"Совість вищої освіти": як плагіаторів найняли забезпечувати якість науки
Від редакції: з цієї публікації ви дізнаєтеся про те, що троє із 22 членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти міністр освіти і науки мають плагіат у своїх наукових роботах
"Совість вищої освіти", – саме так назвала Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти міністр освіти і науки Лілія Гриневич в інтерв`ю газеті "День" у 2016 році.
Як відомо, "совість" у попередньому складі так і не запрацювала.
Cпочатку Нацагентство було заблоковано тодішнім міністром МОН Сергієм Квітом через наявність серед членів осіб, які нібито підпадали під закон про люстрацію.
Потім блокування продовжилося, бо обраний голова Агентства не сподобався віце-прем'єру В'ячеславу Кириленку та Лілії Гриневич.
Лунали на адресу окремих членів попереднього складу й небезпідставні обвинувачення у плагіаті в їхніх наукових роботах.
Врешті решт законом України "Про освіту" повноваження його членів були припинені 5 вересня 2017 року, а сама процедура формування Нацагентства цим же законом була кардинально змінена.
У грудні 2018 року було обрано 22 нових члени НАЗЯВО. Одне місце залишилось вакантним за квотою Національної академії медичних наук.
Серед критеріїв, за якими Комісія оцінювала кандидатів, був такий, як "дотримання у професійній діяльності академічної доброчесності".
Тобто Комісія мала пересвідчитись, зокрема, у відсутності в наукових працях кандидатів академічного плагіату.
Що цілком логічно: адже саме Нацагентство уповноважене державою на скасування рішення спецрад у разі виявлення академічного плагіату у дисертаціях, за які присуджено і затверджено МОНом наукові ступені.
Між тим перші кроки новообраного складу Нацагентства засвідчили, що як раз із вже затвердженими науковими ступенями за дисертації з плагіатом воно нічого робити не збирається.
Навпаки нормативно закріплює недоторканність їхніх носіїв. Саме про це мої статті "Науковий ступінь: відмінити не можна зберегти" та "Спроба номер п’ять або Вишенька на тортик плагіаторам".
Наполегливий спротив позбавленню плагіаторів наукових ступенів з боку нового Нацагентства на чолі з Сергієм Квітом викликає запитання: а чи не є причиною цього спротиву особисті мотиви деяких членів цієї інституції?
Ось, наприклад, заступник Квіта Андрій Бутенко.
До обрання членом НАЗЯВО Бутенко був проректором приватного "Європейського університету".
 |
| Заступник голови НАЗЯВО Андрій Бутенко |
На офіційному сайті "Європейського Університету" з рекламою факультету безпеки підприємництва абітурієнтам рекомендується "переглянути наукові праці наших викладачів", серед яких стаття Бутенко А.П. "Рейдерство в Україні, особливості, проблеми".
Ця, датована 2014 роком, коли Бутенко значився ще деканом юридичного факультету, "праця" майже повністю є плагіатом з робіт колег-юристів.
Близько 90% становить плагіат із опублікованої в "Юридичному віснику України" №47 за 2006 рік статті Ірини Диби "Обличчя зла або як боротись з рейдерством".
 |
На майже 90% стаття Андрія Бутенка це плагіат зі статті Ірини Диби. Для збільшення натисніть на світлину |
ЩЕ П’ЯТЬ ФРАГМЕНТІВ ПЛАГІАТУ У СТАТТІ АНДРІЯ БУТЕНКА
Є там і фрагменти з праць Н.В.Крючкової "Особливості процесів злиття та поглинання у корпоративному секторі України" (2007) і Тараса Ткачука "Роль конкурентної розвідки у запобіганні рейдерські атаці та здійсненні поглинання" ("Персонал" – 2007 - №7).
 |
| Фрагмент з праці Н.В.Крючкової в статті Андрія Бутенка. Для збільшення натисніть на світлину |
 |
| Фрагмент з праці Тараса Ткачука в статті Андрія Бутенка. Для збільшення натисніть на світлину |
"Доброчесності" заступнику голови "совісті вищої освіти" додає той факт, що Бутенко очолював Координаційну раду молодих юристів при Міністерстві юстиції на чолі з Павлом Петренком. Втім, як очолював її й при міністрові Олені Лукаш.
Для того, аби к.і.н. Андрій Бутенко став членом Нацагентства, конкурсна комісія кілька разів змінювала свої ж документи, перекидаючи його з представників приватних ЗВО, що представляв галузь знань "03 гуманітарні науки", до представників роботодавців від Федерації роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України. Але судячи з офіційної біографії, у цих сферах Бутенко не працював.
Ще один новообраний член НАЗЯВО Анатолій Гармаш у 2014 році опублікував у співавторстві з Світланою Свіжевською статтю "Професійна акредитація освітніх програм як умова забезпечення якості інноваційної інженерної освіти".
 |
| Член НАЗЯВО Анатолій Гармаш |
От тільки жодного речення, автором якого був би Гармаш, у статті немає: частина тексту належить Свіжевській, частина – є плагіатом з монографії російського автора Е.Д.Алісултанової "Компетентностный поход в инженерном образовании" (Москва-Грозный, 2010).
Хіба що припустити, що саме Гармаш є "автором" плагіату, який становить половину статті.
 |
| Частина тексту статті Анатолія Гармаша належить Світлані Свіжевській, частина – є плагіатом з монографії російського автора. Для збільшення натисніть на світлину |
ЩЕ П’ЯТЬ ФРАГМЕНТІВ ПЛАГІАТУ У СТАТТІ АНАТОЛІЯ ГАРМАША
(Плагіатні фрагменти з монографії Е.Алісултанової знайшли місце і в кандидатській дисертації С.Свіжевської "Розвиток системи акредитації у вищій освіті України (кінець ХХ – початок ХХІ ст.)". Науковий керівник академік НАПНУ В.І.Луговий).
Пікантності додає той факт, що обидва співавтора – представники Міністерства освіти і науки України: як колишні – Анатолій Гармаш був завідувачем сектором МОНу за часів Дмитра Табачника, так і теперішні – Світлана Свіжевська, яка є в.о.начальника відділу з питань визнання документів про вищу духовну освіту та відзначення здобувачів вищої освіти Департаменту ліцензування МОН.
До речі, Гармаша також було обрано до НАЗЯВО як представника роботодавців: Всеукраїнського об`єднання обласних організацій підприємств металургійного комплексу "Федерація металургій України" і Федерації роботодавців України.
Втім, у Федерації роботодавців Гармаш почав працювати з другої половини 2014 року. Тобто на момент конкурсу до НАЗЯВО не мав 5 років досвіду фахової роботи, що було кваліфікаційною вимогою до кандидатів – представників роботодавців.
Не менш скандальним було обрання до нового складу НАЗЯВО д.е.н. Олександра Длугопольського.
Без будь-яких пояснень д.е.н. Вікторію Микитенко, яка за тією ж самою галуззю знань "05 соціальні і поведінкові науки" набрала 270 балів, вже після затвердження списку кандидатів, відібраних у рейтинговому порядку, було замінено на Длугопольського з 257 балами.
 |
| Член НАЗЯВО Олександр Длугопольський |
Так "совість вищої освіти" поповнилась ще одним членом, в наукових роботах якого – докторській дисертації і кількох статтях – має місце академічний плагіат.
Джерелами плагіату Олександра Длугопольського у його докторській дисертації "Суспільний сектор економіки і публічні фінанси в умовах глобалізаційних змін" (2013) виступили публікації російських і українських вчених:
друге видання підручника Р.М.Нуреева "Курс микроэкономики" (2002)
стаття А.В.Малько "Лоббизм", надрукована в №4 журналу "Общественные науки и современность" (1995)
робота Н.А.Баранова "Политические отношения и политический процесс в современной России" (2003)
публікація Олега Барвина "Субъекты лоббистской деятельности в США" (2005)
стаття Е.Н.Минченко і Н.В.Студеникина "Современные тенденции в технологіях лоббизму" (2004)
стаття М.О.Багмета і К.В.Волошиної "Боротьба з корупцією: світовий досвід та Україна" (2005)
А фрагменти статті А.Бови "Корупція в суспільстві, що розвивається" ("Політичний менеджмент" – №3-2006) без посилань на автора розмістились не лише в основному тексті, але й у Висновках до розділу 4 і Висновках і пропозиціях, якими дисертація завершується.
Одним з основних завдань НАЗЯВО мало б бути позбавлення наукових ступенів за дисертації з плагіатом.
Втім, навряд чи Анатолій Гармаш буде голосувати за позбавлення наукового ступеню свого співавтора Світлану Свіжевську, котра захистила дисертацію, до якої роком пізніше (2015) перейшов плагіат з їхньої "спільної" статті, "збагатившись" плагіатом з публікацій інших російських авторів (Г.Мотова).
Як і навряд чи Андрій Бутенко та Олександр Длугопольський проголосують за позбавлення наукових ступенів Катерини Кириленко, Арсенія Яценюка та Станіслава Ніколаєнка.
Чи кандидатки до Верховної Ради, що мімікрує під представницю президентської партії на 91 мажоритарному виборчому окрузі (Київщина) Інни Костирі – "правої руки" Поплавського, якій МОН за плагіат в обох дисертаціях вже і вчене звання професорки присвоїв.
Та й взагалі: чи дозволить чіпати плагіаторів "совість вищої освіти"?
Тетяна Пархоменко, доктор філософських наук, професор, спеціально для УП.Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Також вас можуть зацікавити:
Мисливці за плагіатом. Як група науковців шукає в Україні горе-академіків
Як міністерство Лілії Гриневич гальмує викриття плагіаторів в Україні
Радник Зеленського з освіти, який назвав "реальною" зарплатню вчителя в $4 тисячі – плагіатор
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.