Кризу духовності подолає новий світогляд

В Україні така робота стане об'єднуючим чинником суспільства та відкриє реальний шлях до заміряння всіх релігійних течій. А в громадян з'явиться конкретна, світла й творча мета.

Що таке "духовність"?

Сучасна трактовка категорії "духовність" означає пошук сенсу життя окремої особи й людства в цілому, визначення свого місця у світі, оцінку подій та людей із застосуванням критеріїв добра й зла.

Результати діяльності людської цивілізації за останні дві тисячі років свідчать про ганебний стан цієї сфери.

Підтвердження тому - зростання числа злочинів, афер, захворювань на СНІД, поширення алкоголізму, наркоманії. У світі знову, як і за часів біблійного пророка Мойсея, панує Золотий Тілець, до якого додалися ще й жорстокість, тероризм, сексуальна розпуста, інформаційна вседозволеність.

Особливо гостро ця криза проявляє себе на нашій землі.

Відкрито брутальну й брудну боротьбу за владу, за сфери великого бізнесу, за надприбутки та статки ведуть між собою представники так званої політичної еліти; представники духовенства порушують християнські норми поведінки під час самозахоплення та поділу землі та будівель.

В якій країні депутати-злочинці уникають відповідальності перед законом? Де священики з розп'яттями на грудях б'ються кадилами та смикають один одного за бороду? Де можна дістатися верхівки влади, маючи судимості за пограбування окремих громадян і, не маючи судимостей за пограбування цілої держави?

Відповідь - в Україні.

Причина такого ганебного стану суспільства полягає у відсутності верховенства Етики. Верховенство Закону, як бачимо, уже давно не працює. Та наша теперішня "еліта" ніколи не буде спроможною визнати цю причину. Тому продовжуватиме запевняти нас про покращення ситуації за рахунок вирішення лише матеріальних проблем.

На теренах України в жорстокому двобої зійшлися Добро й Зло. Цей двобій - показовий, бо є уроком для всього світу.

Добро живе здебільше в простих людях, яким не притаманні ні марнославство, ні гординя, і проявляється в найкращих рисах характеру - повазі до рідної землі та своїх предків, толерантності у відносинах із представниками інших країн, національностей та віри.

Зло, яке уособлює найнижчі характеристики людини - ненаситне бажання влади, грошей, слави, зверхність аж до знецінення життя інших - досягло найвищої своєї концентрації й відкрито проявляється у владних структурах.

Вочевидь, роз'єднаному, розпорошеному, хоча й великому, Добру - нелегко перемогти концентроване Зло.

І суспільство це розуміє, тому шукає шляхів концентрації Добра, зокрема, в об'єднанні політичних партій. Однак цивілізаційний досвід людства доводить, що політика не є категорією Добра. Тож покінчити з негараздами в країні таке об'єднання не зможе, бо завжди першочерговим завданням ставитиме перед собою перерозподіл влади.

Українське суспільство, вірніше, здорова, духовна його частина - недарма завжди шукало й продовжує шукати свою ідею.

За часів входження українських земель та людей, що на них жили, до різних імперій, такою ідеєю було отримання незалежності.

Зараз ми незалежність маємо, принаймні, політичну. На часі - здобуття незалежності духовної та побудова Етичної держави.

А починати треба із заміни в керуванні державою неефективного, ганебної поведінки українського політикуму на провідних вчених країни та старійшин із регіонів. Наука й народний досвід - ось які провідники мають вести український народ у майбутнє. А ще Закон, відступати від якого нікому не дозволено.

Лише така триєдність - Наука, Досвід, Закон - мають вивести Україну з колапсу.

Політика й бізнес уже довели свою неспроможність ані в ефективному господарюванні в країні, ані в стратегічному мисленні, ані в організації духовного життя народу.

На даний час ми - суспільство без майбутнього, і в такому статусі перебуватимемо доти, поки кардинально не поміняємо своїх поглядів на державотворення.

Власне, українське, державотворення та побудова власної, ні з кого не скалькованої держави - саме така українська ідея, не заполітизована й не заматеріалізована, спроможна об'єднати сили Добра для перемоги над Злом.

Це - наша місія й історичне завдання. Інші країни цього не зроблять за різних причин.

США та європейські держави не хочуть змін, бо їм і так живеться, на перший погляд, непогано: відсутній конфлікт між народом і владою, суспільство заколисано високими соціальними стандартами.

Росія, точніше, її наукова, культурна, творча еліта, відчуває необхідність змін, та поки ще не готова до них. Конфлікт між народом і владою має скритий та розтягнутий у часі характер із причини відсутності повної демократії та впливу двох чинників: матеріального - природні багатства надр, та історичного - імперської амбіційності не так просто позбутися.

Україна ж має унікальну можливість, володіючи величезним науковим потенціалом, духовними надбаннями, генетичною пам'яттю про світогляд своїх предків, відображений у звичаях, піснях, самому українському слові, зробити потрібну справу синтезу двох сфер - духовної й наукової.

Теперішній час і рівень моральності суспільства потребують одухотворення науки та формування наукових засад духовності.

Прискоренню розвитку як науки, так і духовної сфери, сприятиме систематизація роботи зі створення сучасної єдиної картини світобудови. Особливу увагу слід приділити фундаментальним дослідженням української мови, яка, на думку багатьох науковців і дослідників, є старшою за санскрит, і, таким чином, є своєрідним кодом усієї цивілізації.

Завдання, яке поставив час перед нашою державою, полягає в розробці та запровадженні положень нового світогляду. Така широкомасштабна робота спроможна поєднати всі християнські церкви та течії в Україні, а в громадян з'явиться конкретна, світла й творча мета.

Об'єднання навколо цієї мети - це фактична концентрація Добра, яке буде спроможне перемогти Зло та змінити цивілізаційний шлях на краще.

Підтвердженням того, що час настав це робити й саме нами, є факт відмови нашої країни від ядерної зброї. І яким би чином його не оцінювали політологи, історики, "доброзичливці", його, цей крок, зроблено. Не без допомоги Бога.

Збіг обставин, зовнішні рішення, як і в разі отримання незалежності - це воля Творця.

Ми не маємо права її ламати чи то поверненням під крило "старшого" брата, чи то поверненням собі статусу ядерної держави. Треба дивитись вперед і рухатися тільки в майбутнє.

Основою системи нового світогляду має стати синтез науки й віри.

Хоча сучасна офіційна наука й намагається відокремитись від релігії, та, на щастя, є вчені, які добре розуміють, що синтез науки й віри - потрібний і можливий.

Так, академік Академій Наук України, Міжнародної Академії інформатизації, дійсний член-академік Української Академії триботехніки, доктор технічних наук, професор Радомир Cілін упевнений: "Наука дозволяє стверджувати, що людину було створено Всесвітнім розумом як інструмент самопізнання". А подальше вдосконалення моделі Всесвіту, розробленій херсонським ученим Валентином Настасенком, яка отримала позитивні відгуки міжнародної конференції та окремих учених України й Росії, може вивести Україну на передові позиції світової науки!

Думка людська не стоїть на місці, бо підкорюється одному з головних законів Всесвіту: життя - це рух. Протягом останніх років із розвитком інформаційних технологій, прискоренням поширення інформації завдяки всесвітній мережі Інтернет, з'явилося багато нових гіпотез, думок, ідей, теорій у різних галузях науки. Зроблено й чисельні відкриття.

Саме систематизація всього нового, що вже виробило й постійно продукує людство, того цінного, що впливає на духовність людей, має стати одним із напрямків спільної роботи вчених та богословів.

Така єдність забезпечуватиме як зростання рівня духовності, моральності людей і суспільства в цілому, так і розвиток науки.

Черговий цикл розвитку цивілізації - ера Риб, ознаменований народженням Ісуса Христа - невдовзі закінчується. Світ, втомлений від насилля, ненависті й злоби, бажає змін.

Ми, українці, уже почали змінювати його на краще. Та попереду ще багато роботи з подолання кризи духовності.

Розпочавши новий віток спіралі розвитку світу, не зупиняймося! Несімо всім людям планети Земля чистоту Любові, світло Істини та Віру в перемогу Добра!