Очно чи онлайн? Як навчатимуться студенти в різних регіонах України у 2026 році
Цьогорічна вступна кампанія вже на фініші. Надалі вступникам потрібно зробити остаточний вибір серед пропозицій. Це рішення складне, бо залежить також від безпекової ситуації в області та спроможності університету адаптуватися до обставин війни.
Через часті повітряні тривоги та відсутність укриттів частина закладів в Україні вимушено працює дистанційно або ж облаштовує умови для очного чи змішаного навчання.
Рішення про формат роботи ухвалюють виші самостійно. Водночас Міністерство освіти не збирає дані по регіонах, як організований освітній процес у різних закладах.
Тож щоб розібратися, де і як вируватиме студентське життя, "УП. Життя" надіслала десятки запитів до обласних військових адміністрацій і провідних університетів України та дізналася, які умови пропонують регіони вступникам.
Чому МОН не відстежує, які форми навчання обирають українські виші?
Спершу "УП. Життя" звернулася до Міністерства освіти й науки України з проханням надати інформацію про формат роботи закладів вищої освіти, а також динаміку змін у порівнянні з початком повномасштабної війни.
Втім, у відповідь на запит у Міносвіти заявили, що не ведуть обліку даних щодо кількості закладів вищої освіти та студентів, які навчаються в дистанційному, очному або змішаному форматах.
"Збір та узагальнення статистичної інформації щодо кількості закладів та студентів, які навчаються в дистанційному, змішаному або аудиторному форматах з огляду на постійну динаміку змін поточної ситуації в різних регіонах країни МОН не здійснює", – йдеться у відповіді.
Там пояснили, що згідно із законом України "Про вищу освіту" заклади автономні, тому самостійно ухвалюють рішення про організацію освітнього процесу.
Цим займається колегіальний орган та враховує ситуацію в регіоні, зокрема:
- безпекові умови;
- стан комунікацій;
- порушення техногенного характеру в електроенергетичних системах;
- наявність і технічний стан укриттів, їхню проектну місткість;
- температурний режим;
- епідемічну ситуацію;
- зв'язок з науково-педагогічними, педагогічними працівниками і здобувачами освіти тощо.
Тож "УП. Життя" надіслала запити до шести військових адміністрацій у Києві, Київській, Дніпропетровській, Одеській, Львівській та Харківській областях, аби з'ясувати як працюють заклади вищої освіти в Україні.
Чи володіють інформацією у регіонах?
На інформаційні запити надали відповідь військові адміністрації Київщини, Дніпропетровщини, Одещини та Харківщини. На Львівщині та у Києві зазначили, що таких даних не збирають.
"Львівська обласна військова адміністрація не здійснює управління закладами вищої освіти, про які йдеться у запиті, та відповідно не веде облік інформації щодо форми організації освітнього процесу в окремих закладах вищої освіти, кількості здобувачів, а також динаміки змін у способах організації освітнього процесу", – йдеться у відповіді.
Протягом кількох тижнів "УП. Життя" також намагалася зв'язатися з пресслужбою ЛОВА та Департаментом освіти адміністрації. У приймальні скерували на потрібний контакт, проте на дзвінок там так і не відповіли.
Подібна ситуація склалася й у столиці – у Київській міській державній адміністрації розповіли, що мають лише один заклад вищої освіти комунальної форми власності (Київський столичний університет імені Бориса Грінченка), за інші відповідати відмовилися.
На прохання передати запит до Київської міської військової адміністрації пояснили, що це не має сенсу, оскільки Департаменти у відомств спільні, хоч очільники й різні.
Тож "УП. Життя" надіслала ще 20 запитів до найбільших університетів Києва та Львова.
Яка ситуація з навчанням у регіонах України?
Зібрана статистика дозволяє чітко виділити дві регіональні моделі організації освітнього процесу.
Домінування очного формату
У віддалених від лінії фронту областях спостерігається орієнтація на навчання студентів в аудиторіях.
Так у Львові серед чотирьох опитаних закладів три працюють очно, а один у змішаному форматі.
Зокрема у Львівському національному університеті імені Івана Франка заняття проходять наживо. Така ж ситуація у Національному університеті "Львівська політехніка" – втім, там також пропонують дистанційний формат для студентів за кордоном.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вимагає від студентів очної присутності на клінічних базах під час практичних та лабораторних занять. Першокурсники мають всі заняття в авдиторіях, а для 2-6 курсів деякі лекції можуть проводити онлайн.
У Львівському державному університеті внутрішніх справ для 2-4-х курсів формат змішаний (лекції проводять онлайн). Для 1-х курсів заняття тільки в очному форматі.
На Київщині в очному форматі працюють три заклади вищої освіти державної власності, ще один комунальний заклад – у змішаній. Натомість заклади, які працюють дистанційно, у регіоні відсутні.
Переважання змішаного режиму
У регіонах, де ризик удару РФ вищий, компромісом стало змішане навчання. Такий підхід передбачає лише часткове проведення занять в аудиторії.
Так з 15 закладів вищої освіти в Одесі 13 установ працюють у змішаному форматі і лише 2 в очному.
У Дніпрі ситуація подібна: з 29 проаналізованих ЗВО 13 мають змішаний формат, 11 – повністю дистанційний, і лише 5 продовжують працювати очно.
Найскладніша ситуація у Харкові, де через постійну небезпеку очне навчання фактично неможливе. З-поміж 21 закладу жоден харківський університет не працює очно у своїх приміщеннях.
Однак 2 заклади все ж викладають наживо, оскільки є релокованими. Там проводять заняття на базі матеріально-технічної інфраструктури інших областей. Решта 19 вишів розподілилися між змішаною формою (11) та повністю дистанційною (8).
Яка ситуація з навчанням у столиці?
"УП. Життя" звернулася до 15 найбільших державних університетів столиці та отримала 13 відповідей.
У вишах зауважили, що під час обрання формату навчання спираються на рекомендації Міністерства освіти і науки України, безпекову ситуацію в Києві, а також місткість укриттів в навчальних корпусах або поблизу них.
Так у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Київському національному лінгвістичному університеті, Національній академії внутрішніх справ та комунальному Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка навчання проводиться очно.
У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця освітній процес теж проводять очно. Втім, з огляду на безпекову ситуацію у разі потреби переходять змішаний формат.
У Києво-Могилянській академії очне навчання можливе лише на бакалавраті, а студенти магістерських програм здобувають освіту змішано.
Переважно очний формат зберігають у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського та Національному університеті біоресурсів і природокористування України. В Київському авіаційному інституті для здобувачів денної форми заняття здебільшого проводять в аудиторному режимі – для цього залежно від курсу та рівня освіти ставлять пари в другу зміну.
Змішаний формат роботи зберігається у таких закладах:
- Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова;
- Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана;
- Київському національному університеті культури і мистецтв;
- Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого;
- Київському національному університеті будівництва і архітектури (також є дистанційна форма).
Як змінювалися формати навчання у регіонах під час повномасштабного вторгнення?
За чотири роки повномасштабної війни формат організації освітнього процесу змінювався залежно від безпекової ситуації в областях.
Так від початку війни усі заклади перейшли на дистанційку. У Харкові цей формат зберігається й дотепер.
У Львові часткове відновлення очних занять розпочалося у 2023 році, згодом заклади відновили навчання повноцінно. У Дніпрі поступове повернення до аудиторій почалося у 2024 році – вже до 2025-го більшість закладів перейшли на змішаний формат.
В Одесі з кожним навчальним роком зростала кількість вишів, які виходили з онлайну до змішаного навчання – у 2023-2024 н.р. 11 закладів працювали у змішаному, у 2024-2025 н.р. – 12 закладів, а у 2025-2026 н.р. – 13 з 15 університетів у місті.
У відповідях на запити переважна більшість закладів зазначили, що планують зберегти напрацьовану модель роботи й на наступний навчальний рік.
Як формат навчання впливає на вибір вступників?
З огляду на отриману інформацію, найбільше студентів у 2025-2026 навчальному році навчалося у столиці. У 14 опитаних закладах Києва – понад 113 тисяч студентів. Зокрема:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка – понад 22 тисячі осіб;
- Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського – 16 541;
- Національний університет біоресурсів і природокористування України – понад 15 тисяч;
- Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана – 10146;
- Український державний університеті імені Михайла Драгоманова – 9130;
- Київський столичний університет імені Бориса Грінченка – понад 9 тисяч;
- Київський національний університет будівництва і архітектури – 8590;
- Київський авіаційний інститут – 8408;
- Національний медичний університеті імені О.О. Богомольця – 7797;
- Національна академія внутрішніх справ – 2805, а також курсанти;
- Київський національний лінгвістичний університет – 2650;
- Київський національний університет культури і мистецтв – близько 1500.
*Дані не надали у Києво-Могилянській академії та Київському національному університеті імені Карпенка-Карого.
У Львові понад 62 тисячі студентів (у 4 опитаних закладах). Так у Львівській політехніці близько 35 тисяч студентів. Львівський національний університет імені Франка навчає понад 20 тисяч студентів на денній та 1700 на заочній формах. ЛьвДУВС налічує 1839 осіб (кількість курсантів прихована), а у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького 4091 осіб на денній формі та 39 на заочній.
Загальна кількість студентів у Київської області становить 13 987 осіб, з них за денною формою навчання – 7 816 осіб, за заочною – 6 171.
Кількість студентів, які навчаються у державних закладах вищої освіти Одеси, складає 55 431 осіб, з яких 42 889 здобувають вищу освіту на денній формі навчання, а 12 542 особи – на заочній формі навчання.
У Дніпрі за очною формою навчаються 6111 осіб, за дистанційною – 8795, а змішаною – 39003. Загалом майже 54 тисячі студентів.
У Харківській області налічується понад 49 тисяч здобувачів освіти, серед них на дистанційній формі 32 574 особи, а на змішаній – 16 608.
Дар'я Маркова, "Українська правда. Життя"