Долина Курганів: унікальна пам’ятка, яка може зникнути до того як стане відомою українцям

Навіть влітку, коли всі приморські містечка та села Херсонщини наповнюються тисячами відпочиваючих, східний берег Ягорлицької затоки Чорного моря лишається безлюдним.

На перший погляд зрозуміло чому – мілка затока з багнистим дном, колючий та похмурий степ на кілометри навкруги, розпечена потріскане дно висохлих від спеки соляних озер… це не зовсім те, що шукає пересічний турист.

Але це уявлення хибне. Бо між селами Іванівка, Очаківське та Пам’ятне Голопристанського району Херсонщини розкинулась Долина Курганів... про яку ви ніколи не чули.

Взагалі, кургани для України – поширене явище.

Більшість з них знаходиться на сільськогосподарських землях і зазвичай вони заховані на полях серед кукурудзи. Ви можете щодня їздити по автотрасі та не бачити їх.

Чимало курганів розорано і знайти їх можна лише за схемами, складеними професійними археологами.

І лише незначна частина курганів зберігається такими, як вони були збудовані в давні часи.

Кургани для України – поширене явище

Долина Курганів – це єдине місце в Україні, де можна ставши на один курган побачити десятки інших навкруги.

Більше того – тут можна побачити степ таким, як його бачили наші пращури. Тут, як і тисячі років тому в скіфські, гунські, половецькі часи, кургани знаходяться в оточені степів.

Така картина тепер дуже рідкісна, бо степи наразі практично розорані.

За даними Херсонської обласної інспекції охорони пам’яток, на цій території зосереджено 308 курганів.

Серед них є справжні десятиметрові велетні.

Також тут збереглися нерозораними малі кургани, що теж є рідкістю.

Археологічна цінність курганів є очевидною, а от природнича для більшості лишається практично невідомою.

Однак, саме на нерозораних курганах зберігається природний степовий рослинний покрив.

Разом з колегою із Варшавського університету Барбарою Суднік-Войциковською, ми дослідили 106 курганів, в різних регіонах України, і виявили на них 721 вид рослин, в тому числі 69 видів (9,6%), що охороняються.

Кургани є останніми острівцями степової рослинності

Оскільки більшість цих курганів розташовуються серед полів, то можна стверджувати, що кургани є останніми острівцями степової рослинності в сільськогосподарських ландшафтах України.

Чому так?

Внаслідок наступу Чорного моря в останні тисячоліття відбулося засолення степів в цій частині Херсонщини і на зміну степам прийшли інші природні екосистеми – солончаки.

Однак на курганах, що здіймаються вище рівня підтоплення залишився справжній степ. Тому рослинний покрив курганів суттєво відрізняється від рослинного покриву навколишньої рівнини.

Наприклад, тут зберіглася унікальна курганна популяція тюльпану Шренка – колишнього пращура домашніх тюльпанів, вивезених у Європу з Українського Причорномор’я багато століть тому.

Унікальна курганна популяція тюльпану Шренка

До нашого часу зберіглося лише 52 особини тюльпану на 6 курганах.

Найближчі місцезнаходження цього виду знаходяться, за понад сотню кілометрів (Хорли, Асканія-Нова), або ж на з іншого берега Дніпровського лиману, який тут понад 10 км завширшки.

На курганах виявлено 333 види судинних рослин, що створюють різноманіття пустельних, справжніх та піщаних степів, солончаків та засолених луків, тимчасових водойм та морського узбережжя.

22 види родин, 3 види грибів і лишайників, що трапляються тут – охороняються Червоною книгою або міжнародними угодами.

Та й кілька різновидів екосистем, що зустрічаються тут, є рідкісними оселищами і охороняються міжнародною Бернською конвенцією.

Також в Долині Курганів можна побачити дуже рідкісний для України тип екосистем – салтмарш. Швидше за все про них ви також нічого не чули, як і про саму Долину Курганів.

Салтмаршами називають ділянки суходолу, які щодня під час приливів затоплюються солоними морськими водами. Такі екосистеми притаманні для приливних морів.

Оскільки для Чорного моря приливи зовсім не характерні, справжні салтмарші у нас відсутні. Однак їх видозмінений варіант є в Долині Курганів.

Через дуже незначну висоту над рівнем моря й надзвичайну пологість території вона періодично затоплюється морськими водами в ході нагінних вітрів.

Під час сильних вітрів вода заходить на суходіл на кілька кілометрів. Згодом вітри слабшають і вода поступово стікає рівчачками назад в море. Таким чином, тут можна побачити як функціонує салтмарш.

Єдина відмінність – тут салтмарш затоплюється не так часто і нерегулярно. Та від цього це дивовижне місце стає ще унікальнішим.

В Долині Курганів можна побачити дуже рідкісний для України тип екосистем – салтмарш

Навіть радянська влада, яка не цінувала ані культурну, ані природну спадщину не посягала на Долину Курганів.

Випас худоби – єдина господарська діяльність, яка велась там протягом останніх десятиліть. Завдяки цьому нікому не відома долина досі збережена.

У 2015 році цю територію, як дуже важливу для збереження природи всієї Європи, занесли до міжнародної Смарагдової мережі.

Але неосяжна жадібність і бажання вичавити з землі кожну копійку – сумні реалії нинішньої України.

Цієї весною горе-орачі залізли плугами не тільки на степову частину, зайняту пустельними засоленими степами, але й у справжнісінькі солончаки і навіть салтмарш, тобто ділянку яка періодично затоплюються морем (періодично стає його дном).

На нашому фото видно розкидані по ріллі залишки морських рослин, так званої камки, які були принесені сюди морськими водами.

Розорали під самий берег розташоване тут солоне озеро.

Пошкоджено і декілька курганів.

Горе-орачі залізли плугами на степову частину

Але це ще не все. Ділянки солончаків які неможливо розорати вирішили віддати під будівництво сонячної електростанції.

Лише в одну з виділених ділянок потрапили більше 30 курганів.

На публічній кадастровій карті видно, як землевпорядники турботливо "вирізали" кургани з ділянки СЕС. Тобто все інше, майже 600 гектарів, буде зарівняне бульдозерами!

Землевпорядники турботливо "вирізали" кургани з ділянки СЕС

Вже не перший рік триває праця зі створення тут великої заповідної території – регіонального ландшафтного парку "Долина Курганів".

Займається цим переважно колектив біологів та географів Херсонського державного університету, громадські організації.

У долині необхідно створити саме регіональний ландшафтний парк, адже цей статус дозволить утворити адміністрацію та службу охорони, яка зможе зберегти природну і історичну цінність поки маловідомого урочища.

Щодо історичної цінності, то вона не обмежується лише курганами. На території долини, або на прилеглих територіях розташовується десятки археологічних пам’яток епохи мезоліту, неоліту, енеоліту, бронзи та доби раннього заліза.

Відмітитися тут кіммерійці, скіфи, давньогрецькі колоністи, сармати, готи, ногайці.

Особливо відомим є Ягорлицьке античне ремісниче поселення – крайнє південе поселення на хорі Ольвії, на якому здійснювалося лиття бронзи, скловаріння, виробництво залізних та свинцевих виробів тощо.

В козацькі часи саме цим пра-руслом Дніпра козаки перетягували свої чайки, що б обійти турецькі фортеці і вийти у відкрите море.

Дана територія надзвичайно насичена археологічними пам’ятками. Не помилимось, якщо скажемо, що значно більше археологічних відкриттів ця територія приховує для майбутніх дослідників.

І все це в гіршому випадку може бути або переоране або вирівняно бульдозерами для встановлення сонячних панелей.

Між іншим, майбутній регіональний ландшафтний парк може розраховувати зайняти важливу рекреаційну роль на карті півдня України: озера, Ягорлицька затока Чорного моря, ліси, декілька старовинних парків Оджиголь та Вербовий Сарай (мають увійти до складу регіонального ландшафтного парку), не подалік Реймерський ліс та Садове (в Садове збереглися також окремі споруди маєтку Реймерів). Неподалік також і чимало чорноморських курортів.

В селі Іванівка вже є кілька зелених садиб, та Долина Курганів все ж чекає серйозного поштовху для того, щоб тутешні жителі відкрили свої двері вдячним туристам.

Ситуація, яка склалася значною мірою спровокована діями (чи бездіяльністю) постійної комісії з питань земельних відносин та екології, яка роками блокує резервування та створення нових об’єктів природно-заповідного фонду в області.

Було декілька спроб зарезервувати дану територію під створення регіонального ландшафтного парку, але всі вони були відкинуті постійною комісією.

Така позиція призводить до того, що ми постійно втрачаємо все нові й нові ділянки надзвичайно унікальних природних територій.

Наприклад, тільки за останній рік було розорано частину Долини курганів, Агайманського поду, Барнашівського поду, Зеленого поду, Милівської балки.

У результаті розорювання з квітучих степів та лук вони перетворилися в черговий шмат агропустелі – монокультури напичканої хімікатами. І вони вже не будуть милувати нам око, ми вже не зможемо подихати тут чебрецевим повітрям, не зможемо накосити тут сіна, попасти худобу чи зібрати лікарські рослини.

Створення заповідних об’єктів зумовлює те, що території залишаються державними, доступними для кожного, збереженими.

При створенні будь-якого об’єкту природно-заповідного фонду важливою є позиція обласної державної адміністрації.

В той самий день коли ми дізналися про розорювання "Долини курганів" ми отримали у своє розпорядження офіційний лист за підписом заступника голови Херсонської обласної державної Сергія Козира адміністрації на ім’я народного депутата Юлії Овчинникової.

Позиція Херсонської обласної державної адміністрації

Позиція Херсонської обласної державної адміністрації

Лист пана заступника категорично неузгоджується з реальністю, в якій територію на якій заплановано створення регіонального ландшафтного парку розтягується на ліво (в оренду з наступним розорюванням) та на право (під будівництво сонячних електростанцій).

Вже після виникнення скандалу з розорюванням 400 га в проектованому РЛП "Долина курганів" голова ОДА Юрій Гусєв запевнив, що підтримує створення РЛП.

Але процес створення парку і отримання всіх необхідних погоджень в "звичайному" режимі – процес тривалий.

І є ризик, що допоки цей процес буде тривати – то від степів та курганів мало що залишиться.

Тим більше херсонські земельники вже підготували чергові ділянки в Долині Курганів та околицях на земельні торги. І відмовились їх знімати, навіть після звернення народного депутата з комітету екополітики – бо земельникам важливе надходження коштів від оренди, а не спадщина.

Аби зберегти пам’ятку необхідно аби Херсонська ОДА та Держгеокадастр діяли швидко та рішуче.

В першу чергу – перестали надавати у власність чи користування будь-які земельні ділянки в межах Долині Курганів допоки не буде завершений процес узгодження меж майбутнього регіонального парку.

Іван Мойсієнко, Херсон, спеціально для УП.Життя