Як в українських учнів змінилося ставлення до навчання під час великої війни? Дослідження

Софія Бакун — 18 вересня, 12:05

Особливості навчання в школах під час війни

Фото: Depositphotos

Із початком повномасштабного вторгнення українські школярі відчули деякі зміни у навчанні. Зокрема в них зʼявилося більше самостійності та відповідальності, а також зросла кількість розмов про війну та допомогу Україні.

Про це йдеться у дослідженні сприйняття освіти в Україні, яке провів Центр соціальних змін і поведінкової економіки до 5-го Саміту перших леді та джентельменів.

Особливості навчання у воєнний час

Школярі виділили три основні відмінності між навчанням у мирний та воєнний час:

зʼявилося більше самостійності та відповідальності (так відповіли 42% учнів);
почали більше розмовляти про війну та допомогу Україні (40%);
відбуваються часті зміни формату навчання – очно, дистанційно, гібридно (46%).

Згідно з дослідженням, найбільшими цінностями для українських школярів під час війни стали:

повага до захисників та захисниць України (для 36% учнів);
віра у власні сили та майбутнє (33%);
відповідальність за свої вчинки (30%);
взаємна підтримка та солідарність (28%);
розуміння як відрізнити правду від маніпуляцій (33%);
усвідомлення значення свободи та демократії (12%);
національна ідентичність та патріотизм (7%);
готовність діяти для спільного блага (4%).

Обговорення війни у школах

На презентації дослідження освітяни дійшли висновку, що обговорення війни дуже важливе для школярів, адже в Росії ворог не просто спілкується з дітьми на теми війни, а активно веде пропаганду.

Під час обговорення війни у школі діти:

згадують про війну під час уроків (відповідь 39% учнів);
обговорюють вплив війни на наше життя та суспільство (51%)%;
проводять спеціальні заходи або обговорення – День захисників, зустрічі з військовими (52%);
наголошують на важливості підтримки ЗСУ та допомоги іншим (61%).

Водночас 13% опитаних учнів заявили, що у їхніх школах переважно не говорять про війну.

Відповідно до результатів опитування, школа готує до життя в умовах війни та до відновлення країни таким чином:

надають знання щодо дій у надзвичайних ситуаціях (так відповіли 47% учнів);
заохочують брати участь у волонтерських чи або суспільно корисних проєктах (44%);
навчають зберігати цілі та віру в майбутнє (36%);
відбуваються обговорення тем війни й солідарності (32%);
сприяють усвідомленню власної користі для країни (30%);
підтримують психоемоційне здоровʼя учнів (27%);
нічого з цього у школі не відбувається (8%).

На думку учнів, що взяли участь в дослідженні, під час війни важливо говорити про:

важливість єдності та взаємопідтримки (так вважають 45 % учнів);
сміливість і жертовність людей, які захищають Україну (44 %);
цінність незалежності та людської гідності (44%);
відновлення країни після війни (39%);
дезінформацію та її розпізнавання (37%);
складні відчуття, які викликає війна (30%).

Для дітей обговорення війни у школі асоціюється з формуванням ціннісної єдності, визнанням внеску захисників та осмисленням основ державності, а не лише з емоційним переживанням подій.

При цьому, 5% учнів вважають, що у школі зовсім не потрібно говорити про війну.

Читайте також :

Які якості вчителя школярі найбільше цінують під час війни? Результати опитування

Реакція на теми війни

Згідно з дослідженням, учні таким чином реагують на тему війни у школі:

беруть участь у волонтерських або благодійних ініціативах (43%);
обговорюють новини, намагаються розібратися у подіях (41%);
виявляють підтримку та співчуття одне одному (38%);
дехто висловлює розчарування або зневіру через війну (26%);
виникають суперечки через різне ставлення до війни (18%);
уникають розмов про війну, бо це викликає тривогу (17%);
глузування або образи в бік тих, кого зачепила війна (6%).

Результати дослідження доводять, що вчителі у школах дають практичні знання для безпеки та заохочуюють до волонтерства. Підтримання психоемоційного стану й робота з мотивацією менш поширені, хоча вони критично важливі для стійкості молоді.

Культура миру у школах

Щоб сформувати культуру миру в школах, на думку учнів, необхідно:

навчатися мирному вирішенню конфліктів (37% опитаних);
розповідати про права людини (34%);
запроваджувати спільну діяльність учнів – проєкти, волонтерство, обміни (32%);
давати приклади справедливого ставлення з боку вчителів (31%);
розвивати критичне мислення (28%).

Учні прагнуть не лише вивчати права людини чи техніки мирного врегулювання, але й проживати їх через спільні проєкти, бачити справедливість у діях учителів і тренувати критичне мислення.

Опитування провів Центр соціальних змін і поведінкової економіки у співпраці з Deloitte, за сприяння Організації економічного співробітництва та розвитку OECD, глобального фонду "Освіта не може чекати" (Education Cannot Wait) та за підтримки Міністерства освіти і науки України та Київської школи економіки (KSE).

У дослідженні взяли участь 200 учнів віком від 15 до 17 років з різних областей України (окрім ТОТ).