"Насильницький мовний режим". Проти закону "Про освіту" виступила Росія

— 12 вересня 2017, 13:35

Міністерство закордонних справ Росії виступило із заявою, що основною метою української влади є встановлення в Україні "моноетнічного мовного режиму".

Відповідна заява з'явилась на офіційному сайті відомства у відповідь на прийнятий Верховною Радою закон "Про освіту".

Фото:Rawpixel/Depositphotos

МЗС Росії вважає, що цей закон встановлює жорсткі обмеження на використання мов національних меншин "з перспективою їх повного вимивання з освітньої системи цієї країни до 2020 року".

"Хоча в законі російську мову не згадують, очевидно, що головною метою українських законотворців є максимальні утиски мільйонів російськомовних мешканців України, насильницьке встановлення в багатонаціональній державі моноетнічного мовного режиму", – йдеться в заяві.

Не забуло МЗС Росії і про "майдан" згадати:

"Розглядаємо цей крок як спробу "майданної" влади здійснити повну українізацію освітнього простору країни, що прямо суперечить її Конституції, як і взятих Києвом на себе міжнародним зобов'язанням в гуманітарній сфері".

Відомство також вважає, що потрібні колективні зусилля, в тому числі і майданчики міжнародних організацій, щоб "протидіяти політиці владних структур України, які зневажають загальновизнані стандарти прав людини".

Нагадаємо, що одразу після прийняття закону "Про освіту" у Верховній Раді румунська спільнота попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон з тим, що він мовляв "неконституційний".

"Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин", – йдеться у відкритому листі.

Також свою стурбованість озвучили румунське, угорське та польське МЗС.

Проти закону про освіту також виступив президент Молдови Ігор Додон.

Заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей в ефірі "Громадського радіо" повідомив, що всього близько 10% учнів в Україні навчаються іншими мовами, а 90% школярів навчаються українською мовою.

Він уточнив, що "більшість (із цих 10%  УП) навчаються російською мовою".

Новим законом передбачено, що зміни щодо мови викладання розпочнуться у навчальному році 2020 року.

"Право навчатися мовою меншини будуть мати лише в дошкільних закладах і в початкових школах.

В основній школі з 5 по 9 клас та старшій профільній з 10 по 11 (а в майбутньому по 12-й) навчання загальноосвітнім предметам буде здійснюватися українською мовою, але паралельно буде вивчення мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншини", – говорить Хобзей.

[L]В Прикінцевих положеннях до закону "Про освіту" зазначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

"Це означає, що діти, які в 7 чи 10 класі, далі будуть навчатися мовою своєї національної меншини і цей навчальний рік проведуть, як заплановано, – заясніє заступник міністра. – А в наступному році з 1вересня в школах від 5 по 9 і в 10-11 класах ми спільно з органами управління освіти будемо визначати, які предмети будуть викладатися українською мовою, а які залишаться викладатися мовою національної меншини.

А з 2020 року з 5 по 11 класів всі вивчатимуть загальноосвітні предмети українською мовою, а мовою національних меншин мову і літературу меншини".

Реклама:

Головне сьогодні