В Україні змінили механізм фінансування на будівництво шкільних укриттів: як отримати гроші
В Україні змінили механізм розподілу фінансування будівництва укриття у закладах середньої освіти.
Раніше кошти субвенції надходили в області, які визначали, де потрібно будувати укриття. Тепер розподіл коштів між громадами відбуватиметься з використанням бальної системи через платформу DREAM.
Громада самостійно подаватиме відповідний запит, повідомили міністр освіти і науки Оксен Лісовий та інші представники МОН під час пресконференції 1 квітня.
За словами міністра, нововведення дозволить децентралізувати розподіл коштів і зробити механізм більш прозорим.
"За даними дослідження PISA, ми маємо від 1,5 до 2,5 років освітніх втрат, але найбільш тривожним є факт дуже великих втрат у психосоціальному розвитку дітей, у їхніх комунікаційних здібностях, спроможності працювати в команді. Ми констатуємо дуже високий рівень тривожності у дітей. Тому повернення до очного навчання є пріоритетом для держави.
Ключове завдання нашого проєкту "Школа офлайн" – створити всі необхідні умови для того, щоб якомога більше дітей змогли повернутися в класи. Мета на цей рік – удвічі збільшити кількість дітей, які навчаються виключно офлайн", – сказав Оксен Лісовий.
Як отримати фінансування?
Громади або заклади освіти самостійно подаватимуть проєкти в систему DREAM, щоб отримати державне фінансування на укриття. Однак є низка умов для проєктів, які будуть отримувати кошти.
Основні критерії:
- громада має подати проєктно-кошторисну документацію на будівництво або капітальний ремонт укриття;
- у закладі освіти має навчатися не менше ніж 200 дітей;
- проєкт має бути завершений до кінця 2024 року;
- має бути забезпечене співфінансування від громади не менше 10% від загальної вартості проєкту.
Після подання проєкту система DREAM автоматично розрахує бали відповідно до конкретних критеріїв. Побачити ці бали можна буде одразу, пояснив заступник міністра освіти Андрій Сташків.
У пріоритеті на фінансування укриттів будуть заклади освіти у громадах з високим і помірним рівнем ризику (йдеться про рівень наближеності до інфраструктурних об'єктів, ймовірність обстрілів дронами чи артилерією тощо).
Критерії оцінювання проєктів та рівнів ризику детальніше розписані за посиланням на сайті "Моя Фортеця".
Автори проєкту проаналізували дані про школи у всіх регіонах за допомогою технології Palantir, щоб оцінити безпекову ситуацію і визначити пріоритетні території, де можна повернутися до очного навчання.
"Коли ми почали працювати над цією політикою, і Міністерство освіти, і профільні заступники використовували технології, щоб правильно розрахувати, скільки потрібно бомбосховищ, де потрібно будувати підземні школи, скільки дітей. Україна була поділена на певні зони, від найбільш небезпечних до найбільш безпечних.
Хоча сьогодні важко говорити про якісь безпечні місця, але потрібно враховувати, як далеко школи розміщуються від фронту. Кошти будуть використовуватися не на рівні областей, а на рівні громад", – додав міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Що робити школам, де вчиться менш як 200 дітей?
Заступник міністра Андрій Сташків пояснив, що фінансування укриттів для малих шкіл може відбуватися коштом донорів.
Також у МОН планують організувати підвезення дітей до більших шкіл з укриттям. Автобуси для цього уже закуповують.
Нагадаємо, за даними МОН, в Україні понад 868 тисяч дітей вчаться онлайн, понад 624 тисяч з яких – в Україні, а понад 243 тисяч – за кордоном.
Більш як 967 тисяч дітей вчаться у змішаному форматі. Також понад 120 тисяч учнів навчаються дистанційно не за місцем фактичного проживання.
У багатьох школах укриття досі не добудовані ще з минулого року. Загалом близько 1,4 тисячі шкіл не мають належного укриття. Цьогоріч на будівництво укриттів у бюджеті виділили 2,5 млрд гривень.
