Коли продаж цуценяти стає злочином: у чому небезпека розплідників?

Колаж: Ксенія Пушко
Коли продаж цуценяти стає злочином: у чому небезпека розплідників?

"Купити цуценя недорого", "Породисті коти продаж" – зазвичай після таких запитів ви можете побачити сотні оголошень із різноманітними чотирилапими, які на перший погляд здаються щасливими та доглянутими. Проте часто за гарними фото на сайті приховані виснажені тварини, які живуть в антисанітарних умовах та не мають нормального харчування.

Майбутні власники чотирилапих, які відгукуються на подібні оголошення та приїжджають за твариною, часто ігнорують неналежні умови її утримання або можуть навіть не знати, що у сусідній кімнаті живуть інші пухнастики, які потребують допомоги.

Щоб розібратися, як працюють "чорні" розплідники, яке покарання передбачене за їхню організацію та на що варто звертати увагу при пошуку улюбленця, "УП. Життя" звернулася до Ольги Мацько – керівниці департаменту стратегічних ініціатив UAnimals.

Хто реєструє розплідники тварин в Україні?

Наразі в Україні немає державного реєстру або ж зрозумілого державного механізму, який би надавав розплідникам тварин статус легальних і перевіряв би їх, розповідає Ольга Мацько.

"В Україні ключова проблема – це відсутність єдиної прозорої системи контролю за комерційним розведенням тварин.

РЕКЛАМА:

Існують окремі кінологічні, фелінологічні організації, які реєструють розплідники. Але ці організації засновані на громадських засадах, принципи роботи яких також ніким не верифіковані. Така реєстрація не передбачає наявність якоїсь державної ліцензії, і не гарантує належне поводження з тваринами у подібних зареєстрованих розплідниках", – каже Мацько.

В Україні відсутністя єдина прозора система контролю за комерційним розведенням тварин
В Україні відсутністя єдина прозора система контролю за комерційним розведенням тварин
Фото ілюстративне: celiafoto/Depositphotos

Що не так із розплідниками?

Насамперед у UAnimals наголошують, що розведення тварин у розплідниках – це їхня експлуатація заради заробітку.

"Тварин фактично використовують як ресурс для постійного народження цуценят і кошенят, яких потім можна продати", – кажуть зоозахисники.

Часто розплідники не дотримуються нормальних умов утримання тварин.

"У розплідниках тварину можуть передавати людині в дуже хорошому стані – здорову, веселу, красиву – проте не показувати умови утримання інших. А проблема якраз прихована в тваринах, які дають цей приплід.

Наша громадська організація, яка захищає права тварин, закликає взагалі не брати їх із розплідників. Якщо розплідники будуть далі працювати, бо люди хочуть породистих тварин, то в нас ніколи не зменшиться чисельність тварин на вулицях", – наголошує Мацько.

У UAnimals закликають забирати тварин із притулків, адже кожна тварина, яку забирають з таких установ, звільняє місце для ще однієї, яку волонтери вивозять із зон ведення бойових дій.

"Тобто, крім того, що ви дали домівку для одного чотирилапого, ви буквально врятували від смерті ще одну тварину. На вулицях та в притулках перебувають тисячі тварин будь-якого вигляду, розміру, характеру. Ми закликаємо відвідати їх та обрати собі тварину до душі", – – каже керівниця департаменту стратегічних ініціатив UAnimals.

Крім того, виведення породистих тварин призводить до виникнення у них проблем зі здоров'ям.

"Наприклад, мопсам важко дихати, а дрібні породи собак мають проблеми з серцем, зубами, лапами тощо. Органи просто не можуть бути настільки маленькими та при цьому нормально функціонувати", – зазначає Мацько.

Зменшити кількість тварин на вулицях можна трьома способами – стерилізацією, адопцією, ідентифікацією та реєстрацією чотирилапих, кажуть зоозахисники.

"Якщо вже людина вирішила узяти тварину з розплідника, то бажано поїхати туди особисто та самостійно продивитися всю територію. Зазвичай покупців можуть завести лише в одну нормальну кімнату, коли в іншій можуть перебувати тварини у дуже поганому стані – жити у маленьких клітках, без вигулу та їжі. Їх експлуатують постійним народженням цуценят", – каже Ольга Мацько.

Крім того, покупцям варто підписати з власником договір передачі тварини, адже усні домовленості часто порушуються, не мають юридичної сили й не захищають ані тварину, ані людину, яка купує або продає чотирилапого.

Розплідники маскують свою діяльність тим, що показують лише частину картинки, каже Ольга Мацько. Цуценят або кошенят можуть фотографувати у гарних приміщеннях, проте справжні умови їхнього утримання часто суттєво відрізняються від зображень у соцмережах.

"Навіть якщо розплідник має якісь сертифікати або публікує багато фотографій, це не гарантує доброчесність цих продавців", – наголошує Мацько.

Розведення тварин у розплідниках – це їхня експлуатація заради заробітку
Розведення тварин у розплідниках – це їхня експлуатація заради заробітку
Фото ілюстративне: Viktoriya_Hetman/Depositphotos

Яка юридична відповідальність передбачена за організацію "чорних" розплідників?

Закон України "Про жорстоке поводження з тваринами" не містить окремої статті щодо організації "чорних" розплідників. Проте, за словами Ольги Мацько, він все одно є достатньо якісним та передбачає сувору відповідальність за правопорушення.

"У законі передбачена відповідальність за неналежне утримання і жорстоке поводження з твариною. Це може бути адміністративне правопорушення за статтею 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення або ж мати ознаки кримінального правопорушення, якщо до тварини були застосовані жорстокі дії", – каже зоозахисниця.

Найбільша відповідальність передбачена "найсуворішою" зоозахисною статтею – жорстоке поводження з тваринами.

"Головною проблемою залишається, що правоохоронна система не перевіряє розплідники як такі, і в законі немає окремої категорії "чорний розплідник", щоб конкретно по цій статті можна було покарати людей. Проте законодавство містить відповідальність за неналежне утримання та жорстоке поводження з твариною, тож організаторів розплідників все одно можна покарати", – зазначає Ольга Мацько.

Чи можуть нести юридичну відповідальність покупці тварин із "чорних" розплідників?

Якщо людина придбала тварину з "чорного" розплідника, не знала про неналежні умови її утримання та не повідомила про це правоохоронцям, вона не стає через це учасником злочину, зазначає Ольга Мацько.

"Інша ситуація, якщо людина знала про неналежні умови або жорстоке поводження, проте все одно шукала покупців для тварин, налаштовувала рекламу розплідників, просувала їхню діяльність тощо. Тоді вона стає співучасником злочину та може бути притягнута до відповідальності, адже брала участь у цій схемі", – каже зоозахисниця.

У Києві поліція відкрила справу через умови у розпліднику доберманів
У Києві поліція відкрила справу через умови у розпліднику доберманів
Фото: поліція Києва

Що робити, якщо ви натрапили на "чорний" розплідник?

Насамперед варто зафіксувати на фото та відео всю інформацію про розплідник – оголошення про продаж тварин, адресу, коментарі під публікаціями в соцмережах тощо.

"Вся інформація у соцмережах легко та дуже швидко видаляється, тому варто зберігати усі дані, зокрема листування з продавцями тварин", – радить Мацько.

Після фіксації діяльності розплідника потрібно написати заяву до поліції або викликати її, якщо злочин відбувається на ваших очах.

"Якщо ви спостерігаєте злочин безпосередньо у розпліднику, необхідно викликати поліцію на місце, щоб вони зафіксували все та відкрили провадження. Можна звернутися до Держпродспоживслужби, але краще завжди починати з поліції. Правоохоронці вже за потреби будуть долучати інші служби", – каже зоозахисниця.

В UAnimals закликають писати про жорстоке поводження з тваринами в соцмережах та звертатися до локальних або всеукраїнських зоозахисних організацій.

"На жаль, у справах щодо жорстокого поводження з тваринами більшість злочинів вдається розкрити і довести до суду через розголос – він дуже часто допомагає. Тому варто робити дописи, закликати до дій і привертати увагу людей до цього", – наголошує Ольга Мацько.

Наразі у Верховній раді зареєстрований законопроєкт № 11328, який має на меті обмежити шкідливі для тварин практики. Він може стати першим кроком у боротьбі про "чорних" розплідників.

"У цьому законопроєкті є ряд тез щодо захисту тварин, зокрема стосовно контролю розплідників. Хоч проєкт не покриває всі аспекти цієї теми, він все одно може стати першим кроком для зменшення кількості розплідників та накладання на них відповідальності.

Наразі він пройшов перше читання та чекає розгляду профільного комітету. Ми сподіваємось, що коли його винесуть на друге читання, цей законопроєкт підтримають і Україна рухатиметься до якісної та повноцінної регуляції розплідників", – каже зоозахисниця.

Ксенія Пушко, "Українська правда. Життя"

Реклама:

Головне сьогодні