Ці 5 місць світу не так часто відвідують, але ними точно варто мандрувати!

Єдина країна, що розташована в усіх чотирьох півкулях. Її щороку відвідує лише 3600 туристів.

Це не через брак цікавинок, просто туди не так легко дістатись. Кірибаті складається з 32 атолів (кораловий острів або архіпелаг – УП) та 1 острова. Вони простягаються вздовж екватора та міжнародної лінії зміни дат (умовна лінія на поверхні Землі навпроти Гринвіцького меридіана, при перетині якої дата змінюється – УП).

Авіарейсів до столиці – Південної Тарави – мало, але це має змінитись у 2019 році: національні авіалінії AirKiribati розширюють свої напрямки до Фіджи та Австралії.

Тарава складається з чотирьох муніципалітетів. Найбільший – Бетіо. Тут є гарні ресторани, нічне життя та готелі. Головні розваги – рибна ловля, катання на каное та плавання в лагуні.

В країні історично висока смертність серед немовлят, отож найважливіший день народження – перший.

Гунар Гарфоса розповідає, що мав можливість відвідати свято на честь першого дня народження дитини. На вечірку запросили 200 гостей, влаштували танцювальне шоу в національних костюмах. Сім свиней запікали на вугіллі, а танцювальним майданчиком заволодів дідусь хлопчика.

Не варто плутати цю країну з Домініканською Республікою. Щороку Домініку відвідує 79 000 туристів.

Кажуть, що коли королева Іспанії Ізабела попросила Христофора Колумба описати цю країну – йому забракло слів.

Єдиний аеропорт, що функціонує не може дозволити собі великі літаки, отож Гурнар Гарфоса діставався острова на ґвинтовому літаку з Сент-Люсії. Але також є можливість доплисти на паромі з Гваделупи або Мартініки.

На острові є що подивитись – водоспади, каньйони, тропічні ліси та 195 видів птахів. Столицю – місто Розо – відвідує останнім часом більше туристів, отож тут справжній ресторанний бум.

Гурнар радить відвідати Смарагдовий басейн або Кипляче озеро. Перше схоже на рай, а друге, там де вулкани зустрічаються з водою, – на пекло.

Маленька країна в Південній Америці. Єдина, де розмовляють голландською. Країну щороку відвідує 278 000 туристів.

Сурінаме розміром з Англію та Вельс. Але 80% території вкрито тропічними лісами. Населення усього 500 000 людей.

Тут є білосніжні піщані пляжі на Атлантичному узбережжі, величезні річки та Столова гора. Можна зайнятись каякінгом, зануритись у водоспад, пройтись лісовими стежками. Але найяскравіше враження – відвідати місцеві річні вечірки, що проводять по неділях.

Це найзахідніший острів в Кабо-Верде. Його щороку відвідує 668 000 туристів.

Це одне з найкрасивіших місць на Землі. Краса диких ущелин та базальтових гір розсіюється поміж яскравих сел та поодиноких фермерських будиночків.

Потурбуйтесь про гарні черевики: багато доріг ідеальні для пішохідного туризму.

В Санту-Антан немає аеропорту, отож сідайте на паром з Міндело в Сан-Вісенте, що ходить двічі на день. Це культурна столиця країни з яскравим нічним життям.

Норвегію відвідують часто, а от Лонг’їр – адміністративний центр норвезької провінції Свальбард (архіпелаг Шпіцберген) – не дуже.

Полярна ніч на західному узбережжі острова Шпіцберген починається в середині листопада. 2 ½ місяці суцільної темряви, лише світло місяця, зірок та північного сяйва.

Температура тут падає взимку до – 40С. Отож просто вийти на двір – це вже екстремальний спорт. Але ті, хто наважиться сюди дістатись вподобають катання на собачій запряжці та снігоходах.

Повернення світла в березні – це привід для великого святкування – Solfestveka. Хоча Норвегія дорога країна, у Лонг’їрі немає жодних податків на алкоголь. Ніщо не повинно зіпсувати святкування весни.