Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про медичне самоврядування: що він передбачає

Альона Павлюк — 6 червня, 14:33
Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про медичне самоврядування: що він передбачає
ВР у першому читанні підтримала законопроєкт про медичне самоврядування
lenecnikolai/Depositphotos

Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про самоврядування у сфері охорони здоров’я.

"За" проголосували 232 народні обранці, повідомляє депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк.

Метою законопроєкту є закріплення на законодавчому рівні статусу самоврядних організацій, їхнього місця і ролі у системі управління сферою охорони здоров’я.

Передбачається створення п’яти організацій професійного самоврядування:

  • палати лікарів сімейної медицини;
  • палати лікарів-спеціалістів;
  • палати стоматологів;
  • палати сестер медичних/братів медичних;
  • палати фармацевтів.

Ці типи організацій об’єднуватимуть відповідних працівників сфери охорони здоров’я. Вони, зокрема, зможуть визначати умови допуску до медичної практики та встановлювати етичні норми для медиків.

ВІДЕО ДНЯ

За словами виконавчої директорки благодійного фонду "Пацієнти України" Інни Іваненко, законопроєкт також передбачає такі зміни:

  • лікарі отримуватимуть персональне свідоцтво на практику – це дозволить їм бути незалежними й працювати у декількох медзакладах;
  • лікарі матимуть органи, які відстоюватимуть їхні інтереси;
  • введення поняття "лікарська помилка" і відповідальності лікаря перед пацієнтом – зараз відповідальність за неправильне лікування несе медзаклад.

Голова громадської організації "Медичні лідери" Юлія Брикульська вважає, що законопроєкт про медичне самоврядування може значно покращити доступ до сучасних методів лікування у регіонах та знизити корупцію в лікарнях.

"Після запровадження самоврядування лікарі матимуть більший вплив на систему, але і більшу відповідальність. Медик отримуватиме персональне свідоцтво про лікарську практику, що засвідчуватиме його відповідність освітнім стандартам, і декларацію на медичну практику, що дозволить надавати медичні послуги пацієнтам без прив'язки до конкретної лікарні, легально практикувати в декількох медзакладах одночасно", – йдеться у пресрелізі, надісланому "УП. Життя".

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайла Радуцького, це не перша спроба запровадити медичне самоврядування в Україні.

"Багато років в Україні обговорювалося питання запровадження лікарського самоврядування, як це працює у країнах ЄС. Цей механізм передбачає, що частину повноважень виконавчої влади передається медичній спільноті.

На мою думку, логічно, щоб не чиновник в міністерстві, а медики вирішували, чи потрібно видавати ліцензію лікарю на професійну діяльність. До парламенту подавалося як мінімум 5 законопроєктів щодо лікарського самоврядування, але жоден з них не був ухвалений", зауважив він.

За його словами, першими створять палати стоматологів та фармацевтів. Це станеться не раніше ніж через рік після закінчення воєнного стану.

Як розповіла завідувачка сектору з медичної науки Управління медичних кадрів, освіти і науки МОЗ Олена Никончук у коментарі "УП. Життя", зараз працівники сфери охорони здоров’я України фактично позбавлені суб’єктності.

"Ми хочемо створити ефективний механізм захисту прав як професійної спільноти, так і пацієнтів. Проєкт закону містить модель самоврядування, побудовану з урахуванням міжнародного досвіду. Самоврядування – це про зміну формату допуску до професії. Саме створені палати допускатимуть працівників сфери охорони здоров’я до практики через свідоцтво", – зазначила вона.

Законопроєкт передбачає максимально прозору діяльність палат – на них поширюватиметься законодавство про запобігання корупції, проводитиметься незалежний аудит.

"Дискусійним було питання запровадження професійного збору. Однак саме він дозволить палатам бути незалежними від держави. Він не перевищуватиме прожиткового мінімуму. Палати самі встановлюватимуть, коли вони сплачуватимуть збір і в якому обсязі", – пояснила Никончук.

У складі палати також працюватиме етична комісія. Це дозволить створити умови, в яких дії або бездіяльність працівника охорони здоров’я розглядатимуть представники спільноти – тобто люди з одного рівня.

Крім того, за словами Олени Никончук, з’явиться реєстр людських ресурсів сфери охорони здоров’я. Обираючи лікаря, пацієнт зможе побачити інформацію про його освіту, кваліфікацію, професійний статус – чи активне свідоцтво на практику.

Реклама:

Головне сьогодні