Оптимізація шкіл – не вирок: як знизити градус напруги
Кожна четверта школа в Україні є малокомплектною.
До таких шкіл належать ті, в яких навчається менше 100 дітей, тобто в середньому не більше 10 учнів на клас.
Це дані Міністерства фінансів України за 2017-2018 роки.
Проблема низької наповнюваності класів характерна, здебільшого, для сільських населених пунктів. Вона обумовлена відтоком населення із малих сіл та селищ до міст.
Саме через малокомплектність класів проводиться оптимізація шкільної мережі.
Реакція населення на оптимізацію – спротив. Мешканці громад наголошують: "Немає школи – немає села!".
У свою чергу, голови та депутати ОТГ неохоче йдуть на прийняття рішень, що викликають спротив та негативно впливають на підтримку виборців. Однак вони вимушені це робити, оскільки утримувати неефективну освітню мережу не дозволяє обмежений бюджет громади.
Адже державна освітня субвенція розраховується за формулою, яка розподіляє кошти відповідно до наповненості класів. Тобто, чим нижча наповнюваність класів у школі, тим менше коштів отримує місцевий бюджет на її утримання.
Часто намагання керівництва ОТГ вирішити проблему малокомплектної школи в громаді спричиняє конфліктні ситуації, які призводять до втрати довіри мешканців до місцевої влади, реформи освіти та децентралізації як такої.
ЕКОНОМІЯ КОШТІВ ГРОМАДИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ – ІНТЕРЕСИ УРЯДУ ТА КЕРІВНИЦТВА ОТГ
Малокомплектні школи неефективні.
Цю тезу підтверджують дані аналізу Міністерства фінансів України та мережі Ресурсних центрів з розвитку місцевої демократії (РЦ), які співпрацюють з ОТГ у реалізації реформи освіти.
Внаслідок утримання 5 тис. малокомплектних класів у 2017-2018 роках неефектино використані близько 2 млрд грн. Такі цифри наводить Мінфін.
Вартість навчання 1 учня в малокомплектній школі втричі вища за навчання в повнокомплектній.
До прикладу, за даними того ж Мінфіну, середній показник бюджетних витрат на 1 учня по Україні складає 14,9 тис. грн. на рік (2017-2018 рр.).
Показник витрат на освіту 1 учня в малокомплектній школі може сягати від 40 до 60 тис. грн. на рік.
За даними аналітиків мережі РЦ, у Дроздівський ЗЗСО І-ІІІ ст. Куликівської ОТГ Чернігівської області витрати на 1 учня складають, 61 тис. грн. на рік, в Павлівській ЗОШ І-ІІІ ст. Присиваської ОТГ, Херсонської області – 46 тис. грн на рік.
У значній кількості ОТГ освітня сфера є найбільш витратною частиною бюджету.
До прикладу, в Куликівській ОТГ Чернігівської області освіта складає 61,4% бюджету; в Поромівській ОТГ, Волинської області – 47,5%; у Присиваській ОТГ Херсонської області – 54,5%.
Враховуючи те, що державна освітня субвенція покриває лише заробітну плату педагогічного персоналу, громада за рахунок місцевого бюджету фінансує комунальні послуги та утримання технічного персоналу.
Варто зауважити, що ОТГ витрачає значні кошти на опалення напівпорожніх приміщень малокомплектних шкіл, ці кошти громади могли би вкладати в енергоефективні заходи та спрямовувати на проекти розвитку.
Якість навчального процесу в малокомплектних класах є нижчою.
На цьому зауважують експерти у сфері освіти. Низьку якість обумовлюють декілька факторів:
- застаріла матеріально-технічна база – проблема, притаманна більшості невеликих сільських шкіл. Вона не вирішувалася роками, й ОТГ отримують "у спадок" школи, які часто потребують капітального ремонту та повного переоснащення класів;
- частина предметів викладається вчителями, які не мають відповідного фаху, що негативно позначається на успішності складання ЗНО. У Коноплянській ОТГ Одеської області, наприклад, 8 предметів у школах викладаються не за фахом;
- відсутнє конкурентне середовище для учнів, яке би їх мотивувало до кращих результатів у навчанні.
Зважаючи на вищеозначені фактори, прагнення керівництва ОТГ до оптимізації шкіл є цілком зрозумілими. Вони хочуть забезпечити якісний освітній процес та заощадити кошти громади, які можна вкладати у розвиток.
Однак із погляду пересічного жителя села, в якому планується пониження ступеня або закриття школи, процес оптимізації не асоціюється із розвитком, швидше навпаки.
"НЕМАЄ ШКОЛИ – НЕМАЄ СЕЛА" – ПОЗИЦІЯ МЕШКАНЦІВ ОТГ
Школа для села – це не лише заклад освіти, це центр культури та соціалізації.
Результати дослідження конфліктів в ОТГ, проведеного Асоціацією сприяння самоорганізації населення, показали, що за тезою "немає школи – немає села" стоїть страх жителів втратити єдину установу в селі, яка є центром культури та соціалізації.
Для мешканців школа має символічне значення, а її закриття сприймається як сигнал погіршення ситуації в громаді.
Переведення дітей до опорної школи призведе до погіршення якості освітніх послуг.
Поганий стан доріг між селами, незручний графік перевезень учнів шкільним автобусом до опорної школи лише виснажуватимуть дітей, що негативно позначатиметься на їх успішності. Такі твердження дуже часто можна почути від батьків на обговореннях реформи освіти.
Школа – один з основних роботодавців у громаді.
Питання працевлаштування вивільнених працівників оптимізованої школи є головним, яке турбує вчителів та технічний персонал. Не бачачи свого місця в новій реформованій освітній мережі громади, педагоги не зацікавлені в участі у самій реформі.
У багатьох громадах децентралізація поки не виправдала сподівань на покращення якості життя.
Погоджуючись на об’єднання громад, жителі розраховували на розвиток інфраструктури власного населеного пункту. Оптимізацію школи вони сприймають як невиконання передвиборних обіцянок.
"Ми не для того йшли в ОТГ, щоби закрили нашу школу", – на цьому часто наголошують незгодні з оптимізацією громадяни.
В нас не спитали.
Відсутність належних обговорень сценарію оптимізації сприймається мешканцями як спроба нав’язати рішення згори та розцінюється як неповага до їх думки.
Протести в громадах проти оптимізації часто завершуються конфліктами мешканців та влади, які проявляються в мітингах, судових позовах, саботажі оптимізації, відмові від навчання дітей у школах ОТГ.
Мухарвська гімназія, що знаходиться в Берездівській ОТГ Хмельницької області, і в якій навчаються 29 дітей, у судовому порядку опротестувала рішення ради ОТГ щодо оптимізації.
В Іванівській ОТГ Херсонської області, протестуючи проти оптимізації, мешканці перевели своїх дітей на навчання до шкіл іншого району, в результаті чого ОТГ недоотримала частину коштів субвенції.
У Новострілищанській ОТГ Львівської області через оптимізацію мешканці були рішуче налаштовані відкликати голову за народною ініціативою. Вирішилася ситуація шляхом самовільного переведення дітей на навчання з аварійної школи до нового приміщення, що було відремонтоване батьками.
РІШЕННЯ ПРО ОПТИМІЗАЦІЮ МАЄ СТАТИ РЕЗУЛЬТАТОМ ШИРОКОГО ДІАЛОГУ В ГРОМАДІ
Професійні медіатори зазначають, що успішним може бути діалог, який побудований навколо виявлення та забезпечення інтересів і потреб сторін конфлікту.
Будувати діалог навколо потреб – складне завдання, оскільки про потреби – це про те, що людям насправді потрібно.
Не кожна людина, яка знаходиться в конфлікті, готова відверто говорити про свої потреби. Але діалог навколо потреб є важливим для побудови довіри та пошуку компромісу між сторонами.
Аналіз конфліктів в ОТГ показав, що культура ведення діалогу в громадах потребує особливої уваги з боку Урядових програм та проектів міжнародної технічної допомоги. Уміння влади та мешканців домовлятися та розробляти спільне рішення – має бути одним із критеріїв спроможності ОТГ.
Адже жодна реформаторська ініціатива, яка зачіпає інтереси багатьох сторін, не буде успішною, якщо сторони не навчаться домовлятись.
Освітні програми для активістів та влади ОТГ з тематики медіації набувають особливої актуальності в контексті браку діалогу в громадах.
ОТГ також не варто боятися звертатись за допомогою до професійних медіаторів, які можуть посприяти якісній підготовці переговорного процесу.
Мінімізувати рівень конфліктність в ОТГ в процесі оптимізації також можна за допомогою задіяння компенсаторних механізмів в селі, в якому закрили школу.
До прикладу, це може бути виділення коштів із бюджету розвитку на впровадження проекту, який активно підтримується жителями. Це продемонструє жителям увагу влади до населеного пункту та готовність його розвивати.
Владі ОТГ варто звернути увагу на побудову та посилення системної комунікації з населенням, зокрема шляхом розробки і впровадження демократичних процедур участі громадян в управлінні місцевими справами, їх закріплення у статуті територіальної громади.
Експерти Центрального офісу реформ при Мінрегіоні (програма "U-LEAD з Європою") розрахували Індекс фінансової спроможності шкільної освітньої мережі ОТГ на 2019 рік.
За їх даними, 24% ОТГ (206 із 876) знаходяться в червоній зоні. До цієї зони потрапили громади, в яких фактична наповнюваність класів значно нижча за розрахункову. Тобто, можна спрогнозувати, що ці громади будуть змушені проводити оптимізацію малокомплектних класів вже найближчим часом.
Тому для мінімізації конфліктів, керівництву цих громад вже варто розпочинати діалог із батьками, вчителями та учнями щодо майбутнього освітньої мережі та хоча би спробувати знайти консенсусні (або ж бодай компромісні рішення) для спільного вирішення проблеми малкомплектності шкіл.
Олександра Калашнікова, аналітик ВГО "Асоціація сприяння самоорганізації населення", спеціально для УП.Життя
Титульна світлина Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Якою має бути реформа шкільної освіти в сільській місцевості
Рік подвійних виборів: шанси і ризики для української освіти
Чому пріоритети МОН на 2019 рік не відповідають на виклики шкільної освіти
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.