Від січня військовій омбудсменці надіслали майже 8 тисяч скарг: лише 3% з них – про насильство
Від січня 2026 року, за кілька місяців від початку роботи, Служба військового омбудсмена отримала майже 8 тисяч скарг.
Найчастіше захисники звертаються через відсутність направлення на ВЛК та лікування, водночас 3% скарг стосуються насильства щодо бійців, розповіла військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв'ю "Суспільному".
Роботу офісу, яку створили наказом президента Володимира Зеленського у жовтні 2025 року, запустили в "рекордно короткі терміни" – 27 січня 2026 року.
"Це було нелегко, кажу відверто, і це робота 24/7 цілої команди. Але 27 січня ми оголосили про старт роботи й почали офіційно приймати скарги та опрацьовувати їх. Відтоді надійшло майже вісім тисяч скарг [...]
Це величезний обсяг роботи. Але ми працюємо відповідно до закону: отримуємо скаргу, розглядаємо, намагаємося розв'язати питання", – пояснила Решетилова.
Якщо службі не вдається самостійно провести розгляд, то у справі розпочинають перевірку. При цьому фахівці отримують від військових частин документи, виїжджають безпосередньо на об'єкти, зокрема на лінію бойового зіткнення. Там представники служби опитують свідків, командирів та їхніх підлеглих.
За результатами перевірки військовий омбудсмен складає висновок. Документи з вимогою усунути порушення надсилають відповідальній посадовій особі чи командиру вищого рівня.
"Умовно кажучи, якщо ми проводимо перевірку щодо порушення прав військовослужбовців командиром бригади, висновки надсилаємо командиру корпусу з вимогою усунути порушення і вжити заходів, щоб ці порушення не повторювалися.
На сьогодні ми вже надіслали понад 20 вимог до різних військових частин і командирів. Деякі з них уже виконані, деякі – ще ні. Нам поки не вистачає інструментарію, щоб притягнути до відповідальності за невиконання вимог військового омбудсмана.
Для цього в парламенті зараз лежить ще один законопроєкт, який надасть нам можливість складати протоколи й звертатися до адміністративного суду. Але поки ми бачимо, що командири готові взаємодіяти, й злісного невиконання наших вимог ми поки не помітили", – додала Ольга Решетилова.
За її словами, найбільше скарг стосуються ВЛК або лікування, а також медичного забезпечення.
"Ми з цими скаргами, чесно кажучи, не завжди знаємо, що робити. Якщо це про ВЛК, ми не маємо повноваження: ми не медики, не можемо оцінювати діагнози, які ставлять лікарі. Є один спосіб оскарження рішення ВЛК у військовослужбовця – це скарга до Центральної військово-лікарської комісії.
Але якщо це питання ненаправлення на ВЛК чи на лікування – то, звісно, ми реагуємо і відразу зв'язуємося з військовою частиною. Особливо якщо військовослужбовець потребує оперативного лікування або справді погано почувається", – пояснила омбудсменка.
При цьому 3% з отриманих скарг стосуються застосування погроз або застосування фізичного насильства, а також психологічне насильство.
"У нас є умовна база даних, і якщо ми заходимо на конкретний підрозділ, то бачимо кількість скарг на насилля в цьому підрозділі й можемо розуміти, яка там ситуація. Якщо в середньому по Силах оборони це 3%, то в одному зі штурмових полків це 16% загальної кількості скарг", – каже Решетилова.
Вона додає, що командири, в підрозділах яких до підлеглих застосовують силу, не визнають існування системної проблеми. У всіх випадках такі інциденти вважають наслідками міжособистісних конфліктів чи "перегинання командирів із дисципліною".
"Насправді підхід цих підрозділів полягає в тому, щоб дисципліна була залізна. Я розумію, що це необхідно для виконання завдань, але деякі командири в цих підрозділах вважають, що досягнення дисципліни можливо лише із застосуванням сили. І це величезна проблема, бо переконати їх у зворотному практично неможливо.
Тут мають діяти правоохоронні органи. Іноді це не насилля як таке, а занадто інтенсивні тренування. Наприклад, у "Скелі" дуже жорстка смуга перешкод – психологічна смуга, якось так вона в них називається. Багато військовослужбовців вважають, що вона сама по собі вже є застосуванням насилля до них", – навела приклад військова омбудсменка.
Крім того, у штурмови полках немає можливості обирати особовий склад із новобранців. Через це трапилася ситуація, коли в одній частині виявили майже дві тисячі людей з наркозалежністю.
"Це зрештою призводить до дуже багатьох конфліктних ситуацій. Там часом служать люди з поганим станом здоров'я, які часом, потребують посиленої медичної допомоги, а можливості цього забезпечити немає.
Словом, це велика проблема. Але я можу запевнити, що вона поступово вирішується. І треба віддати належне цим штурмовим підрозділам, що вони відкриті до співпраці", – прокоментувала Решетилова.
Раніше військова омбудсменка розповіла, що серед близько двох тисяч імовірно непридатних до служби українців, яких мобілізували до однієї з військових частин, були люди з наркотичною залежністю.
