році її контролювали козаки Максима Кривоноса, а в XVIII столітті тут жив засновник хасидизму Баал Шем Тов. Нині це музейний комплекс і популярна туристична пам’ятка Поділля.

Це Меджибізька фортеця на злитті Південного Бугу й Бужка на Хмельниччині. Фортеця має п’ятикутну форму, бастіони, палац, церкву та дві вежі. У 1648 році її контролювали козаки Максима Кривоноса, а в XVIII столітті тут жив засновник хасидизму Баал Шем Тов. Нині це музейний комплекс і популярна туристична пам’ятка Поділля.

Це Меджибізька фортеця на злитті Південного Бугу й Бужка на Хмельниччині. Фортеця має п’ятикутну форму, бастіони, палац, церкву та дві вежі. У 1648 році її контролювали козаки Максима Кривоноса, а в XVIII столітті тут жив засновник хасидизму Баал Шем Тов. Нині це музейний комплекс і популярна туристична пам’ятка Поділля.

Це Меджибізька фортеця на злитті Південного Бугу й Бужка на Хмельниччині. Фортеця має п’ятикутну форму, бастіони, палац, церкву та дві вежі. У 1648 році її контролювали козаки Максима Кривоноса, а в XVIII столітті тут жив засновник хасидизму Баал Шем Тов. Нині це музейний комплекс і популярна туристична пам’ятка Поділля.

Це Замок Острозьких – середньовічна фортеця у місті Острог (з ХІІІ ст.) і родова резиденція князів Острозьких (з XIV століття). Споруджений на місці давньоруського городища XI–XII ст., замок складався з кам’яних та дерев’яних укріплень, був оточений ровом. Нині до комплексу входять: Вежа мурована, Нова (Кругла) вежа, Богоявленська соборна церква та Надбрамна дзвіниця. Нині це музей і частина історико-культурного заповідника.

Це Замок Острозьких – середньовічна фортеця у місті Острог (з ХІІІ ст.) і родова резиденція князів Острозьких (з XIV століття). Споруджений на місці давньоруського городища XI–XII ст., замок складався з кам’яних та дерев’яних укріплень, був оточений ровом. Нині до комплексу входять: Вежа мурована, Нова (Кругла) вежа, Богоявленська соборна церква та Надбрамна дзвіниця. Нині це музей і частина історико-культурного заповідника.

Це Замок Острозьких – середньовічна фортеця у місті Острог (з ХІІІ ст.) і родова резиденція князів Острозьких (з XIV століття). Споруджений на місці давньоруського городища XI–XII ст., замок складався з кам’яних та дерев’яних укріплень, був оточений ровом. Нині до комплексу входять: Вежа мурована, Нова (Кругла) вежа, Богоявленська соборна церква та Надбрамна дзвіниця. Нині це музей і частина історико-культурного заповідника.

Це руїни Червоногородського замку поблизу села Нирків на Тернопільщині, на місці колишнього міста Червоногород, що зник із карти в XX столітті. Замок звели у XIV столітті як оборонну твердиню, але пізніше він неодноразово руйнувався і відбудовувався. У першій половині XIX століття князі Понінські перебудували його на палац у романтичному стилі. Нині тут залишилися дві круглі вежі, одна з яких обвалилася у 2013 році, але згодом була відновлена.

Це руїни Червоногородського замку поблизу села Нирків на Тернопільщині, на місці колишнього міста Червоногород, що зник із карти в XX столітті. Замок звели у XIV столітті як оборонну твердиню, але пізніше він неодноразово руйнувався і відбудовувався. У першій половині XIX століття князі Понінські перебудували його на палац у романтичному стилі. Нині тут залишилися дві круглі вежі, одна з яких обвалилася у 2013 році, але згодом була відновлена.

Це руїни Червоногородського замку поблизу села Нирків на Тернопільщині, на місці колишнього міста Червоногород, що зник із карти в XX столітті. Замок звели у XIV столітті як оборонну твердиню, але пізніше він неодноразово руйнувався і відбудовувався. У першій половині XIX століття князі Понінські перебудували його на палац у романтичному стилі. Нині тут залишилися дві круглі вежі, одна з яких обвалилася у 2013 році, але згодом була відновлена.

Це руїни Червоногородського замку поблизу села Нирків на Тернопільщині, на місці колишнього міста Червоногород, що зник із карти в XX столітті. Замок звели у XIV столітті як оборонну твердиню, але пізніше він неодноразово руйнувався і відбудовувався. У першій половині XIX століття князі Понінські перебудували його на палац у романтичному стилі. Нині тут залишилися дві круглі вежі, одна з яких обвалилася у 2013 році, але згодом була відновлена.