"Велика рідкість": метеорит, знайдений у Сахарі, виявився уламком Марса віком понад 4 мільярди років

Червонуваті камені, які виявили на території пустелі Сахара у 2022 році, виявилися уламками породи з Марса віком 4,1 мільярда років.

Ці стародавні частинки надали вченим більше інформації про те, якою була планета до того, як втратила воду.

Фрагменти метеорита описали в дослідженні, опублікованому в журналі Science, пише The New York Times.

Вісім уламків походять із одного космічного каменя, який назвали "Тегаза 001" – на честь стародавнього покинутого поселення в Малі, неподалік від якого їх знайшли.

За даними науковців, уламок породи потрапив у космос внаслідок удару в планету іншого небесного тіла. Згодом його траєкторія перетнулася з орбітою Землі, а після входження в атмосферу каміння вагою приблизно 0,9 кілограма впало на поверхню планети у вигляді восьми уламків.

Коли планетологиня з Лабораторії реактивного руху NASA та провідна авторка статті Ян Лю отримала зразок, то не очікувала, що він виявиться чимось особливим. Спершу його класифікували як метеорит Шерґотті – найпоширеніший тип, до якого належить відносно молоде каміння.

Однак подальше дослідження показало у фрагментах циркони – кристали, що зазвичай не характерні для цього типу.

"Це дуже незвично, до того ж у зразку їх було чимало. Це одразу стало для мене важливим сигналом", – поділилася науковиця.

У раніше опублікованій роботі вчені розповіли, що в метеориті знайшли молекули води всередині мінералу апатиту. Тепер співвідношення ізотопів урану показало, що вік цирконів становить близько 4,1 мільярда років. Це датування підтвердили і два інші методи.

"Знайти щось настільки давнє – велика рідкість", – пояснює Ян Лю.

Серед понад 400 раніше знайдених метеоритів з Марса лише два можуть зрівнятися віком із цим каменем.

Щойно дослідники зрозуміли, що зразок дуже давній, спробували детальніше дослідити воду, яка містилася в ньому. Виявилося, що вода в апатиті мала два різні джерела походження. Частина містилася в магмі, що піднімалася з мантії Марса.

Однак поєднання елементів у цій частині зразка суттєво відрізняється від того, що побачили вчені в інших марсіанських матеоритах. За словами Лю, у випадку з Тегаза 001 дослідники могли натрапити на більш ранній приклад.

Інші молекули води потрапили в мінерал із поверхні та атмосфери, просочившись крізь кору планети. Ймовірно, на той час значна частина води на Марсі вже потрапила із поверхні планети в космічний простір.

"У нашій колекції марсіанських зразків справді немає нічого подібного за мінеральним складом. Будь-який новий, унікальний камінь із Марса – це справді захоплива знахідка", – каже Ар'я Удрі, професорка наук про Землю в Університеті Невади в Лас-Вегасі, яка не брала участі в дослідженні.

Поєднання магматичних мінералів у зразку є своєрідним знімком того, яким був Марс через кілька сотень мільйонів років після формування. Ці мінерали містять дані про мантію і кору ранньої Червоної планети.

Наразі невідомо, коли цей уламок породи потрапив у космос або впав у Сахарі. Однак вченим вдалося визначити 13 можливих місць його походження.

Дослідники сподіваються, що інші вчені проведуть додатковий аналіз зразка.

"Ми дослідили лише незначну його частину. За цим стоїть набагато складніша історія, яку ще належить розкрити", – сказав Лі Сапер, планетолог, який також досліджував Тегазу 001.

Раніше у США виставили на продаж найбільший шматок із Марса, який коли-небудь знаходили на Землі.