Скільки українців підтримують рівність жінок і чоловіків? Результати опитування
Переважна більшість українців (73%) визнають для себе важливість рівності жінок і чоловіків. Водночас трохи більше половини громадян країни позитивно оцінюють участь жінок в політичній діяльності.
Про це свідчать результати соціологічного опитування, яке провели фахівці Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
У межах дослідження соціологи оцінили сприйняття гендерної рівності, гендерних ролей під час війни, дискримінації та насильство за ознакою статі.
Участь жінок у різних сферах
Переважна більшість опитаних погодилися з тим, що вважають для себе важливою рівність чоловіків і жінок. За десятибальною шкалою від 9 до 10 оцінили це твердження 53% українців, від 7 до 8 – 21%. Ще 8% учасників опитування обрали оцінку від 0 до 3 балів.
Крім того, соціологи оцінили сприйняття залученості жінок та їхню значущість під час війни за різними сферами, зокрема у волонтерстві та громадській діяльності, захисті країни, а також політиці.
Учасники опитування вважають, що здебільшого жінки беруть участь у волонтерській діяльності – 77% погодилися із цим твердженням. Ще 57% опитаних українців поділяють думку про залученість жінок до оборони держави.
Переважна більшість опитаних (89%) позитивно оцінюють заняття жінок волонтерством та активізмом.
Схожу позицію учасники дослідження мають щодо захисту країни – схвалюють участь жінок у цій сфері 71% опитаних українців.
Водночас лише 40% опитаних у ході дослідження стверджують, що жінки діяльнісні в політичній сфері. При цьому на питання про їхню залученість 28% відповіли "скоріше ні" або "дуже ні".
Опитані найменш позитивно оцінили участь жінок у політичній діяльності – трохи більше половини учасників (55%). Натомість ще 13% негативно ставляться до їхньої залученості.
Розподіл відповідальності між жінками та чоловіками
Більшість опитаних українців (72%) погодилися з тим, що чоловіки мають брати участь у вихованні дітей.
Крім того, результати дослідження продемонстрували, що 93% учасників дослідження стверджують, що жінки та чоловіки мають бути разом відповідальними за турботу про дітей.
Схожі показники виявили щодо догляду за літніми батьками – залуженість жінок і чоловіків однаково важливою вважають 92% опитування.
Дослідження демонструє, що частково в суспільстві продовжують існувати стереотипи щодо традиційного розподілу ролей між жінками та чоловіками. Водночас більшість опитаних українців усе ж виступають за їхню спільну участь у побутових справах.
Найбільше "жіночими" справами називають:
- приготування їжі для сім’ї (32% опитаних);
- прибирання дому (25%);
- управління сімейним бюджетом (15%);
- купівля продуктів харчування (15%).
Натомість "чоловічою" справою 54% учасників дослідження вважають захист країни. Ще 46% стверджують, що обороною цілісності України мають займатися як жінки, так і чоловіки.
Крім того, серед деяких опитаних зберігається переконання про "чоловічі" обов’язки, зокрема такими називають:
- побутовий ремонт (45% учасників);
- забезпечення сім’ї (37%).
Досвід дискримінації та домашнє насилля
Переважна більшість опитаних українців (81%) стверджують, що не знали про випадки дискримінації за будь-якою ознакою.
Автори дослідження зауважують, що такі дані не відображають реальну ситуацію в країні з упередженим ставленням чи обмеженнями за статтю, віком, інвалідністю, кольором шкіри, мовною чи іншою ознакою.
"Ці дані скоріше відображають здатність ідентифікувати дискримінацію, а не поширеність дискримінації в Україні.
Реальний відсоток тих, хто знає когось, хто зазнав дискримінації, може бути вищим", – йдеться в тексті дослідження.
Ще 87% учасників опитування вважають, що не стикалися особисто з дискримінацією протягом останніх 12 місяців.
Соціологи КМІС наголошують на тому, що респонденти можуть не усвідомлювати або визнавати певні дії як дискримінаційні, що впливає на їхні відповіді.
Результати соціологічного дослідження свідчать про те, що українці краще ідентифікують ознаки фізичного та сексуального насилля як складові домашнього насильства.
96% опитаних погодилися з тим, що побиття варто вважати насиллям, ще 90% – примус до сексуальних контактів.
Соціологи стверджують, що українці менш схильні виявляти вирази економічного та психологічного насилля – лише 53% учасників дослідження назвали постійний контроль формою насилля, а заборону працювати чи навчатися – 67%.
Дослідження фахівці Київського міжнародного інституту соціології провели у формі загальнонаціонального телефонного опитування. У ньому взяли участь 2509 українців з усіх регіонів країни, крім тих, що перебувають у тимчасовій окупації.
Опитування проводили від 27 лютого по 15 березня 2024 року.
Його здійснили на замовлення Національного Демократичного Інституту у співпраці з Офісом Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та Апаратом Урядової уповноваженої з питань гендерної політики за підтримки Швеції.
Нагадаємо, за підрахунками Всесвітнього економічного форуму рівності між жіночою та чоловічою статями вдасться досягти щонайменше за 134 роки.
