Від лікування до оформлення документів: яку допомогу можуть отримати звільнені з полону і куди звертатися

Після звільнення з полону людина може зіткнутися з чималою кількістю не лише психологічних, а й соціальних та юридичних труднощів.Часто усі ці питання потребують уваги одночасно, створюючи додаткове навантаження на людину, яка лише почала свій шлях до відновлення. До того ж не кожен, хто повернувся з полону, має поряд близьких, які могли б допомогти долати ці складнощі або ж вирішити організаційні завдання.

Щоб розібратися, до кого можна звернутися по допомогу з різних питань після звільнення з полону, які послуги гарантовані та що робити, якщо ваші права порушують, "УП. Життя" звернулася до речника Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петра Яценка та Міністерства у справах ветеранів України.

Що відбувається після обміну і хто опікується звільненими з полону?

З 2022 року військовополоненими опікується Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими – структура, яка об'єднала представників усіх сил безпеки та оборони, зокрема Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Уповноваженого ВР з прав людини й Уповноваженого з питань зниклих безвісти за особливих обставин.

Спочатку Коордштаб працював як організація для військовополонених та їхніх родин, проте з 2024 року він опікується і родинами цивільних.

"Ми пролобіювали зміни у 257 постанову Кабінету міністрів , бо для родин цивільних так само потрібно надавати послуги. Цивільні також перебувають в неволі, найчастіше у таких самих жахливих умовах, як і військовополонені. Тому ми опікуємося як військовополоненими, так і цивільними", – пояснив речник Координаційного штабу Петро Яценко.

Одразу після обміну звільнених з полону привозять до найближчих спеціалізованих центрів.

"Кожного разу під час обміну ми приблизно знаємо, скільки людей потребує негайної медичної допомоги. Наприклад, вони важкохворі чи не можуть пересуватися. На точку обміну для таких випадків прибувають спеціалізовані автомобілі швидкої. Тих, хто не потребує спеціалізованого транспорту, везуть в автобусах", – пояснює речник.

У спеціалізованих центрах кваліфікований персонал оглядає звільнених з полону. Також вони одразу отримують пакунки з речами першої потреби.

"У пакунках є комплект одягу по розмірах відповідно до сезону, мобільний телефон, сім-картка для контакту з рідними, засоби гігієни, взуття тощо. Також є пакет з пам'ятками для того, щоб люди розуміли, де необхідно зареєструватися і куди звертатися щодо різних проблем", – каже Петро Яценко.

Пацієнт, який перебуває у критичному стані, залишається у закладі охорони здоров'я, де проводять первинний медичний огляд, і перебуває там уже до стабілізації стану.

Якщо стан здоров'я звільнених з полону не становить загрози для життя, протягом кількох годин після повернення їх направляють до визначених медзакладів або – якщо це військовий – до центрів реінтеграції. У ці установи після покращення здоров'я потрапляють і люди, які раніше були у критичному стані.

Звільнених військових розподіляють центрами реінтеграції залежно від місця служби.

"Вони підвідомчі, тобто нацгвардієць потрапляє у центри Нацгвардії, а якщо людина служила у Сухопутних військах – у їхні центри", – уточнює речник КШ.

На початку перебування у центрі реінтеграції звільнені військовослужбовці дотримуються інформаційно-комунікативного карантину – соціально-психологічної практики тимчасового (до 14 діб) обмеження у доступі до неперевірених на достовірність джерел інформації та взаємодії з соціальним оточенням за межами реінтеграційного центру.

У центрах реінтеграції команди фахівців допомагають людям відновити банківські картки та документи, зокрема військові, а також забезпечують соціальний супровід (зв'язок з рідними, отримання довідки про перебування в полоні та інше).

Після усіх досліджень у закладах охорони здоров'я чи центрах реінтеграції лікарі різних спеціальностей та психологи проводять комплексне обстеження для цивільних та військових і визначають індивідуальний план лікування та реабілітації.

Завершується етап комплексного обстеження фінальним оглядом комісії лікарів, яка узгоджує подальший маршрут допомоги. Надалі закріплений лікар надає письмові рекомендації, що стосуються:

• реабілітаційної допомоги;
• психологічної допомоги;
• амбулаторного лікування;
• соціальних послуг.

Під час виписки із закладу охорони здоров'я чи центру реінтеграції лікар також надає звільненій людині рекомендації щодо подальшого лікування та необхідної допомоги.

Зокрема, він визначає, чи потребує людина медичної реабілітації, психологічної підтримки, соціальних послуг, допомоги з адаптацією до повсякденного життя та працевлаштуванням, санаторно-курортного лікування або влаштування до закладу соціального захисту. За потреби лікар також рекомендує інші види допомоги, передбачені законодавством.

Після виписки звільнена цивільна особа або захисник має перебувати під подальшим медичним наглядом сімейного лікаря.

Які послуги звільненим з полону військовим та їхнім родинам надає Координаційний штаб

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими – координуючий орган, який складається з багатьох організацій.

У компетенцію Коордштабу входить робота з родинами на етапі, коли йдеться про пошук рідної людини, перемовини, звільнення з полону тощо. КШ організовує зустрічі з асоціаціями родин, громадськими організаціями чи обʼєднаннями.

Також представники КШ дбають про звільнених одразу після обміну – і загальних термінів, протягом яких людиною опікуються, немає. Вони залежать від індивідуальних потреб звільненого військового, його стану здоров'я, життєвих обставин тощо.

При цьому КШ не надає всіх реінтеграційних послуг, а координує діяльність різних установ, допомагає їхнім представникам комунікувати.

"Координаційний штаб опікується військовими одразу після звільнення. Після цього людина переходить у компетенцію Міністерства охорони здоров'я або Медичних сил ЗСУ, якщо йдеться про лікування. Якщо ж звільнені повідомляють нам про неякісні послуги на якомусь із етапів, то ми зв'язуємося з командуванням", – пояснює Яценко.

Крім того, КШ виконує функцію "медіатора" – їхні представники відвідують реабілітаційні центри, опитують звільнених з полону для розуміння, у яких умовах вони перебували та кого бачили. Штаб аналізує ці дані і загальну ситуацію.

Координаційний штаб має мережу з 5 громадських приймалень у Києві, Вінниці, Харкові, Львові та Миколаєві. У них працюють юристи та психологи, які допомагають родинам безоплатно. Вони можуть проводити індивідуальні та групові зустрічі. Діє низка регіональних робочих груп на базі центрів МВС та приймалень Омбудсмана, де теж можна отримати допомогу.

"Ми зрозуміли, що людям з маленьких містечок та сіл важко добиратися до приймалень. Тому створили невеликі відділення на базі представництв МВС та Омбудсмана в майже усіх областях України", – каже представник Коордштабу.

Громадяни можуть звернутися по консультацію за номерами телефону або безпосередньо у центрах.

Коли звільнені з полону проходять ВЛК та оцінювання функціонування?

У межах реінтеграції військові проходять військово-лікарську комісію (ВЛК). Нещодавно строки проходження скоротили: тепер звільнені з полону захисники отримуватимуть рішення медичного огляду протягом 30 днів після репатріації.

Після завершення реінтеграції кожен військовий самостійно ухвалює рішення щодо подальшого проходження служби або звільнення з неї.

Голова ВЛК або лікуючий лікар, відповідно до визначених критеріїв, формує електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування.

Експертна команда комплексно розглядає стан здоров'я людини, визначає обмеження у життєдіяльності та ухвалює рішення щодо:

• встановлення інвалідності
• або визначення відсотка втрати працездатності.

За результатами оцінювання людина отримує витяг із рішення експертної команди. У разі встановлення інвалідності додається індивідуальна програма реабілітації з визначенням потреб у медичних виробах, допоміжних засобах та соціальних послугах.

Цивільні особи, звільнені з полону, не проходять ВЛК. Для них електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування формує лікуючий лікар.

Яку психологічну допомогу отримують звільнені з полону?

Психологічна допомога після звільнення з полону не обмежується періодом первинного відновлення та може продовжуватися залежно від індивідуальних потреб людини, зазначили у Міністерстві у справах ветеранів України.

Психологічну допомогу людина має отримати одразу після звільнення – її надають психологи відповідних військових формувань та медичних закладів. Під час первинного загального огляду звільненого з полону обстежує лікар-психіатр (за умови, якщо звільнена особа або її законний представник надали усвідомлену згоду на огляд).

Конкретні види допомоги визначаються залежно від потреб людини та результатів оцінки її стану.

Ветерани війни та члени їхніх сімей можуть отримати безоплатну психологічну допомогу за трирівневою системою, кажуть у Мінветеранів. Вона охоплює психологічне консультування, психодіагностику, психокорекцію, психотерапію та, за потреби, перенаправлення до відповідних фахівців системи охорони здоров'я.

Для отримання такої допомоги необхідно звернутися до Реєстру суб'єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів і членів їх сімей.

Психологічну допомогу можна отримати і в Координаційному штабі – для цього наберіть 0 800 300 529 і натисніть 3. Послуга доступна з 10:00 до 20:00 з понеділка по п'ятницю.

На сайті КШ є більше контактів організацій, до яких звільнені з полону військовослужбовці можуть звернутися по допомогу у питаннях ментального здоров'я.

Хто допоможе з соціальними питаннями та документами

Якщо захисникам після повернення з полону важко самотужки вирішувати соціальні, правові та медичні питання, для них у ЗСУ працюють групи соціального супроводу, зазначають у Міноборони.

Вони не займаються лікуванням, але супроводжують у цьому процесі: підказують, як пройти ВЛК або оцінювання повсякденного функціонування, як отримати реабілітацію, протезування чи лікування за кордоном. Також сприяють в оформленні документів, необхідних для отримання посвідчень, на основі яких надаються пільги.

Звільненим з полону захисникам, які демобілізувалися, може допомогти фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб.

Фахівець із супроводу підкаже, на яку допомогу може розраховувати людина, куди та як по неї звернутися. Водночас він не замінює самих спеціалістів та не надає їхні послуги. Детальніше про обов'язки фахівця читайте тут. Людина може особисто звернутись до нього або подати відповідну заяву на цифровій платформі Е-ветеран.

Крім того, щодо інформації про фахівця із супроводу можна звернутися до місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики.

Також ветерани війни та члени сімей загиблих захисників і захисниць України можуть подати заяву на отримання підтримки фахівця із супроводу через розділ "Ветеран Pro" у застосунку "Дія".

Як звільнений з полону військовий може отримати постійне або тимчасове житло?

За забезпечення ветеранів війни житлом відповідає місцева влада, кажуть у Мінветеранів.

На розв'язання цього питання впливає:

• правовий статус людини;
• місце проживання;
• наявність або відсутність іншого житла;
• статус внутрішньо переміщеної особи;
• характер пошкодження або знищення житла та інших обставин.

Рішення щодо тимчасового житла для звільненого з полону військового приймає місцева влада або військова адміністрація. Там його мають поставити на облік як особу, яка потребує житла.

Якщо захисник є внутрішньо переміщеною особою, треба оформити статус ВПО.

Також ветерани війни та члени їх сімей можуть отримати виплати грошової компенсації за найм (оренду) житла. Для цього захисник має подати до місцевого структурного підрозділу, який опікується питаннями ветеранів, відповідну заяву.

Її можна надати у ЦНАП, який вже передає документи до місцевих органів. Детальніше про компенсацію за оренду житла читайте тут.

Крім того, учасники бойових дій мають пільги при постановці на квартирний облік. Якщо військовослужбовець має статус УБД і дістав поранення, контузію або каліцтво під час бойових дій чи служби, він має право на забезпечення житлом за передбачених законом умов (пункт 14 частини першої статті 12). Строк – до двох років від дня, коли його взяли на квартирний облік. Детальніше про житло для ветеранів й ветеранок та їхніх родин читайте тут.

Як отримати соціальну, правову та медичну допомогу особам з порушеннями слуху та/або зору?

Людина, яка має порушення слуху або зору, одразу після звільнення може отримати необхідну допомогу та спеціалізоване лікування, реабілітацію тощо.

Для цього можна звернутися до Координаційного штабу та системи безоплатної правничої допомоги.

До того ж Мінветеранів реалізує експериментальну програму реабілітації для ветеранів, які частково або повністю втратили зір. У її межах людині допоможуть сформувати навички орієнтування та мобільності, самообслуговування, користування засобами комунікації та доступу до інформації, а також нададуть психологічну підтримку. Детальніше про те, як узяти участь у цій програмі, читайте тут.

Звільнений з полону військовий, якому потрібно вивчити жестову мову, може звернутися до фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб. Він допоможе знайти установу/людину, яка надає такі послуги.

Також людина може звернутися до громадських організацій, місцевих установ та інших закладів освіти, де навчають української жестової мови, зокрема до Українського товариства глухих.

Закон не встановлює максимальну тривалість навчання жестової мови – вона залежить від потреб людини. Крім того, якщо ви розглядаєте лише дистанційний формат навчання, це варто вказати при розмові з фахівцем із супроводу.

Що робити, якщо після звільнення з полону вам надали неякісні послуги?

По-перше, людина має подати скаргу до установи, яка надала неякісні послуги, або в якій вона зіткнулася з неналежним ставленням. Наприклад, якщо конфлікти виникли у медичному закладі, то варто звернутися до керівництва лікарні.

Якщо проблема є системною, то можна повідомити про неї представникам Координаційного штабу.

"У нас також є Громадська рада при Координаційному штабі, до якої входять представники родин полонених, громадських організацій і об'єднань, правозахисники. Рада так само може порушувати питання, наприклад, щодо проблем реабілітації", – каже Яценко.

У яких недержавних організаціях можна отримати безоплатну допомогу?

Безоплатну допомогу звільненим з полону можуть надати різні недержавні організації та благодійні ініціативи. Ось деякі з них:

• Veteran Hub – надає психологічні та юридичні консультації, а також послуги із персонального супроводу та питань працевлаштування ветеранів. Щодо консультації можна звернутися онлайн або у просторах Veteran Hub у Києві та Вінниці;
• YOUkraine hub – надає консультації щодо юридичної допомоги, взаємодії з держструктурами, питання реабілітації, освіти, працевлаштування, ментального здоров'я та соціальної підтримки залежно від потреб і запитів людини; також допомагає звільненим отримати послуги стоматологів та офтальмологів;
• Громадська організація "Блакитний птах" – надає психологічну (кризові консультації, індивідуальну психотерапію та психологічний супровід) та правову допомогу, а також соціальний супровід; допомагає зорієнтуватися щодо можливостей отримання медичної допомоги;
• благодійний фонд "Сильні" – надає психологічну допомогу людям, які пережили сексуальне насилля. Фонд покриває витрати на медичне лікування, спрямоване на подолання фізичних наслідків насилля, а також на юридичні послуги;
• БФ "Сталеві" – надає медичну допомогу (лікування після поранень, фізична та психологічна реабілітація тощо) військовослужбовцям Морської піхоти України. Також фонд працює із запитами щодо стоматології;
• ГО "Український центр захисту прав людини" – надає юридичні консультації, допомагає з оформленням виплат та пільг;
• Проєкт "Чуєш? Плюс. Плюс" – ініціатива громадської організації "Відчуй", спрямована на підтримку та реабілітацію українських військових, які втратили слух під час бойових дій. Надає психолого-педагогічний супровід, консультує вже слухопротезованих військових, тобто знову навчає сприймати звуки.
• ГО "Мережа чоловіків України, які пережили полон і тортури "Alumni") – допомагає цивільним чоловікам. Надає юридичну допомогу та психологічну підтримку у моделі "рівний – рівному", організовуючи зустрічі груп підтримки;
• ГО "SEMA Ukraine" – допомагає цивільним жінкам, які постраждали через сексуальне та гендерно-обумовлене насильство внаслідок війни. Організовує соціальний, правовий, медичний та інший супровід, а також проводить зустрічі груп підтримки у форматі "рівний – рівному".

Більше проєктів та організацій, що надають безоплатну допомогу людям, які пережили полон, тортури, сексуальне насильство, можна знайти на порталі "Вільний Step".