Якими страшилками тютюнові компанії будуть лякати народних депутатів

1887
28 серпня 2019

Financial Times нещодавно опублікував інтерв’ю з відомим економістом Річардом Талером. Це лауреат Нобелівської премії 2017 року, професор економіки та поведінкових наук Чиказького університету, був одним із радників Барака Обами.

Автор економічних колонок для New York Times, а також п'яти книжок, зокрема "Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір".

А ще прадідусь пана Талера родом з міста Бережани Тернопільської області.

У своїх книгах про поведінкову економіку Річард Талер пише дуже прості речі, які ми й самі знаємо, наприклад, він заперечує класичну економічну теорію, яка каже, що люди діють раціонально.

Я особисто і багато моїх знайомих часто схильні думати, що ми приймаємо логічні рішення, і ці рішення зовсім не продиктовані зовнішніми факторами.

Ми так щиро віримо в свободу вибору, відмовляючись визнавати, що часто вибору не маємо, або ж наш вибір диктується не здоровим глуздом, а емоціями чи іншими імпульсами.

У книзі "Поштовх" Талер пише про те, що політики могли б покращити здоров'я та добробут своїх громадян, не посягаючи на їхню свободу. Потрібно просто більш продумано підійти до впровадження правил, принципів і навіть маркування чи розташування товарів.

Наприклад, якщо біля каси в магазині чи на вітрині кіоску покласти фрукти, овочі, горіхи, іншу здорову їжу, то так людям буде простіше обирати здорові продукти харчування.

Натомість, якщо заховати подалі від очей споживачів алкоголь, сигарети, нездорову їжу, обмежити місця і час продажу цих товарів – це ускладнить процес купівлі шкідливих товарів.

Одним із прикладів є обмеження щодо зовнішнього вигляду і продажів тютюнових виробів.

Ми в Україні досі не можемо добитися заборони викладки і розміщення сигарет у вітринах і біля кас, бо "баба яга", тобто тютюнова промисловість, проти. Бачте, тютюнові компанії постраждають від того, що менше дітей в Україні починатиме курити.

Тютюновики заробляють на малолітніх курцях, які з часом стають залежними від сигарет і не можуть "злізти з нікотинової голки" вже в дорослому віці.

Загалом логіка тютюнової індустрії дуже проста. І з року в рік політиків лякають тими самими міфами, щоб вони не приймали жодних антитютюнових законів.

Розповім вам про найпоширеніші страшилки тютюновиків.

У 2012 році тютюнова індустрія в Україні готувала українців до кінця світу. І тут не лише магія чисел 12.12.12.

Річ у тім, що саме у 2012 році прийняли ключові антитютюнові закони: заборонили рекламу сигарет і заборонили курити в кафе, барах і ресторанах.

Це був серйозний удар по курінню. Поширеність куріння після цих законів стрімко падала. А тютюновики, відповідно, втрачали своїх клієнтів і прибутки.

Тому протистояли цим законам вони теж серйозно.

Проте страшилки використовували універсальні:

  • контабанда сигарет в Україну сягне рекордних рівнів;
  • в українців відбирають свободу вибору;
  • ресторани закриються;
  • заборонами куріння не побореш;
  • підлі грантоїди роблять наступ на чесних платників податків.

Ці псевдо-аргументи, які регулярно з’являлися в медіа перед прийняттям бездимного закону були виявлені в результаті моніторингу замовних матеріалів, який провів "Детектор Медіа".

Але пройшло 7 років, і жоден ресторан через заборону куріння не закрився, навпаки туди почало ходити більше людей, сімей із дітьми, які змогли нарешті почати відпочивати і насолоджуватися їжею і спілкуванням, а не задихатися від тютюнового диму.

Щодо контрабанди, то рівень нелегальних сигарет на внутрішньому ринку України у 2012 році був на рівні 3%, а зараз він становить 1,5%.  Тобто залякування не справдились.

І найголовніше, поширеність куріння і споживання сигарет теж зменшились. У 2012 році в Україні продали 82 млрд штук сигарет, а в 2018 – 56 млрд штук. І кількість курців зменшилась на 2 мільйони.

Люди лишились задоволеними теж. Навіть більше – за останнім опитуванням КМІС, 86% підтримують подальше звільнення громадських місць від куріння. 

Але тютюнову індустрію не зупинити. Вона продовжує всіма неправдами боротися за кожного майбутнього курця, щоб кожен курець приносив їм прибутки, а себе передчасно заганяв у могилу.

У ще такому близькому 2018 році тютюнові лобісти боролись проти заборони на розміщення сигарет у відкритих вітринах магазинів. І здогадайтесь, який був їхній аргумент проти? Звісно ж вони знову лякали контрабандою.

Бо наратив тютюнових лобістів в стилі "все пропало" майже не змінився.

Окрім того, лякали ризиками для роздрібного бізнесу. Мовляв, якщо не будуть виставляти сигарети на відкритих вітринах, а у зачинених шафах, то кіоски закриються, а працівники втратять роботу.

Але, по-перше, в жодній країні, де заборонили викладку, не сталось катастрофи із роздрібною торгівлею.

А по-друге, тютюнова індустрія чомусь мовчить, що принаймні в Києві 64% кіосків нелегальні, і 50% їхніх працівників непрацевлаштовані.

Тютюновики знову кричали про неефективність будь-яких антитютюнових законодавчих заходів. Але досвід і України, і інших держав підтверджує, що саме законодавче централізоване регулювання тютюну найбільше сприяє зменшенню поширеності куріння.

І заборона сигаретних викладок один із дієвих інструментів попередження дитячого куріння. Комплексне дослідження Всесвітньої організації охорони здоров’я це підтверджує.

Якщо вчитатися в аргументи тютюновиків, то складається враження, що вони живуть у паралельній реальності.

І цю паралельну реальність вони нав’язують, у першу чергу, політикам, щоб не допустити навіть мінімального законодавчого прогресу у сфері контролю над тютюном. Своїх лобістів знаходять безпосередньо серед депутатів.

Україна тут не унікальна.

У Великій Британії, наприклад, тютюновики діяли за схожою схемою. Але там заборону на викладку сигарет все ж запровадили у 2015 році.

Заборонили розміщувати сигарети на видноті ще в 30 державах.

В Україні таку ініціативу провалили у травні 2019 року. Під час голосування за законопроект 4030а не вистачило голосів.

Проте проблема реклами сигарет у магазинах у вигляді викладок нікуди в Україні не зникла. Кіоски продовжують цілодобово сяяти неоновими вогнями, ловлячи увагу дітей, які через лічені дні підуть до школи.

До речі, за дослідженням американського Університету Джонса Гопкінса, на кожну міську школу в Україні, припадає приблизно чотири сигаретних магазини в радіусі 250 метрів.

Зупинити це рекламне полювання на дітей мають вже нові депутати і новий президент. До того ж 84% українців підтримують ідею заборонити сигаретні викладки у магазинах.

Але новий парламент має бути готовий до старих міфів тютюновиків і чітко розрізняти, де інтереси громадського здоров’я і де інтереси індустрії. 

На карту поставлено багато – 85 тисяч людських життів, саме стільки людей в Україні щороку помирають від хвороб, викликаних вживанням тютюну.

З іншого боку на шальках терезів – мільярдні прибутки транснаціональних тютюнових корпорацій, які виводяться з України на офшорні рахунки.

Тютюнові компанії будуть продовжувати робити все можливе, щоб підлітки і молодь поповнювали лави нових курців, які до самої смерті не зможуть відмовитися від смертельної залежності.

Вибір за народними обранцями – працювати на догоду індустрії смерті, чи дати поштовх для здорового способу життя без куріння, заборонивши викладку сигарети, запровадивши акцизи на електронні сигарети і вищі податки на тютюнові вироби для нагрівання.

Лілія Олефір, виконавча директорка Центру громадянського представництва "Життя", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина VitalikRadko/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

В Україні найдешевші цигарки у світі після Нігерії. ІНФОГРАФІКА

Соціологи: 68% українців проти розміщення цигарок у вітринах магазинів

Українці викурили 65 млрд цигарок. Цільова аудиторія – жінки

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua